WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота

Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота

проявляються як атрофічними, так і проліферативними процесами та метаплазією, а також осередками лейкоцитарної інфільтрації строми, які, в подальшому, можуть сприяти розвитку різноманітних захворювань передміхурової залози.
Як з наукової, так і з практичної точок зору, важливим є оцінити роль холодового фактора (як можливого природного індуктора досліджуваних змін), впливу якого зазнає більшість живих істот.
ІІІ РОЗДІЛ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА РОБОТИ
3.1. Ембріогенез передміхурової залози людини
Передміхурова залоза закладається на 3-у місяці внутріутробного життя. На цей час у ембріона чоловічої статі парамезонефральні (мюлерові) протоки піддаються зворотньому розвитку (редукуються) за винятком кінців, які зливаючись, залишаються в складі майбутньої передміхурової залози у вигляді передміхурової маточки. До кінця 3-го місяця спостерігається вростання тяжів уретрального епітелію, в якому утворюються канальні, в сполучну тканину, що оточує сечовипускний канал. До кінця 4-го місяця утворюється близько 50 таких виростів, що відповідає кількості простатичних залозах у дорослого. До 7-го місяця внаслідок розвитку фіброзно-м'язевих перегородок залоза набуває дольчатої структури.
3.2. Передміхурова залоза в дитячому і юнацькому віці
У новонародженого передміхурова залоза складається переважно з гладенької м'язевої і сполучної тканини. В середині залози знаходяться епітеліальні трубочки без вивідних проток. В цей період залоза ледь помітна, її маса складає всього 0,82г. У віці до 2-х років залоза збільшується незначно. Помітний ріст залози розпочинається у віці 6-10 років. До 10 років епітелій прямих нерозгалужених проток починає виробляти специфічний секрет. Значний ріст простати відбувається з 10 до 16 років. До 12-ти років протоки залози починають розгалужуватися, секреція її епітелію посилюється, що пов'язано з функціональним розвитком статевих залоз. До 16-17 років відкриваються вивідні протоки трубчасто-альвеолярних простатичних залозах. До періоду статевої зрілості передміхурова залоза набуває щільної
консистенції, її вага зростає майже в 20 разів в порівнянні із залозою новонародженого.
3.3. Вікові зміни передміхурової залози
Вікові зміни в таких ендокринних залозах, як гіпофіз і сім'яники впливають на стан простати.
Простата має величезне значення як індикатор змін у системі гіпофіз - гонади, у тому числі і вікових.
З віком спостерігається зміна не тільки функції сем'яників, але і діяльності передміхурової залози.
У зв'язку зі збільшенням людей літнього віку в структурі населення, питання про простату стало привертати увагу фахівців різних галузей медицини. У морфологічному плані старіння її виражається в збільшенні розмірів і ваги, або навпаки, в атрофії структури і зменшенні ваги.
Зміни, що настають у передміхуровій залозі з віком, відомі давно. У древніх писемностях ми зустрічаємо опис захворювань у чоловіків літнього віку, що за клінічною картиною нагадують аденому передміхурової залози.
Пізніше широко поширилася думка про те, що збільшення в тій чи іншій мірі передміхурової залози настає у всіх чоловіків літнього віку.
Однак факти, отримані пізніше, не підтвердили цього.
Вивчення передміхурової залози в залежності від віку показало, що більш ніж у половини обстежених чоловіків у віці старше 60 років спостерігається її збільшення.
Вчені вказують на різну частоту вікових змін передміхурової залози: -50,7%, - 35%, - 34%. .
Збільшення розмірів передміхурової залози виникає в літньому віці, тобто в той період життя чоловіка, коли на тлі згасання діяльності статевих залоз виникають визначені зрушення в нейрогуморальному середовищі організму, обумовлені зміною функціонального стану центральної і вегетативної нервово" систем і порушенням гонадо - гіпофізарно рівноваги й інших функцій залозі: внутрішньої секреції. Природно зробити висновок, що зміна функціонального стану передміхурової залози в літньому віці є проявом клімактеричного період) в чоловіків у зв'язку з порушенням гормонального балансу.
Варто погодитися з думкою, що найбільш яскравим проявом чоловічого клімаксу є зміни з боку простати і що "механізм розвитку дисгормональної гіперпластичної простатопатії лежить у сфері складних інкреторних перебудов, що настають після 50 років і залежать, у першу чергу, від спотворення продукції в чоловічих статевих залозах".
В даний час нагромаджений великий експериментальний і клінічний матеріал, що доводить вплив ендокринних факторів на функціональний стан передміхурової залози і що дозволяє зробити висновок, що вікові зміни передміхурової залози виникають у результаті порушення гормональної рівноваги, зв'язаної, з настанням клімактеричного періоду. Однак, дотепер не встановлено, чому в одних випадках виникає збільшення передміхурової залози, а в інших атрофія, як міняється з віком функція передміхурової залози. Дискусійним залишається питання, у чому виражається порушення гормонального балансу в старіючому організмі, що веде до зміни простати, чи є вона органом, що пасивно змінюється під впливом цих гормональних порушень, чи відіграє визначену роль у характері нейроендокринних змін у клімактеричний період. Нарешті, не вирішеним залишається питання про специфічну - гормональну роль інкрета простати.
Вивчаючи стан передміхурової залози при клімаксі в чоловіків, установили, що починаючи з ембріонального періоду й протягом всього життя існує паралелізм між статевим розвитком і станом цього органа. У літньому віці інволюція сім'яників приводить до збільшення продукції гонадотропних гормонів, що зумовлюють зміну секреції клітин простати, внаслідок чого виникають вікові зміни передміхурової залози.
Цікаво відзначити, що при вивченні екскреції гонадотропних гормонів у хворих з гіпертрофією простати не було встановлено підвищення змісту гормонів у порівнянні з практично здоровими особами.
Ще більш суперечливі дані отримані при дослідженні гормонального балансу в хворих зі збільшеною передміхуровою залозою.
За даними деяких авторів у хворих з гіпертрофією передміхурової залозиспостерігається збільшення змісту андрогенів.
Інші вчені відзначили зменшення кількості андрогенів і повну відсутність естрогенів при гіпертрофії передміхурової залози.
Вивчаючи гормональний баланс в осіб літнього віку, що страждають гіпертрофією передміхурової залози до і після видалення аденоми, установлено, що до операції спостерігається зменшення виведення із сечею 17-кетостероїдів і значне збільшення виділення естрогенів, а операція ніби нормалізує ці показники. На думку вчених, це узгоджується з переважною локалізацією аденоми в осіб літнього віку в частині передміхурової залози, особливо чуттєвої до впливу естрогенів. Хвостова ж частина, чутлива до андрогенів, звичайно при цьому атрофуються.
Аналогічні дані були отримані при дослідженні гормонального балансу до і після аденомектомії у хворих зі збільшеною передміхуровою залозою. Низький зміст андрогенів до операції відновлювалося до норми після оперативного втручання: У той же час після операції знижувався
Loading...

 
 

Цікаве