WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Причини поширення ВІЛ/СНІДу в учнівському та студентському середовищі - Реферат

Причини поширення ВІЛ/СНІДу в учнівському та студентському середовищі - Реферат

культура й освіта суспільства. В Україні вони чимось нагадують легендарні Сціллу та Харібду, дрейфуючі острови, які час від часу зближуються. І байдужє їм, що при цьому роздушують пропливаючі між ними кораблі.
Ті кораблики - дитячі душі, які тріщать під натиском суспільства.
Нагадуємо: повне взаєморозуміння з батьками виявило близько 40 відсотків опитаних. А решта, тобто переважна більшість, вказала на різної глибини конфліктність поколінь: від небезпроблемних стосунків до повного їх розриву.
Ясна річ, згладжувати конфлікт мають старші - досвідченіші й розумніші. Тим часом саме вони ініціюють розрив: хто грубим придушенням дитячих поривань, хто надмірним задобрюванням. Бо це ж дуже просто: матері накричати, батькові відлупцювати або (кожне окремішно) тицьнути дитині гривні чи й бакси.
Пригадаймо наведені раніше приклади статистичної залежності в масивах аналізованої нами соціологічної інформації: чим кращі стосунки дітей з батьками, тим сильніше діє чинник юнацького пияцтва "доступність спиртних напоїв". Добренькі батьки до своїх чад закривають очі на квіточки майбутнього зла.
В міру погіршення стосунків з батьками у молоді посилюється вплив мотиву "випивка - це круто". Бо дитина має ж хоч в чомусь відчути своє підвищення. Чим гірші стосунки з батьками, тим сильніше у молоді потреба розслабитися, забути про проблеми (бо ж розрада знаходиться у випивці). Зрештою, вплив негативного прикладу ("п"ють або вживають наркотики батьки") як причина молодіжногоалкоголізму теж посилюється в міру погіршення стосунків у сім"ї між старшим поколінням та його нащадками.
І так далі. Ці спостереження над даними опитування невипадково асоціюються з давнім повір"ям. Людина ненамарне прожила життя, якщо здійснила три справи: збудувала дім, посадила сад і виростила сина. Здійснити їх можна лише працею, в праці. Тобто, виховання в сім"ї з прадавніх часів розглядається як труд, не менш важкий і довготерпеливий, ніж робота з кельмою на риштуванні чи лопатою біля дерев.
Чому ж тоді маємо таке поширення шкідливих звичок? Бо батьки обирають у вихованні не труд, не працю, а методи легші й простіші: заборону та кару. Тим часом батько, перш ніж хапатися за ременяку, міг би й подумати: а чому природа поставила йому голову значно вище того місця, на якому він носить пасок. А слідом і мати хай би поміркувала: мізок у неї чомусь розташований вище ніж горлянка.
Мають старші зіставляти й свої світосприйняття з дитячими. Адже ж діти ще не розуміють кінечності життя, не відчувають загрозу смерті, тим паче загроз здоров"ю від тютюну, горілки чи наркотиків. А піддатливість спокусам мають надзвичайну. А в колі друзів легше й швидше можна самоствердитися, ніж вдома, хай навіть з допомогою атрибутів сучасної молодіжної субкультури (ті ж таки випивка та куріння). Зрештою, підліткам та юнакам властивий пошук нових відчуттів, а в сім"ї , де виховання не бачиться як праця, новизна стосунків вичерпалася в дитинстві.
Не мають поширення шкідливі звички серед тієї частки молоді, яка прилучена до вирішення проблем родини, де виявлдяється цікавість до сімейного спілкування. Тобто, там, де нащадки почуваються рівними з предками що в труді, що в бесіді. І це не банальний результат дослідження, в нім віддзеркалені наші реалії.. Разом з тим і підказка не лише до правильного виховання, а й до зміцнення самої сім"ї.
Говорячи про інститут культури, маємо, по-перше, на увазі не лише заклади культури, а по-друге, тісну її співпрацю з інститутом сім"ї. Культура і сім"я, спираючися на кінцевий наслідок сформувала образ наркомана, яким і залякує недосвідчену молодь.
Така вже вона й недосвідчена ! Головне бо в іншому: той образ не співвідноситься з першим досвідом вживання наркотиків ("Спробував - і нічого. І з іншими нічого поганого. А кайф…").
Молодь орієнтована на ранній, на дошлюбний секс. І це є результатом не лише підліткової цікавості а й виховного впливу культурного середовища, яке при цьому не формує уявлення й настанови на безпечний секс. В ньому, як і в споживанні алкоголю та наркоти, молодь викинута на шлях експериментування. Старші ж, замість взяти на себе труд виховання в тім числі й сексуального, знов обирають легше - просторікування про розбещеність молоді.
В такий спосіб і пресловуті дискотеки перетворюються на розсадники розпусти, адже вони реалізовують лише поверхневий шар своїх соціально-культурних функцій - місце спілкування та засіб емоційного розкріпачення. А чим наповнене спілкування юних, культуру яких емоцій виховує музика дискотек - питання про це навіть не ставиться. Так само як "не дійшли руки" волонтерського руху до дворових тусовок молоді, аби наповнити їх змістом ширшим за алконаркоту.
Адже ж що говорять самі завсідники тусовок та дискотек? Основна їх маса (75,2%) вважає, що молодь вдається до алкоголю та наркотиків аби розслабитися і лише 10,3% відвідувачів дискотек не бачать таку потребу. Схоже співвідношення й щодо бажання підняти настрій та зробити спілкування веселим. То хіба ж розслаблення й веселощі досяга.ться лише випивкою та курінням? Певно ж такі привабливі форми юнацького спілкування потребують не презирства й заборони а розширення та збагачення змісту емоційного впливу.
Отже, перепона розвиткові шкідливих звичок у молодіжному середовищі єдина: спільна праця сім"ї та суспільства по вихованню культури (такої різноманітної!) входження нашої юні у непростий світ дорослого життя.
Loading...

 
 

Цікаве