WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інфаркт міокарда (біохімічні маркери). - Курсова робота

Інфаркт міокарда (біохімічні маркери). - Курсова робота

вираженим зрушенням вліво;
" прогресуюче збільшення концентрації сіалових кислот;
" стійкий підвищений рівень З - реактивного білка і фібриногену;
" повторна поява в крові З - реактивного білка;
" гіперферментемія АсАТ більше 7 діб;
" гіперферментемія ЛДГ більш 2 тижнів;
" гіперферментемія ЛДГ2, 3, ЛДГ3, ЛДГ2, 5
" гіперферментемія КФК більш 7 доби;
" гіперферментемія КФК (більш ніж у 10 разів вище норми) у 1-2 добу;
" гіперферментемія КФК - МВ більш 5 доби;
" гіперферментемія КФК - МВ (більш ніж у 20 разів вище норми) у першу добу;
" гіперферментемія ГГТФ більш 1, 5 місяця;
" гіперміоглобінемія більш 5 доби;
" гіперміоглобінемія (більш 900 мкг/л) у першу добу;
" повторні гіперферментамії;
" повторна гіперміоглобінемія;
" виражений метаболічний ацидоз (ВЕ 100 в хвилину
*3астійна серцева недостатність
*0бширнин ІМ підйом 8Т в 5-х і більше відведеннях)
* Часта шлуночкова екстрасистолія або шлуночкова тахікардія
*3ниження фракції викиду < 40% '"'Механічні дефекти /розрив стінки лівого шлуночка або міжшлуночкової перетинки, гостра мітральна недостатність/
*Аневризма лівого шлуночка
Після перенесеного ІМ протягом 1-го року помирає приблизно кожний десятий хворий, причому половина з них зненацька. {2}
{C} Навантажувальний тест перед випискою
Після стабілізації стану перед випискою пацієнта зі стаціонару корисним способом верифікації діагнозу ІХС, оцінки середньо- та довгострокового ризику коронарних подій є стрес-тест.
Проба з фізичним навантаженням має високу прогностичну цінність. Параметри, що відображають функцію серця, дають принаймні таку ж цінну прогностичну інформацію, як індекси ішемії міокарда, а при поєднанні цих параметрів забезпечується додаткова інформація для оцінки прогнозу. Багато пацієнтів не можуть виконати пробу з фізичним навантаженням, і це саме по собі свідчить про несприятливий прогноз. Для збільшення чутливості і специфічності оцінки прогнозу використовують такі методи візуалізації серця, як перфузійна сцинтиграфія міокарда і стрес-ехокардіографія. Проте тривалих досліджень прогностичного значення стрес-ехокардіографії у пацієнтів, які перенесли епізод дестабілізації перебігу ІХС, недостатньо.
Коронарна ангіографія
Дослідження дозволяє одержати унікальну інформацію про наявність та тяжкість ІХС. У пацієнтів з ураженням кількох судин, а також зі стенозом стовбура лівої вінцевої артерії ризик тяжких серцевих подій вищий. Ангіографічну оцінку характеристик та локалізації ушкодження судин здійснюють, якщо планують виконання черезшкірного коронарного втручання. Показниками ризику є наявність складних, поздовжніх та значно кальцифікованих наповнень, які свідчать про внутрішньокоронарний тромбоз.
Рекомендації зі стратифікації ризику
Оцінка ризику повинна бути точною, надійною і, бажано, нескладною та доступною, пов'язаною з найменшими витратами. Рекомендують такі методи: І. Маркери ризику тромбозу, тобто гострого ризику:
а) повторне виникнення болю в грудях; б) депресія сегмента ST; в) зміни динаміки сегмента ST; г) збільшення вмісту серцевих тропонінів; д) виявлення тромба під час ангіографії.
ІІ. Маркери фонового захворювання, тобто довгострокового ризику:
1) клінічні маркери:
а) вік; б) перенесений раніше ІМ; в) відомості в анамнезі про тяжку стенокардію; г) цукровий діабет;
2) біологічні маркери:
рівень С-реактивного протеїну;
3) ангіографічні маркери:
а) дисфункція лівого шлуночка; б) тяжкість ураження вінцевих артерій. {C}
Фактори ризику
Літній вік і чоловіча стать асоціюються з більш тяжким перебігом ІХС та підвищеним ризиком несприятливого перебігу. Виникнення в минулому таких проявів ІХС, як тяжка чи тривала стенокардія або попередній ІМ, також асоціюються з частішими подальшими подіями. Інші фактори ризику - наявність в анамнезі відомостей про дисфункцію лівого шлуночка або застійну серцеву недостатність, а також цукровий діабет і артеріальну гіпертензію. Справді, більшість відомих факторів ризику ІХС є також показниками гіршого прогнозу у пацієнтів із нестабільним перебігом ІХС. {C}
Таблиця 21
КРИТЕРІЇ АДЕКВАТНОСТІ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПЕРІОД РЕАБІЛІТАЦІЇ:
Відсутність - Відсутність - Відсутність - погіршення стану після фізичних навантажень ангінозних приступів під час навантаження підвищення систолічного АТ вище ніж на ЗО мм прискорення ЧСС вище 110 на 1 хв.
Оцінка ризику перед випискою є невід'ємною частиною подальшого прогнозу, залежно від якого повинні формуватись індивідуальні терапевтичні програми для пацієнтів, які вижили після гострого ІМ.
Таблиця 22
ОЦІНКА РИЗИКУ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА
1. КРИТЕРІЇ ВИСОКОГО РИЗИКУ:
- Похилий вік /вище 70 років/
- Застійна серцева недостатність
- Фракція викиду лівого шлуночка нижче 40%
- Наявність постінфарктної стенокардії спокою або мінімальної напруги
- Неможливість виконання тесту з фізичним навантаженням
- Наявність попереднього ІМ
- Супутній цукровий діабет
- Супутня АГ або " обезголовлена гіпертензія "
2. КРИТЕРІЇ СЕРЕДНЬОГО РИЗИКУ:
- Вік 55-70 років
- Існування декількох факторів ризику
- Помірно виражена або латентна серцева недостатність
3. КРИТЕРІЇ НИЗЬКОГО РИЗИКУ:
- Молодий вік
- Нерозповсюджений ІМ
- Відсутність серцевої недостатності
Ця оцінка залежить як від клінічних даних, які включають вік. попередні фактори ризику, попередні ІМ, цукровий діабет, гемо-динамічні порушення й аритмії під час гострої фази, так і від функціональних досліджень. Основні групи пацієнтів залежно від ступеня ризику, представлені в таблиці 22.
Хворим з високим і середнім ризиком, поруч з повторною профілактикою, яка направлена на боротьбу з основними факторами ризику ІХС - гіподинамію, ожирінням, артеріальною гіпертензією, палінням та ін., повинна проводитись медикаментозна підтримка. {2}
10 Профілактика
{C} Пацієнти повинні припинити паління. Ліпідознижувальну терапію потрібно розпочати негайно. Призначення інгібіторів НМG-СоА-редуктази сприяє істотному зниженню смертності та ймовірості коронарних подій у пацієнтів з високим або проміжним вмістом холестерину ліпопротеїдів низької щільності. У дослідження цих препаратів включали пацієнтів зі стабільними формами ІХС, сприятливі ефекти статинів спостерігали через 1-2 роки від початку терапії. Втім існують дані про те, що статини здатні покращувати функцію ендотелію. Проводяться спеціальні дослідження, щоб встановити, чи дають статини негайний ефект у пацієнтів з ГКС (MIRACL, A to Z), порівняти ефекти високих і проміжних доз статинів (TNT, SEARCH, IDEAL). Результати кількох ангіографічних досліджень ефекту ліпідознижувальної терапії свідчать, що поліпшення клінічного стану не обов'язково супроводжується регресом атеросклерозу, а може бути пов'язаним з деактивацією запаленої бляшки,
Loading...

 
 

Цікаве