WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Дія радіації на людину (науковий реферат) - Реферат

Дія радіації на людину (науковий реферат) - Реферат

харчуванні.
М'ясо та особливо річкову рибу перед варінням необхідно вимочити 1 -2 години у воді, розрізати невеликими порціями і варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хвилин. Потім злити відвар, залити чистою водою та варити до повної готовності. При цьому з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% строн-цію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять цезію-137, а стронцій-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонуклідів і його можна вживати у харчуванні.
Слід відзначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотності води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає у дистильованій воді 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній воді з домішкою молочнокислого кальцію - 85%.
Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недоцільно, оскільки при цьому практично всі радіонукліди залишаються у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.
Правильна обробка річкової риби має важливе значення у по-передженні потрапляння радіонуклідів усередину організму людини. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. При обробці риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається близько 16% цезію-137. З 84% цезію-137, який залишився, приблизно 50% знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються у їжу. При їх вилученні вміст цезію-137 зменшується ще на 40-42%. Після технологічної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблизно 90% від початкового вмісту цезію-137.
Картоплю потрібно варити очищеною з додаванням кухонної солі (6 г/л). При такому способі варіння у відвар переходить до 45% цезію-137 та стронцію-90.
Значного зниження вмісту радіонуклідів у молочних продуктах можна досягти шляхом отримання із незбираного молока жирових та білкових концентратів. Наприклад, у сир переходить тільки 10-21% цезію-137, у сметану та масло - відповідно 9% та 1,5%. Стронцій-90 переходить у домашній сир - 27%, у вершки - 5%. З молока у вершки переходить тільки 16%, а у масло - 3,5% цезію-137. Вміст радіонуклідів у домашньому сирі залежить від кількості сироватки, яка залишилася у ньому після приготування. Так, у домашньому сирі з вологістю 67% виявлено 20,9% стронцію-90, а при вологості 51,4% - тільки 14,5% стронцію.
ПОМІРКУЙТЕ!
Найбільше радіонуклідів міститься у грибах. Кулінарна обробка грибів дозволяє знизити вмісту них радіонуклідів. У лабораторії радіологічного відділу Запорізької обласної санепідстанції розроблений метод зниження вмісту цезію-137 у сухих грибах. Гриби замочують у 30-процентному розчині кухонної солі на 12 годин, а потім промивають чистою водою. Концентрація цезію-137 знижується у 5 разів. Після цього гриби відварюють у такому ж розчині ЗО хвилин. Наведений метод, за даними авторів, знижує, в порівнянні з початковим, вміст цезію-137 у 50 разів, а смакові якості грибів не змінюються.
Додержання основних принципів радіозахисного харчування, пра-вильна технологічна та кулінарна обробка продуктів та харчової сировини дозволяє знизити можливість внутрішнього опромінення, запобігти додатковим променевим навантаженням на себе та родину.
Радіозахисні речовини
Радіопротектори - речовини синтетичного походження, введення яких до середовища з біологічними об'єктами або до організму тварин і людини перед опроміненням знижує вражаючу дію іонізуючого випромінювання.
Радіопротектори призначені для індивідуального захисту від опромінення у надзвичайних ситуаціях та для захисту неушкоджених тканин при променевій терапії злоякісних пухлин. З багатьох вивчених препаратів відібрані найбільш ефективні, які відносяться до двох великих класів: сполуки, що містять сірку та індолілалкіламіни. До сполук, які містять сірку, належать також аміноалкілтіофосфати, аміноалкілізотуроневі похідні, амінокислоти, що містять сірку, пептиди та їх відповідні дисульфіди. Радіозахисною активністю володіють лише ті амінотіоли, в яких вуглеводневий ланцюг, що відокремлює аміногрупу від Н-групи, складається з 2-х чи 3-х атомів вуглецю. Н-група в цих сполуках повинна бути вільною або звільнятися у процесі їх метаболізму в організмі. Частину радіопротекторів, які містять сірку, вводять тільки парантерально, інші ефективні і при - прийомі всередину. Максимальна концентрація у крові в першому випадку настає через 5-15 хвилин, а у другому - через 3-6 хвилин.
Протипроменевий ефект в організмі реалізується двома шляхами. Вирішальне значення для прояву захисного ефекту радіопротекторів, які містять сірку, має досягнення граничної концентрації радіопротекторів у клітинах критичних органів (кровоутворювальної системи та шлунка) при загальному опроміненні або в клітинах будь-яких інших тканин, які захищають при локальному радіаційному впливі. Переважно механізм радіозахисної дії індолілалкіламінів в організмі полягає у створенні тканинної гіпоксії внаслідок тимчасового спазму кровоносних судин.
Протипроменевий захист організму може бути досягнутий ви-користанням загальної гіпоксії, яка викликається вдиханням збіднених киснем газових сумішей. Цей метод отримав назву гіпоксірадотерапії та вивчається переважно для захисту нормальних тканин при променевій терапії злоякісних пухлин.
У теперішній час розроблені продукти харчування, які знижують або запобігають всмоктуванню травним трактом радіонуклідів цезію та стронцію. До їх складу входять спеціальні речовини - блокатори. Розроблено великий асортимент продуктів, до яких входять фероцин, альгінат натрію, харчовий пектин, окремі амінокислоти (лізин, метіонін, феніналнін), комплекс вітамінів, солі кальцію, йоду, сухе знежирене молоко, суха морська капуста. Результати досліджень свідчать про значне зниження накопичуваних в організмі радіонуклідів цезію та стронцію при споживанні цих продуктів.
Радіопротекторною властивістю володіє аскорбінова кислота. Вона інактивує вільні форми кисню, підтримує у відновлювальному стані SH-групи білків.
Важлива роль у радіозахисному комплексі належить біофлавоноїдам - вони зміцнюють стінки судин та внутрішньоклітинні мембрани, проявляють антиоксидантні властивості, пом'якшують порушення енергетичного балансу.
ВИСНОВОК
Ознайомлення з наслідками впливу іонізуючого випромінювання на генетичні структури живих організмів дозволяє зробити важливі висновки:
1. Існує індивідуальна чутливість організму до радіаційного впливу.
2. Організм, який зазнав опромінення, здатний відновлювати ушкоджені клітини.
3. Генетична система живих організмів має надійний захист ДНК від опромінення.
4. Захисні системи ДНК можуть блокувати руйнівну дію іонізуючого впливу, а можуть і не викликати захисні реакції.
Пом'якшення наслідків впливу іонізуючих випромінювань досягається шляхом проведення йодної профілактики, раціонального харчування та введенням до організму речовин синтетичного походження - радіопротекторів.
Loading...

 
 

Цікаве