WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіпертонічна хвороба - Реферат

Гіпертонічна хвороба - Реферат

рт.ст Діастолічний артеріальний тиск, мм рт.ст
Нормотензія <120 <80
Прегіпертензія 120-139 або 80-89
1 ступінь 140-159 або 90-99
2 ступінь 160 та вище або 100 та вище
Клінічна картина. Суб'єктивними проявами хвороби є: головний біль, запаморочення, біль в ділянці серця, миготіння "комах" перед очима, зниження гостроти зору, приступи задухи (гострої лівошлуночкової недостатності), набряки ніг.
Скарги хворих залежать від тривалості та величини АТ, змін з боку органів-мішеней: серце, головного мозку, нирок, очного дна.
При об'єктивному дослідженні серцево-судинної системи виявляється гіпертрофія лівого шлуночка (поширення меж серця вліво), підвищений АТ, зміни з боку частоти і ритмічності пульсу. Аускультативно - при початкових стадіях ГХ І тон над верхівкою серця хлопаючий, а у пізніх стадіях - ІІ тон над аортою акцентований (сильніший за звучністю ніж ІІ тон над легеневою артерією); при вираженій недостатності кровоплину - ритм галопу.
З боку очного дна виявляють звуження і склероз судин сітківки, крововиливи у сітківку ока.
На підставі даних М.С. Кушаковського (1995) виділяють наступні клініко-патогенетичні форми ГХ: гіперадренергічну, ангіотензин ІІ залежну, об'єм - натрій - залежну або гіпергідратаційну; кальцій-залежну і церебро-ішемічну.
1. Гіперадренергічна форма ГХ.
Для даної форми ГХ характерна лабільність АТ; хворих турбують неприємні відчуття у ділянці серця, серцебиття, пульсація у голові, почервоніння обличчя, підвищена пітливість, позноблювання, відчуття внутрішньої напруги, неспокою. Пульс прискорений до 90-120 уд/хв, характерна систолічна гіпертензія (зростає в основному систолічний АТ), посилений І тон на верхівці серця, підвищений ударний та хвилинний об'єм крові (тобто наявні ознаки гіперкінетичного типу гемодинаміки).
2. Ангіотензин ІІ - залежна форма ГХ.
Головним доказом наявності ангіотензин ІІ - залежної форми ГХ є гіпотензивна реакція на застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту або антигіпертензивний ефект у таких хворих блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ типу АТІ (козаар, лозартан).
Характерною особливістю цієї форми ГХ є скарги хворого на спрагу та підвищення сольового апетиту. ГХ протікає по типу переважно діастолічної гіпертензії.
3. Об'єм-натрій-залежна форма ГХ.
Хворі з даною формою ГХ чутливі до діуретиків, які спричиняють у них інтенсивний натрій - і гідроурез навіть з минаючою АТ і зсувом кислотно-лужної рівноваги у бік гіпохлоремічного алкалозу і гіпокалійемії.
Для таких хворих властиві ,,рикошетні'' гіпертензивні кризи, коли у хворого з високим АТ виникає різке падіння АТ, яке через 10-12 год знову піднімається до високих цифр, що супроводжується затримкою натрію і води. Такі кризи є дуже важкими, для них характерно не лише гіпергідратація, але й гіперадренергія.
Характерний вигляд таких хворих: набряклість обличчя, периорбітальний набряк, потовщення пальців рук, набряки на ногах.
4. Кальцій-залежна форма ГХ.
Основу даної форми ГХ складають порушення іонотранспортної функції плазматичних мембран клітин, що призводить до надмірної концентрації іонів вільного кальцію в цитоплазмі клітин, що напевно має спадковий характер. Такі хворі не мають ознак гіперадренергії, у них низька концентрація реніну в плазмі крові, часто це сіль-чутливі хворі. Особливою ознакою є швидке зниження АТ після прийому 2 г цитрату кальцію, або іншої солі кальцію, що швидко розчиняється. Така парадоксальна дія кальцію відмічена у 15-25 % хворих, а факт зниження АТ після прийому солей кальцію є основним клінічним методом виявлення кальцій-залежної форми ГХ.
5. Церебро-ішемічна форма ГХ.
Порушення оксигенації нервових центрів сприяє виникненню застійних вогнищ збудження в корково-підкіркових ділянках ЦНС, відповідальних за формування вазоконстрикторної домінанти. Це систоло-діастолічна артеріальна гіпертензія у старих людей, яка зумовлена хронічною ішемією мозку. Зустрічається у 16-18% хворих. Перебігає сприятливо. Гіпертензивні кризи виникають рідко і мають діенцефальне забарвлення (поліурія, гіперперистальтика кишківника, тремор пальців рук). Вони є наслідком порушення кровоплину у вертебро-базилярній ділянці мозку.
Диференційний діагноз.
1. Нейроциркуляторна дистонія.
2. Вторинні артеріальні гіпертензії.
Лікування.
І. Немедикаментозні заходи:
1. Дієта (обмеження кухонної солі до 4-6 г/добу, алкоголю, тваринних жирів).
2. Зменшення маси тіла.
3. Відмова від тютюнопаління.
4. Динамічне фізичне навантаження.
5. Фітотерапія, голкорефлексотерапія, психотерапія, аутотренінг.
ІІ. Медикаментозні заходи (ВООЗ, МТГ, 1999):
- препарати першої ланки:
1. Діуретики: а) тіазидні (гідрохлортіазид - 12,5-50 мг/добу, хлортіазид - 125-500 мг/добу);
б) тіазидоподібні (клопамід - 10-60 мг/добу, індапамід - 2,5-5,0 мг/добу);
в) петльові (фуросемід - 40-500 мг/добу);
г) калійзберігаючі (амілорид - 5-10 мг/добу, спіронолактон - 25-100 мг/добу, тріамтерен - 50-150 мг/добу).
2. -блокатори:
а) кардіоселективні (атенолол - 25-100 мг/добу, бісопролол - 2,5-10 мг/добу, метопролол - 50-200 мг/добу, небіволол - 2,5-5 мг/добу)
б) некардіоселективні (пропранолол - 20-160 мг/добу, тимолол - 20-40 мг/добу, піндолол - 10-60 мг/добу);
в) з альфа-блокуючою здатністю (карведілол - 25-100 мг/добу, лабеталол - 200-1200 мг/добу).
3. Антагоністи кальцію:
а) похідні дигідропіридину (амлодипін - 2,5-10 мг/добу, фелодипін - 5-20 мг/добу);
б) похідні фенілалкаламіну (верапаміл тривалої дії - 240-480 мг/добу)
в) похідні бензотіазипіну (ділтіазем тривалої дії - 120-360 мг/добу)
4. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл - 2,5-40 мг/добу, каптоприл - 12,5 - 50 мг/добу, лізиноприл - 5-40 мг/добу та інші).
5. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (лозартан - 50-100 мг/добу, ірбезартан - 75-300 мг/добу)
6. Альфа1-адреноблокатори (доксазозин - 1-16 мг/добу, празозин - 1-20 мг/добу).
- препарати другої ланки (не доведена їх ефективність при тривалому лікуванні; наявна значна кількість побічних ефектів, які погіршують якість життя):
1. Агоністи альфа-рецепторів центральної дії (клонідин - 0,1-1,2 мг/добу, метилдопа - 250-2000 мг/добу).
2. Антиадренергічні препарати периферійної дії (гуанадрел - 10-75 мг/добу, гуанетидин - 10-100 мг/добу).
3. Алкалоїди раувольфії (резерпін - 0,05-0,25 мг/добу, раунатин - 0,002-0,012 мг/добу).
4. Прямі вазодилятатори (гідралазин - 50-300 мг/добу, міноксиділ - 2,5-80 мг/добу).
Диспансеризація. Періодичність оглядів при ГХ І ст. - 1 раз на рік; ГХ ІІ ст. - двічі на рік. Контроль медикаментозного лікування в процесіпідбору підтримуючої дози при ГХ І ст. - не рідше 1 разу в рік, при ГХ ІІ-ІІІ ст. - кожні 2 тижні, а при стабілізації артеріального тиску - 1 раз в місяць перші 6 місяців, згодом - 1 раз в два місяці.
Профілактика. Первинна профілактика ГХ - пропаганда збереження здорового способу життя, боротьба з гіподинамією, психоемоційними стресами. Вторинна профілактика ГХ - тривала медикаментозна терапія в індивідульно підібраному режимі.
Loading...

 
 

Цікаве