WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інтерстиціальний нефрит. - Реферат

Інтерстиціальний нефрит. - Реферат

циліндрурія. Кристали оксалатів кальцію. Питома вага сечі знижена.
Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень креатиніну, сечовини, 2- і -глобулінів, імуноглобуліну Е, ацидоз, гіпокаліємія.
Ефективність рентгенологічних та радіонукліднихметодів дослідження дуже мала через зниження концентраційної здатності нирок.
У початковій стадії діагноз ґрунтується на змінах парціальних функцій нирок та анамнестичних даних.
Остаточний діагноз можна поставити лише за допомогою пункційної біопсії нирки.
Диференційна діагностика. ГІН диференціюють з гострим дифузним ГН на підставі анамнезу та даних біопсії.
Перебіг, ускладнення, прогноз. ГІН може закінчуватися одужанням або переходом у ХІН (А.А. Пиріг, 1995). У окремих випадках можливі летальні наслідки захворювання - при розвитку масивного некрозу тканини нирок. На думку Б.І. Шулутка (1995) - гострий і хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит - це два різні захворювання, гострий ГІН ніколи не переходить у хронічний. ХІН протікає по різному:
- первинний має багаторічний перебіг з повільним прогресуванням, поступовим розвитком АГ, повільним формуванням ХНН;
- вторинний - протікає залежно від важкості та прогресування основного захворювання.
Завершення ХІН - розвиток нефросклерозу, який клінічно виявляється розвитком ХНН.
Лікування. Основними принципами лікування ГІН є відміна та виведення з організму препарату, який спричинив хворобу, десенсибілізація організму, симптоматичне лікування.
Режим - ліжковий, лікування в спеціалізованому відділені.
При абортивній і вогнищевій формах призначають:
- глюконат кальцію - до 3-ох г на добу;
- аскорбінова к-та по 0,2 3 рази на добу;
- рутин по 0,02 - 0,05 г 2-3 рази на добу;
При важкому перебігу призначають :
- преднізолон по 40-60 мг на добу протягом 1-2 тижнів;
- тавегіл по 0,001 3 рази на добу;
- димедрол по 0,005 3 рази на добу.
При передозуванні ліків, явному отруєнні або кумуляції, для швидкого виведення препарату використовують гемосорбцію, гемодіаліз, антидоти.
Хронічний інтерстиціальний нефрит (ХІН).
Етіологія.
1) Імунні захворювання: СЧВ, криз відторгнення трансплантату, кріоглобулінемія, синдроми Гудпасчера, Шегрена, IgA-нефропатія.
2) Ліки: аналгетики, нестероїдні протизапальні препарати, сандимун.
3) Інфекції: бактеріальні, вірусні, мікобактеріальні.
4) Обструктивна уропатія: везикоуретральний рефлюкс, механічна обструкція.
5) Хвороби гемопоезу: гемоглобінопатії, лімфопроліферативні хвороби, плазмоклітинні дизплазії.
6) Важкі метали: кадмій, ртуть.
7) Метаболічні зрушення: гіперурикемія, гіпероксалемія, цистеноз, гіперкальціємія.
8) Гранулюматоз Вегенера, саркоїдоз, туберкульоз, кандидоз.
9) Васкуліти.
10) Природжені хвороби: природжений нефрит, "губчаста" мозкова речовина нирки, хвороба медулярних кист, полікістоз.
11) Ендемічні хвороби: балканська нефропатія.
12) Ідіопатичний ХІН.
Патогенез. Патогенез ХІН має імуноклітинний механізм розвитку. Велику роль у розвитку хвороби відіграє спадковість, зумовлюючи аутосомно-рецесивний шлях передачі.
Класифікація. В МКХ Х перегляду ХІН знаходиться в рубриці N11.
N11 - хронічий тубулоінтерстиціальний нефрит
Включено: хронічний:
- інфекційний інтерстиціальний нефрит
- піеліт
- пієлонефрит
Згідно сучасного світового досвіду, інтерстиціальний нефрит вважають гострим за його тривалості до 1 року, хронічним - понад 1 рік. Інколи до характеристики інтерстиціального нефриту додається синдром: сечовий або нефротичний. На функціональний стан нирок у діагнозі не вказують, оскільки при інтерстиціальному нефриті завжди наявне його порушення - це діагностична ознака цього захворювання.
Приклад формулювання діагнозу.
Первинний хронічний інтерстиціальний нефрит, абортивна форма.
Клінічні прояви ХІН. Є тупий біль у попереку, слабкість, втомлюваність, спрага, поліурія, підвищення АТ. Перебіг захворювання може бути безсимптомним, або стертим. Характерним може бути синдром "нирки, що втрачає сіль" (нирка на здатна нормально концентрувати сечу) - нефрогенний діабет. Можливий також розвиток ниркового канальцевого ацидозу, втрата кальцію з сечею призводить до м'язевої слабкості, утворення каменів, остеодистрофії. У деяких хворих виявляють глюкозурію, амінацидурію, гіпотонію через втрату солі з сечею.
Діагностичні критерії ХІН. Загальний аналіз сечі: зміни незначні, низька питома вага сечі, поліурія, в осаді - лейкоцити та еритроцити, протеїнурія до 3 г на добу. За умови капілярного некрозу - в сечі некротичні маси. Характерні : гіпонатріємія, гіпокаліємія. При папілярному некрозі на рентгенограмах у проекції нирки виявляють тіні кальцинатів, некротичних мас ниркового сосочка і тінь конкременту трикутної форми з ділянками розрідження в центрі. На екскреторній урограмі та ретроградній пієлограмі - виразки сосочків у ділянці їх верхівок, нориці із затіканням контрасту в ниркову тканину, відторгнення сосочка або його кальцинацію, кільцевидні тіні, утворення порожнини.
Диференціальна діагностика. ХІН диференціюють з ПН на підставі імунофлюоресцентного дослідження і підрахунку кількості нейтрофілів у біоптатах. Необхідна також диференційна діагностика з алкогольним "некронефрозом" та ураженням нирок при інфекційному мононуклеозі. Остаточно питання діагнозу вирішують за результатами прижиттєвого морфологічного дослідження нирок.
Лікування. Лікування ХІН полягає насамперед в усуненні причин, що призвели до захворювання. Застосовуються препарати, що підтримують нирковий плазмообіг, вітаміни.
При капілярному некрозі застосовують трентал, гепарин, салуретики, при лейкоцитурії - антибіотики (за результатами посіву сечі).
Профілактика. Уникнення та раннє виявлення причин ГІН, його ретельне лікування. Санітарно- освітня робота серед населення з метою запобігання передозуванню ліків. Хворі підлягають диспансерному спостереженню (двічі на рік огляд хворого, аналіз сечі, крові, визначення функціонального стану нирок). Позачергово обстежуються хворі після респіраторних вірусних інфекцій, травм, переохолоджень тощо. У випадку ХНН хворі оглядаються 4-6 разів на рік.
Працездатність хворого встановлюєть за функціональною здатністю нирок, а також залежно від основного захворювання.
При доброякісному перебігу хворі працездатні.
Loading...

 
 

Цікаве