WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття - Реферат

Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття - Реферат

для відстрочення часу народження первістка чи наступної дитини. В Україні, де більшість сімей має одну дитину, частка перших є більшою. 3. Післяпологова несприйнятливість - це період після пологів, під час якого жінка не має ризику завагітніти через післяпологову аменорею або традиційне утримання від статевих стосунків.
Тривалість цього періоду дуже різна - від 6 місяців до 2 років (останній, максимально тривалий спостерігається в Малі, де жінка після пологів вважається нечистою, а заборони щодо післяпологової недоторканності ретельно дотримуються). У розвинутих країнах такий період набагато коротший. Крім того, має місце тенденція до його зменшення через підвищення рівня розвитку суспільства, ступеня зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростання урбанізації.
Це призводить, на жаль, до скорочення часу грудного вигодовування або взагалі до відмови від нього. А воно не лише сприяє зміцненню здоров"я дитини, зменшенню потенційного ризику виникнення раку грудей у матерів, а й певною мірою захищає жінку, що годує немовля, від вагітності. В Україні в 90-х роках також спостерігалася подібна несприятлива тенденція. Однак останнім часом у країні спільно з фондом ООН ЮНІСЕФ проведено низку заходів щодо створення сприятливих умов для грудного вигодовування. У пологових будинках практикується раннє прикладання до грудей і спільне перебування матері та новонародженого.
Підготовлено Програму підтримки грудного вигодовування дітей в Україні на 2000-2005 рр., кожного сорокового тижня року проводиться 86 Тиждень підтримки грудного вигодовування у межах ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Охорона, заохочення та підтримка практики грудного вигодовування: особлива роль пологоводопоміжних служб". 4. Рівень абортів.
Узагальнює кількість абортів сумарний коефіцієнт абортів (СКА), або середня кількість абортів, що припадає на жінку протягом життя, за умови, що впродовж усього періоду її репродуктивного віку збереглися б наявні повікові рівні абортів, а сама вона дожила б до його кінця - до 49 років. Що вищим є СКА, то частіше вагітність закінчується абортом.
За даними соціологічного дослідження репродуктивного здоров"я жінок України (1999 р.), під час якого було опитано майже 17 тис. жінок у різних регіонах, СКА досягав 1,6 (у містах - 1,7, у сільській місцевості - 1,3) [1]. Майже 40% жінок вказали, що у своєму житті вони хоч раз застосовували саме цей спосіб регулювання народжуваності, а близько 18% робили аборт двічі і більше, причому для сільських жінок ці цифри були нижчими.
За даними інституту Алана Гутмахера, у світі 46 млн. жінок щороку штучно переривають вагітність (цю кількість можна зіставити з чисельністю населення такої країни, як Україна) [2]. Жахаюча статистика: 35 з кожної 1000 жінок репродуктивного віку роблять аборт щороку. Причому в Західній Європі спостерігається мінімальний рівень абортів, у Східній - максимальний. Звичайно кількість абортів у регіоні приблизно корелює із чисельністю жінок, які проживають на цій території.
Однак на Східну Європу, де живе лише 5% жінок світу, припадає 14% світової кількості абортів. А в Україні останніми роками кількість вагітностей, які закінчилися пологами, менша, ніж перерваних.
У 2000 р. на 10 пологів припадало 10,6 абортів (у 1995 р. це співвідношення було ще більшим - 14,5). Аборт не лише безпосередньо негативно впливає на рівень народжуваності (втрачено потенційне життя плоду, що не народився, можливі випадки смерті жінки від його ускладнень), а й опосередковано (подальше невиношування вагітності або навіть безпліддя). Рівень абортів мало залежить від того, легалізовані вони в країні чи ні.
Як зазначалося, існує вагома різниця щодо їхніх рівнів у Східній і Західній Європі, хоча аборти дозволено в обох регіонах. Зате рівень останніх у деяких країнах Латинської Америки, в яких аборти офіційно заборонено, набагато вищий, ніж у Західній Європі. Якщо жінці необхідно перервати вагітність, то вона відшукає таку можливість, незважаючи на заборони. На жаль, нелегальні аборти приносять набагато більше шкоди, ніж медичні.
В країнах, у яких ефективно використовуються протизаплідні засоби, рівень абортів поступово знижується до помірних величин. В Україні останнім часом завдяки реалізації низки заходів з планування сім"ї згаданий рівень також зменшився більше, ніж удвоє. Якщо в 1990 р. він сягав 82,3 на 1000 жінок репродуктивного віку, то в 1999 р.- 36,7, у 2000 р.- 32,1, а у 2001 р.- 24,1. Позитивною ознакою є і зменшення частоти абортів серед підлітків.
Так, рівень їх у групі дівчат 15-17 років знизився за 1995-12000 рр. з 18,9 до 8,6 на 1000 осіб відповідного віку [3]. Для збереження генофонду нації, запобігання демографічній кризі, забезпечення здоров"я майбутніх поколінь Указом Президента України за № 203/2001 від 26 березня 2001 р. було затверджено Національну програму "Репродуктивне здоров"я 2001-2005", в якій багато уваги приділено проблемі зниження кількості абортів.
Народжуваність в Україні на порозі нового тисячоліття Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров"я 87 Існують певні чинники, що зумовлюють необхідність штучного переривання вагітності. Наприклад, вагітність настала або рано, або пізно. Так, максимальна кількість абортів припадає на вікову групу 20-24 років. Це найбільш сексуально активні жінки, порівняно здорові і з максимальними шансами завагітніти. Саме цей вік, на думку акушерів, є найоптимальнішим для народження першої дитини.
Проте потрібно зауважити, що саме у цьому віці багато вагітностей благополучно закінчуються пологами і народженням дитини. Зате на початку чи наприкінці дітородного періоду спостерігається найвища кількість вагітностей, що штучно перериваються, через те, що цим жінкам або рано мати дітей (незаміжня, немає умов, потрібно закінчити навчання тощо), або пізно їх заводити (зазвичай, у родині вже є бажана кількість дітей або не дозволяє стан здоров"я). Має значення також і сімейний стан.
У країнах, в яких прийнято, що сексуальні стосунки є прерогативою переважно шлюбу, максимальна частка абортів припадає саме на цей контингент. У Європі, Північній Америці - навпаки, найбільша кількість абортів здійснюється тими жінками, які перебувають поза шлюбом. 5. Рівень безпліддя. Ступінь безпліддя визначається часткою (у %) жінок вікової групи 45-49 років (найстаршої групи репродуктивного віку), які будь-коли перебували в шлюбному союзі, але не мають дітей (і ніколи їх не мали).
Вважається, що якщо жінка хотіла і могла народити дитину, то за 35 років репродуктивного періоду вона цей намірздійснила б. Найбільш високий рівень безплідних жінок спостерігається у деяких африканських країнах. Це явище зумовлено значною поширеністю захворювань, які передаються статевим шляхом і спричиняють набуту стерильність. Вважається, що в Україні кожна п"ята пара безплідна. Але ця статистика враховує ще і чоловіче безпліддя, а воно в нашій країні також досить високе.
За даними дослідження 1999 р., ступінь стерильності серед жінок становив 6%. Що більша кількість абортів, то, природно, вищий рівень зумовленого ними патологічного безпліддя. Міні-аборти не вирішують проблеми, тому що, хоч і меншою мірою, але все-таки спричиняють ускладнення. Однак сучасна медицина озброєна значною кількістю ефективних методів боротьби з безпліддям, починаючи з нових технологій лікування запальних захворювань репродуктивної сфери до екстракорпорального запліднення.
Loading...

 
 

Цікаве