WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інфаркт міокарда (біохімічні маркери). - Курсова робота

Інфаркт міокарда (біохімічні маркери). - Курсова робота

біль переважно у спокої, біль у надчеревнійділянці, розлади травлення, пульсуючий біль у грудях, біль з деякими рисами плевриту, прогресування задишки. В багатоцентрованому дослідженні гостру ішемію міокарда діагностували у 22% пацієнтів, яких госпіталізували до відділення невідкладної допомоги зі значним або пульсуючим болем у грудях, у 13% - з болем типу плевриту і лише у 7% пацієнтів, у яких біль у грудях виникав лише під час пальпації. Крім того, варіантну стенокардію, яка є різновидом нестабільної стенокардії, часто не діагностують під час госпіталізації. {C}
Фізикальні дослідження
Під час фізикального обстеження, яке включає огляд грудної стінки, аускультацію, визначення частоти скорочень серця й артеріального тиску, часто не виявляють патологічних змін. Мета обстеження - виключити наявність некардіальних причин болю в грудях, можливість неішемічних серцевих розладів (перикардит, клапанні захворювання), потенціально сприяючих екстракардіальних факторів, пневмотораксу і, нарешті, ознак гемодинамічної нестабільності та дисфункції лівого шлуночка. {C}
5.b Методи обстеження
ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ І ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХВОРИХ В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ
Кожному пацієнтові, який вперше звернувся в поліклініку або поступив до стаціонару:
o Вимірювання артеріального тиску на лівій і правій плечових артеріях
o Загальний аналіз крові
o Загальний аналіз сечі
o Аналіз калу: копрограма
o Аналіз крові на цукор
o Дослідження крові на КУУ (реакція Вассермана)
o Рентгеноскопія грудної клітини
o Огляд гінеколога.
o У чоловіків віком 40 років - огляд уролога для виключення захворювань передміхурової залози
o Визначення групи крові
o Електрокардіограма
o У осіб віком 40 років - огляд окуліста для виключення глаукоми
o Консультація стоматолога
Інфаркт міокарда
o Загальний аналіз крові + гематокрит у перші три дні щоденно, потім 1 раз на 7 днів.
o Біохімічні дослідження крові: АсАТ, АсАТ, ЛДГ, креатінінфосфокіназа, електроліти крові (калій, натрій), С - реактивний білок, білкові фракції крові, холестерину, лецитину, В-ліпопр-теіди, цукор.
o Коагулограма.
o Електрокардіограма: на протязі перших 10 днів - щоденно, а потім 1 раз на 2 - 3 дні.
o Ехокардіографія. {2}
{B} Таблиця 3.4. Обсяг клініко - лабораторних досліджень для діагностики і контролю плину інфаркту міокарда . немає таблиці!!!
Маркери ушкодження міокарда
У пацієнтів із нестабільною стенокардією підвищеним рівнем тропоніну коротко- та довгостроковий клінічний вихід несприятливий порівняно з такими за відсутності змін рівня тропоніну. Поява у крові маркерів некрозу міокарда, зокрема серцевих тропонінів, на фоні серцевої події асоціюється з ризиком реінфаркту і серцевої смерті. Ризик нових подій корелює зі ступенем підвищення рівня тропоніну. Підвищення ризику, пов'язане зі збільшенням вмісту тропоніну, не залежить від інших факторів ризику, зокрема змін ЕКГ у спокої або під час тривалого моніторування ЕКГ, а також маркерів запальної активності. Більше того, виявлення пацієнтів з підвищеним рівнем тропоніну також корисне для вибору відповідного лікування при нестабільному перебігу ІХС. {C}
Перспективні лабораторні методи діагностики ІМ
1. Пряме визначення активності ЛДГ. сиворотки крові.
2. Визначення активності глікогенфосфорілази сиворотки крові і її ВВ - ізоферменту.
3. Визначення концентрації тропоміозина міокарда в сивороткі крові.
4. Визначення концентрації легких ланцюгів міозину міокарда в сивороткі крові. {B}
Маркери запальної активності
Факторами ризику у пацієнтів з ГКС є підвищення рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, проте ці дані підтверджені не в усіх дослідженнях. Наприклад, у дослідженні ТІМІ ІІІ (1996) встановлено, що гіперфібриногенемія асоціювалася з більшою частотою епізодів ішемії під час перебування пацієнтів у клініці; натомість, не спостерігали зв'язку з частотою смерті або ІМ під час спостереження протягом 42 діб. Проте у дослідженні FRISC (1997) виявлено, що підвищення рівня фібриногену асоціювалося зі зростанням ризику смерті і/або виникнення ІМ під час коротко- та довгострокового спостереження. Причому, прогностичне значення фібриногенемії не залежало від змін ЕКГ чи рівня тропоніну. Прогностичне значення підвищення рівня С-реактивного протеїну було найбільшим у пацієнтів з ознаками ушкодження міокарда.
Зв'язок між підвищенням утворення тромбіну і частотою несприятливого виходу у пацієнтів з нестабільною стенокардією встановлений у деяких, але не в усіх дослідженнях. З виникненням венозного тромбозу асоційовані такі зміни антикоагулянтної системи, як дефіцит протеїну С, протеїну S, антитромбіну. Проте ризик виникнення ГКС не пов'язаний із жодним із цих факторів. У цілому у популяції та у пацієнтів із нестабільною стенокардією ризик майбутніх коронарних подій був вищим при зменшенні фібринолітичної здатності крові. Втім, проведено лише кілька великих досліджень фібринолітичної активності та її зв'язку з гострофазовими протеїнами у пацієнтів при дестабілізації перебігу ІХС. Зараз не рекомендують досліджувати маркери гемостазу для стратифікації ризику чи вибору індивідуалізованого лікування при дестабілізації перебігу ІХС. {C}
{C} Електрокардіографія
ЕКГ - найважливіший метод не лише для встановлення діагнозу, а й для прогностичної оцінки. У хворих із депресією сегмента ST ризик подальших серцевих подій вищий, ніж у пацієнтів без змін ЕКГ під час госпіталізації. Результати деяких досліджень породжують сумніви щодо прогностичного значення ізольованої інверсії зубця Т. Стандартна ЕКГ у спокої не відображає адекватно динамічну природу коронарного тромбозу та ішемії міокарда. Майже 66% епізодів ішемії при дестабілізації ІХС "німі", тому з малою ймовірістю можуть бути виявлені під час реєстрації звичайної ЕКГ. Цінну інформацію можна одержати за допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, проте моніторування здійснюють у двох-трьох відведеннях, причому результати отримують лише через кілька годин або днів після дослідження. Проспективною методикою є комп'ютеризоване моніторування ЕКГ у 12 відведеннях у режимі реального часу (on line). У 15-30% пацієнтів з дестабілізованим перебігом ІХС з'являються епізоди коливань сегмента ST, переважно депресії. У цих пацієнтів ризик подальших серцевих подій високий. Моніторування ЕКГ додає незалежну прогностичну інформацію до реєстрації ЕКГ у спокої та інших поширених клінічних параметрів. Тривале моніторування сегмента ST також дозволяє оцінити ефекти лікування на "загальний ішемічний тягар". Наприклад, доведено, що під впливом нефракціонованого гепарину, низькомолекулярного гепарину або інгібіторів глікопротеїнових (GP) рецепторів ІІb/ІІІa зменшується частота епізодів коливань сегмента ST. {C}
Оцінка під час госпіталізації
Початкова оцінка пацієнтів, які скаржаться на біль у грудях або з іншими симптомами ймовірого
Loading...

 
 

Цікаве