WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Грип: збудники, епідемії, профілактика, лікування - Курсова робота

Грип: збудники, епідемії, профілактика, лікування - Курсова робота

бактерицидною лампою протягом 1-1,5 год.
На посуді, рушникові та носовій хусточці, білизні вірус може зберігатися тривалий час.Щоб знешкодити посуд, йо--го миють з милом, ошпарюють або кип'ятять протягом 5 хв. Забруднені вірусом рушники, носові хусточки та білизну до прання висушувати не рекомендується. Треба їх спочатку виварити, потім випрати і лише після цього висушити. Якщо зразу після забруднення цього зробити з якоїсь причини не вдається, таку білизну до прання слід зберігати в за-критих целофанових мішках.
Лікування.
Госпіталізація підлягають хворі з важким ступенем хвороби і ускладненнями, а також ті, хто страждае важкими хронічними хворобами серцево-судинноїсистеми, органів дихання, а інші хворі лікуються вдома. Всі хворі повинні дотримуватись ліжкового режиму протягом всього періоду хвороби. Хворому потрібно давати багато пити теплого чаю з малиною, медом, ліповим цвітом. Важко хворого необхідно повертати в ліжку, пропанувати йому робити глибокі вдохи. Щоб не було застою в легенях. Хворим з вираженною інтоксикацією незалежно від дня хвороби вводять внутрішньом*язову донорський протигрипозний імуноглобулін
(гама-глобуллін). З метою дезінтофікації використовують гемодез або реоноліглюкін.Внутрішньом*язове введення 5% розчину глюкози, сольових розчинів проводять обережно не більш 500 мл. Одночасно використовують лазикс з метою профілактики розвитку набряку легень або мозку.
На початку хвороби використовують людський лейкоциторний інтерферон в вигляді розчину, який закапують в носові ходи по 5 крапель кожні 1-2години протягом 2-3 днів, або у вигляді аерозолю для інголяцій . Видимий терепевтичний ефект на початку хвороби, особливо при грипі А дає ремантадин. Перший день лікування дорослим призначають -300 мл ремантадину; по -100 мл (2 пелюлі) 3-и рази після їжи ; на 2-ий і 3-ій день -200 мл (по 100 мл 2-а рази в день ), 4-ий день -100мл один раз в день. Ремантадин не можна вживати при гострих захворюваннях печінки, гострих і хронічних захворюваннях нирок , при вагітності.
Використовують оксолін в вигляді 0,25% мазі , якою змазують сльозову оболонку носових шляхів 3-4 рази в день з метою зменшення нежитю. Особам у яких спостерігаються алергійні прояви , оксолін використовувати не слід.
При закладанні носа ракапувати по 2-3 краплі 2-3% розчину ефедрину, гідрохлориду або 1-2% ментололової олії, сапорин. Використання жаропонижаючих засобів, (ауетилсаліцилової кислоти, аналгіну, алидопірину ) можливе лиш при гіпертерлії.
З метою зниження проникності судин призначають препарати кальцію, аскорбінову кислоту, рутин, показано проведення оксигенотерапії. При порушенні функції серцево-судинної системи використовують ін*єкції кардіаліна, камфори, ефедрина. При безсонні, збудженні , використовують седативні препарати ( 2-3% розчин броміду натрію або броміду калію, мекстуру Бехтєрєва). При кашлі призначають відхаркуючі засоби, гірчичники, содові теплі інгаляцвї, а також кодеїн, пертусин, лібексин.
Антибактеріальні препарати (сульфаніламіди і антибіотики ) при неускладеному грипі призначати не слід, так як вони не діють на віруси грипу і не попереджають ускладнення особли вопневмонію. Навпаки, пневмонія, що розвивається на фоні вживання антибіотиків, гірше піддається лікуванню. Антибіотики під час грипу використовують лише в випадках розвитку затяжного бронхіту, пневмоніі, отиту і іньших ускладнень, причиною яких є вторинна бактеріальна інфекція або при загостренні супроводжуючих хвороб, що вимагають призначення антибіотиків. Хворі з важкими ускладненнями грипу повинні лікуватися в палатах інтенсивної терапії при реанімаційних відділеннях як побряк мозгу, набряк легень, інфекційно-таксичний шок, а також гостра серцево-судинна або легенева недостатність потрібно проведення відновідних реанімаційних заходів.
ГРИПОЗНІ ВАКЦИНИ І ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ НИМИ.
Великі надії запобігання грипу покладаються на профілактичні щеплення. Відомо, що після перенесення багатьох інфекційних хвороб формується несприйнятливість організму до повторного зараження ними - імунітет. Проти одних хвороб імунітет триває довго, іноді все життя, проти інших - лише короткий час. Після перенесеного грипу також виробляється на деякий час імунітет, але він не захищає від зараження новим варіантом вірусу грипу.
Ще здавна вчені намагалися розробити методи, за допомогою яких можна створити імунітет штучно. З цією метою в організм людини вводили живі ослаблені або убиті віруси. У відповідь на це в крові з'являються особливі білкові речовини - антитіла, тобто захисні тільця, які знешкоджують вірус.
Щеплення провадять за допомогою вакцин. Обов'язковою умовою дійовості щеплення і його захисного ефекту є масовість імунізації. Вакцинація проти грипу передбачає одночасне проведення щеплення основних соціально-вікових верств населення з обов'язковою імунізацією близько 70 % осіб. До таких груп належать діти (школярі), дорослі люди, особи похилого віку та хворі на хронічні захворювання. Окремо виділяють групи підвищеного ризику, до них належать передусім медичні працівники, працівники торгівлі, транспорту, громадського харчування, комунального господарства, учні ПТУ та технікумів, оскільки саме вони обумовлюють близько 40 % усіх випадків грипу А і 50 % випадків грипу В.
Вакцинація меншої за 70 % частини населення (припустімо, 10 або 50 %) створює незначний прошарок імунних, який швидко розчиняється в величезній масі людей, що не пройшли щеплення, і це практично не може перешкодити поширенню збудника. Якщо на шляху вірусу весь час будуть зустрічатись лише імунні (внаслідок щеплення) особи, епідемічний ланцюжок розірветься, і поширення інфекції припиниться.
Існує декілька видів грипозних вакцин, а саме: живі грипозні вакцини, корпускулярні, убиті або інактивовані вакцини; субодиничні, генноінженерні, синтетичні вакцини. Розглянемо кожен вид вакцин окремо. Перші вітчизняні вакцини проти грипу були виготовлені О. О. Смородинцевим та його співробітниками через 3- 4 роки після відкриття вірусу грипу (1936-1937 рр.). їх виготовили з ослаблених вірусів, яких назвали атенуйова-ними. Ефективність таких вакцин недостатня, тому технологію їх приготування весь час удосконалюють.
Ослаблення вірусів провадиться в лабораторії поступово, шляхом розмноження їх при зниженій температурі повітря. Атенуація обумовлює утворення генетичне стабільного вірусу, без здатності перевтілюватися в епідемічний, агресивний варіант. Віруси, що входять до складу живих грипозних вакцин, викликають утворення цілого комплексу імунних реакцій, які забезпечують опірність людського організму збудникові грипу. Це і нагромадження антитіл у крові та виділеннях з носа, і розвиток клітинного імунітету і т. ін.
Живі вакцини використовуються для імунізації дітей і дорослих. Дітям вакцину дають ковтнути, тобто вводять її в
Loading...

 
 

Цікаве