WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медико-демографічні проблеми дитячого населення - Реферат

Медико-демографічні проблеми дитячого населення - Реферат


Реферат на тему:
Медико-демографічні проблеми дитячого населення
О днією із складових сучасної демографічної кризи, яку переживає Україна, є обвальне падіння народжуваності в 90-х роках ХХ ст. Темпи зниження рівнів народжуваності досягли 30%.
Сучасний коефіцієнт народжуваності є одним із найнижчих в Європі, нижчий, ніж в Україні рівень народжуваності зафіксовано в Болгарії, Німеччині, Чехії, Латвії, Естонії. Зниження рівня народжуваності призвело до зменшення частки дітей у віковій структурі населення.
За період між двома останніми переписами 12.01.1989 та 5.12.2001 рр. частка дітей віком 0-14 років зменшилась серед всього населення з 21,6% до 16,5%, або на 23,6%. Ці негативні процеси більшою мірою торкнулися міського населення, де зменшення відбулося з 21,9% до 15,5%, або на 29,2%, ніж сільського (20,9%, 18,6%, 11% відповідно).
Особливо значно зменшилась частка міських дівчаток - з 20,1% в 1989 р. до 14,0% - в 2001 р., або на 30,4%. Частка міських хлопчиків зменшилась на 28,3%. В сільській місцевості ці процеси були повільнішими: частка хлопчиків зменшилась на 12,8%, дівчаток - на 10,0% (табл.
1). Таблиця 1. Зміни частки дітей (0-14 років) у віковій структурі населення за міжпереписний період, % Обидві статі (0-14) Хлопчики (0-14) Дівчатка (0-14) Тип поселення 1989 2001 2001 до 1989% 1989 2001 2001 до 1989% 1989 2001 2001 до 1989% Все населення 21,6 16,5 76,4 23,8 18,3 76,9 19,7 15,0 76,1
Міське населення 21,9 15,5 70,8 24,0 17,2 71,7 20,1 14,0 69,6 Сільське населення 20,9 18,6 89,0 23,4 20,4 87,2 18,8 16,9 90,0 Зменшення кількості дітей призвело до зменшення демографічного навантаження працездатного населення дітьми. Наприклад, у 1995 р. на 1000 осіб працездатного населення припадало 385 дітей, а в 2001 - 324.
У містах Києві та Севастополі навантаження дітьми зменшилось з 324 і 237 до 256 і 271 відповідно, в Луганській області - з 370 до 291, Донецькій - з 354 до 280, Харківській - з 344 до 281. Сім"я була і залишається найважливішим соціальним інститутом, відповідальним за відтворення населення. Відповідно і головні демографічні тенденції як у довготривалій, так і в короткостроковій перспективі тісно пов"язані з її розвитком.
Провідна роль у формуванні сімейної структури населення належить шлюбам і розлученням. Динаміка цих процесів має хвилеподібний характер. Протягом останніх двох десятиліть інтенсивність шлюбності знижувалась. Особливо швидко це зниження відбувалось у першій половині 90-х років, після чого настала стабілізація.
Найменші показники шлюбності спостерігалися у 2000 р., коли було зареєстровано шлюбів на 48 20,4% менше, ніж у 1999 р. Це явище, окрім несприятливих умов життя та поширення консенсуальних шлюбів, було зумовлене нечисельністю контингентів молоді 1977- 1982 рр. народження, які вступили в шлюбний вік. Протягом останніх двох років відбулось підвищення кількості шлюбів за рахунок дії сприятливих демографічних чинників.
У шлюбний вік почали вступати контингенти народжених після 1982 р., коли спостерігалось підвищення народжуваності. Нині в Україні налічується близько 15 млн. сімей. У містах більше половини - однодітні, у селах - дво-, тридітні та з більшою кількістю дітей сім"ї. Частка неповних сімей (без одного з батьків) досягла 14%. На сьогодні близько 1,5 млн. неповнолітніх дітей виховуються в неповних сім"ях.
Внаслідок переважаючої більшості однодітних сімей зменшилася середня величина сім"ї з 3,2 осіб у 1989 р. до 2,9 у 2001 р. Збільшується частка сімей з юридично не оформленим шлюбом. За даними Держкомстату України, таких консенсуальних сімей було близько 12% загальної кількості зареєстрованих шлюбів, і їх частка з кожним роком зростає. Після стрімкого падіння
Порівняно з мінімальним показником, досягнутим у 2001 р., їх стало більше на 14,2 тис. Відповідно підвищився і загальний коефіцієнт народжуваності - з 7,7 на 1000 жителів у 2001 р. до 8,1 у 2002 р. Ця тенденція, як свідчать статистичні дані, зберігається і в 2003 р. Але, незважаючи на деяке підвищення рівня народжуваності у 2002 р. і продовження цієї тенденції у поточному році, ситуація в цій сфері відтворення населення залишається вельми критичною. Сучасний рівень дітородної активності населення найнижчий за повоєнні роки.
Коефіцієнт сумарної народжуваності, зафіксований в Україні, і в 2002 р. (1,12 на 1 жінку) найнижчий серед європейських країн. До 1999 р. зниження інтенсивності народжень спостерігалось в усіх вікових групах матерів одночасно в міській і сільській місцевості і в усіх без винятку регіонах. Зменшення народжуваності було особливо затяжним у молодих жінок до 25 років. У жінок старше цього віку воно припинилося у 1999 р., а в групі від 25 до 35 років навіть змінилося деяким зростанням.
Власне, матері у цьому віковому інтервалі і забезпечили в основному підвищення рівня народжуваності в 2002 р. Це той вік, коли здебільшого народжують другу або третю дитину. Але оскільки питома вага цих черговостей народжень не підвищилась, є підстави вважати, що це запізніла реалізація перших народжень, відкладених у важкі роки соціально-економічної кризи.
Компенсація відкладених народжень у жінок віком 25-34 роки відбувалась у 2000-2002 рр. на тлі деякого зниження народжуваності у молодих матерів (до 20 років). Щоправда, у 2002 р. рівень народжуваності у цього вікового контингенту теж збільшився, але тільки серед міського населення. Наскільки стійкою виявиться тенденція зростання народжуваності у молодих жінок, покаже час. Внесок молодих матерів (до 25 років) у величину сумарної народжуваності знижується у всіх країнах Західної Європи.
У 60-70-х ХХ ст. роках народжуваність у цих країнах теж молоділа, однак приблизно з середини 70-х років на Заході визначилась нова тенденція, і середній вік матері, який до того знижувався, став збільшуватися. Медико-демографічні проблеми дитячого населення Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров"я 49 У 80-х роках на цей шлях стали країни Центральної та Східної Європи.
До середини 90-х років зміни торкнулися і європейських республік колишнього СРСР, і тепер власне там середній вік матері підвищується особливо швидко. Однак внесок в загальну народжуваність молодих матерів в Україні ще залишається високим - 55%. На сьогодні він один із найвищих у Європі.
Оскільки показники шлюбності населення зменшуються, а розлучуваності збільшуються, а також у зв"язку з поширенням консенсуальних шлюбів в Україні зростає частка дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Протягом 1997-2002 рр. вона зросла на 25% і становила у 2002 р. 19,0%. У 2002 р. досить значна питома вага позашлюбної народжуваності (більше 1/5) спостерігається у наймолодшій групі дітородного періоду (до 20 років).
Слід однак відзначити, що швидке зростання позашлюбної народжуваності не є специфічним українським феноменом. Серед Європейських країн Україна посідає серединне місце як за рівнем показників позашлюбної народжуваності, так і затемпами їх змін. Лідирують на європейському континенті країни Північної Європи, в яких частка позашлюбних народжень становить більше половини їх загальної кількості.
Регіональні відмінності народжуваності, відмічені
Loading...

 
 

Цікаве