WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття - Реферат

Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття - Реферат


В Україні так звані діти з пробірки вже подарували щастя батьківства великій кількості раніше бездітних родин. Має також значення і частка жінок фертильного віку серед населення країни, а в Україні, вона, на жаль, найближчим часом зменшуватиметься через постійне зниження кількості новонароджених, зокрема дівчаток - майбутніх матерів.
Іще одним чинником є поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні - адже смертність унаслідок цього захворювання найвища саме в групі осіб молодого віку (потенційних батьків), а народжуваність серед ВІЛ-інфікованих жінок у середньому на 30% нижча [4]. Вищеназвані п"ять чинників різною мірою впливають на потенційну плідність. Гіпотетично здорова жінка, що веде нормальне статеве життя без періодів утримання, не практикуючи контрацепцію та аборти, здатна за 35 років (від 15 до 49) народити 88 16 дітей.
Але насправді кількість дітей виявляється набагато меншою. Існує так звана реальна природна плідністъ (дані отримано під час вивчення американської секти гуттеритів, члени якої традиційно рано беруть шлюб).
Гуттеритам категорично заборонено будь-які засоби контрацепції, однак навіть за такого способу життя реально не вдається досягти зазначеної цифри 16, оскільки не всі жінки перебувають у шлюбі, а якщо заміжні, то не протягом усього періоду репродуктивного віку, іноді утримуються від статевих стосунків з об"єктивних причин, різний час годують груддю тощо. В результаті показник природної плідності становив 12 дітей.
На зниження показника потенційної плідності впливають: * час, прожитий поза шлюбом; * тривалий період післяпологової несприйнятливості; * високий рівень абортів; * значне охоплення контрацепцією; * високий рівень безпліддя. Таким чином, дія всіх вищенаведених чинників зменшує потенційну кількість - 16 дітей до певного реального числа, яке визначається загальним коефіцієнтом народжуваності - ЗНК. У розвинутих країнах основними за значущістю чинниками є контрацептивна практика та перебування у шлюбному союзі. В Україні загальна кількість дітей, що припадає на одну жінку протягом усього дітородного періоду, нині зменшилась до 1,1 (рис. 1). Таким чином, нове покоління навіть не зможе просто замінити покоління батьків.
Для міст ситуація ще більш несприятлива - менше однієї дитини (0,9), у селах загальний коефіцієнт становив 1,5. 1,8 1,6 1,4 1,3 1,25 1,2 1,1 1,1 1,1 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 1,4 1,6 1,8 1990 1993 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 роки Рис. 1. Динаміка коефіцієнта сумарної народжуваності в Україні, 1990-2001 рр. Якщо у 1989 р. народилося близько 600 тис. дітей, то через десятиріччя - уже 390 тис., причому кількість народжених майже наполовину менша, ніж померлих.
Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття сумарний коефіцієнт народжуваності Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров"я 89 В Україні протягом останніх років спостерігається прогресуюче зниження рівня народжуваності, за десять років вона зменшилась майже вдвоє: з 12,7 до 7,7 на 1000 населення і залишається майже вдвоє нижчою за смертність (рис. 2). Однак за 1999- 2001 рр. коефіцієнт її практично не змінився, а в ряді регіонів відбулося незначне підвищення показника.
Це спостерігалось здебільшого в західних областях, Автономній Республіці Крим (переважно за рахунок кримськотатарського населення зі збереженими традиціями багатодітної сім"ї) та у великих містах - Києві та Севастополі.
Є реальні перспективи для деякого поліпшення і в наступному році, адже демографи пов"язують це явище з початком активного репродуктивного періоду досить численної групи жінок, які народились у 80-х роках (унаслідок заходів із стимулювання народжуваності, що проводились у той період, зокрема постанови Ради Міністрів "Про заходи допомоги сім"ям з дітьми"). Жінки цієї вікової групи тепер народжують свою першу дитину.
12,7 10,7 9,6 9,1 8,7 8,3 7,8 7,8 7,7 0 2 4 6 8 10 12 14 1990 1993 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 роки Рис. 2. Динаміка рівня народжуваності в Україні, 1990-2001 рр. Крім того, дані останнього перепису населення України свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення: якщо у 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2001 р.- 1159, а на 1000 чоловіків у репродуктивному віці - 1031 жінка відповідного віку.
Якщо сподіватися лише на ці сприятливі в демографічному плані факти та не вживати додаткових заходів, то за наявної в Україні тенденції до створення сім"ї з однією дитиною уже через кілька років прогнозується подальше зниження народжуваності. Тому надзвичайно важливою подією у житті країни є підписаний 3 січня 2002 р. Президентом України Указ "Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні", коефіцієнт на 100 тис. нас.
90 який визначає поліпшення демографічної ситуації, забезпечення підтримки сімей з дітьми, посилення захисту материнства та дитинства пріоритетними напрямами соціальної політики держави.
Вищеназваним указом передбачено розробку Комплексних заходів щодо заохочення народжуваності, що включатимуть як соціальні питання (зокрема, вдосконалення нормативно-правової бази щодо захисту материнства та дитинства, поступове підвищення виплат по догляду за дитиною, надання пільгових кредитів на будівництво житла), так і медичні аспекти (поліпшення медичної допомоги дітям і матерям, розширення мережі служб репродуктивного здоров"я, фінансування відповідних наукових розробок тощо).
Народження - акт добровільний і більше, ніж інші події, залежить від бажання жінки і чоловіка мати дитину. Потрібно дуже захотіти, щоб не вмерти (хоча деяким це до визначеного терміну і вдається), а от не народити дитину, на жаль, дуже просто. Незважаючи на велике значення економічного чинника, кількість дітей у сім"ї визначається не лише ним.
Фінансовий магнат, як і його водій, часто мають однакову кількість дітей, незважаючи на різні рівні доходу (і невідомо, в якій родині діти почувають себе щасливішими та більш доглянутими). Процес, що закінчується народженням дитини, починається (принаймні, обов"язково має починатися) не в ліжку. Усе це визначається насамперед усвідомленням жінкою потреби бутиматір"ю, а чоловіком - батьком, через відчуття своєї життєвої нереалізованості в разі відсутності дитини.
І справа всього суспільства: демографів і медиків, політиків і економістів дати можливість громадянам цю потребу реалізувати. Підвищувати народжуваність як самоціль, просто як збільшення кількості народжень навряд чи розумно. Вирішальною є не кількість. Вагітність має бути бажаною - медики підтверджують, що тоді вона набагато краще і перебігає, і завершується. Принцип усвідомленого батьківства - ось та основа, на якій ґрунтується як існування благополучної родини, так і гармонійного суспільства.
ЛІТЕРАТУРА 1. Репродуктивне здоров"я українських жінок: Попередній звіт. - К.: Київський міжнародний інститут соціології, Центри з контролю та профілактики захворювань (США), 1999 - 2000. - 16 с. 2. Sharing re"pon"i.ilit*. Wo*en, Societ* an$ a.ortion *orl$*i$e. - Ne* ?or" an$ Wa"hin?ton: The "lan Кutt*acher In"titute, 1999. - Г. 55. 3. Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В. Стан репродуктивного здоров"я в Україні. -
К.: Міністерство охорони здоров"я України, Національна академія наук, Інститут економіки, 2001. - С. 68. 4. Эпидемия ВИЧ/СПИДа в Украине: социально-демографический аспект / Под ред. В.С. Стешенко.- К.: МОЗ, ПРООН, 2000.- С. 42.
Loading...

 
 

Цікаве