WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Тромбоемболія легеневої артерії - Реферат

Тромбоемболія легеневої артерії - Реферат

системі легеневої артерії спостерігається не завжди.
При пневмонії біль в грудній клітці, задишка незначні, кровохаркання відсутні. Пневмонія перебігає з підвищенням температури тіла, кашлем, вологими хрипами в легенях. Однак, для пневмонії не характерні колапс, набухання шийних вен, зміни на ЕКГ, підвищення тиску в системі легеневої артерії.
Лікування.
Лікування хворих з ТЕЛА складається з невідкладної допомоги на догоспітальному етапі і наданні стаціонарної допомоги .
Невідкладна допомога на догоспітальному етапі зводиться до :
1) Попередження розвитку рефлекторного больового шоку. З цією метою призначають 10 - 15 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду, 1 - 2 мл 0.005% розчину фентанілу з 2 мл 0,25% р-ну дроперідолу.
1- 2 мл 1% р-ну промедолу або 1 мл 2% р-ну морфіну або 3 мл 50% р-ну анальгіну з 1 мл 2% р-ну промедолу
2) Попередження утворення фібрину: з цією метою вводиться 10.000 - 15.000 ОД гепарину в 10 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду .
3) Зняття бронхоспазму, зменшення легеневої гіпертензії здійснюється введенням 10 мл 2.4% р-ну натрію хлориду в/в повільно .
4) Ліквідація колапсу: для цього в/в вводять 400 мл реополіглюкіну , 2 мл 2% р-ну норадреналіну в 250 мл ізотонічного р-ну NaCl або 0.5 мг ангіотензинаміду в 250 мл 0.9% р-ну натрію хлориду. Якщо артеріальна гіпотензія зберігається, вводиться в/в 60 - 90 мг преднізолону.
При вираженій гострій дихальній недостатності проводиться ендотрахеальна інтубація і штучна вентиляція легень будь-яким апаратом. При неможливості проведення штучної вентиляції легень застосовується інгаляційно - киснева терапія. У випадку клінічної смерті здійснюється непрямий масаж серця , продовжується штучна вентиляція легень; при неможливості проведення штучної вентиляції легень проводять штучне дихання "рот в рот".
При розвитку аритмій проводиться антиаритмічна терапія в залежності від виду порушення ритму:
- при шлуночковій пароксизмальній тахікардії і частих шлуночкових екстрасистолах вводиться в/в струйно лідокаїн - 80-120 мг (4 - 6 мл 2% р-ну) в 10 мл 0.9% р-ну натрію хлориду, через 30 хв. - 40 мг.
- при суправентрикулярних тахікардіях, суправентрикулярній або шлуночковій екстрасистолії, а також при шлуночковій пароксизмальній тахікардії застосовують кордарон - 6 мл 5% р-ну в 10 - 20 мл 0.9 % р-ну натрію хлориду в/в повільно .
Надання стаціонарної допомоги
Здійснюється у відділенні інтенсивної терапії і реанімації. Основним лікувальним заходом є тромболітична терапія, яка повинна здійснюватися негайно.
З цією метою призначають активатори плазміногену .
Стрептокіназа (стрептаза, целіаза, авелізин, кабікіназа). Вона як інші тромболітичні препарати через циркулюючі в крові продукти деградації і фібрину, блокують агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, зменшують в'язкість крові, викликають бронходилятацію .
В 100-200 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду розчиняється 1.000.000 - 1.500.000 ОД стрептокінази і вводиться в/в крапельно протягом 1-2 год. Для попередження алергічних реакцій рекомендується в/в ввести 60 - 120 мл преднізолону попередньо або разом з стрептокіназою.
Стрептодеказа: загальна доза стрептодекази 3.000.000 ОД. Попередньо 1.000.000 - 1.500.000 ОД препарату розчиняють в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять в/в у вигляді болюсу 300.000 ОД (3 мл р-ну), при відсутності побічних реакцій через 1 год вводять 2.700.000 ОД препарату, що залишився, який розводять в 20-40 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду, протягом 5-10 хв .
Урокіназа - вводять в/в струйно в дозі 2.000.000 ОД протягом 10-15хв .
Після введення тромболітиків хворий отримує гепарин в дозі 5.000 - 10.000 ОД під шкіру живота 4 рази на день. Гепаринотерапія починається через 3-4 год після закінчення лікування тромболітиками і проводиться 7-10 днів. В послідуючому проводиться лікування антиагрегантами протягом 2-3 місяців. Призначають тиклід - по 0.2 г 2-3 рази на день, трентал - спочатку по 0.2 г 3 рази на день, (по 2 драже 3 рази на день) після їди, через 1-2 тижні дозу зменшують до 0.1 г 3 рази на день, ацетилсаліцилова кислота в малих дозах - 150 мг на добу.
В стаціонарі, як і на догоспітальному етапі проводиться терапія направлена на ліквідацію болю і колапсу, зниження тиску в малому колі кровообігу , киснева терапія.
Антибактеріальна терапія призначається при розвитку інфаркт - пневмонії. При тромбоемболії легеневого стовбура, або його головних гілок і крайнє важкому стані хворого абсолютно показана емболектомія - (не пізніше 2 год від початку хвороби) .
Лікування рецидивуючої ТЕЛА заключається в призначенні на тривалий термін (6-12 міс) прийому всередину антикоагулянтів нетривалої дії в адекватній дозі (підтримання величини протромбінового індексу в межах від 40-60%)
Профілактика ТЕЛА можлива у загрозливого контингенту, більшість якого представлена пацієнтами, що знаходяться на ліжковому режимі після операцій, травм і в результаті важких гострих захворювань. Розвиток флеботромбозів можливий в умовах гіподинамії і стресу, які провокують стан тромбофілії. Тенденція до гіперкоагуляції посилюється при вживанні їжі, що містить велику кількість тваринних жирів і холестерину .
Для профілактики флеботромбозу в доопераційному періоді призначають ЛФК, седативні препарати, а в післяопераційному періоді застосовують еластичну або пневматичну компресію гомілок, еластичні панчохи.
Медикаментозна профілактика флеботромбозу в післяопераційному періоді найкраще забезпечується гепарином в дозі 500-1000 ОД 2- 4 рази на добу протягом 5-7 днів. Хорошу профілактичну дію мають препарати декстрану - поліглюкіни і реополіглюкіни по 400 мл в/в 1 раз на добу .
В останні роки отримав розповсюдження метод хірургічної профілактики ТЕЛА з допомогою зонтичних фільтрів (пастки для емболів), які встановлюються в інфраренальний відділ порожнистої вени шляхом пункції яремної або стегнової вени .
Диспансеризація. Всі хворі, які перенесли ТЕЛА, повинні знаходитись під наглядом не менше 6 місяців для своєчасного виявлення хронічної легеневої гіпертензії, яка розвивається у 1- 2% випадків внаслідок механічної перешкоди кровотоку в малому колі кровообігу .
Loading...

 
 

Цікаве