WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота

Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота

функцію її залозистого епітелію.
Частина авторів не визнають існування інкреторної діяльності передміхурової залози (С. Huggins, 1945; A. Carrol,. 1948).
У зв'язку з з'ясуванням питання про фізіологічну роль передміхурової залози в організмі становлять великий інтерес дослідження функції окремих її частин.
Відомо, що в процесі розвитку закладка передміхурової залози походить з п'яти окремих трубочок, що поступово диференціюються в п'ять окремих часток. І хоча цей поділ на частки майже губиться до моменту народження, можна з великою підставою припускати, що в змісті своєї функції кожна частина передміхурової залози зберігає індивідуальність.
Передміхурова залоза має дві різні за своєю функцією частини. Мозкову частину, чи внутрішню залозу, що знаходиться під впливом жіночих полових гормонів, і кортикальну, чи "чоловічу", функцією якої, по Блюму, є активізація сперматозоїдів і збільшення об'єму сперми.
Функція "жіночої", чи мозкової, частини передміхурової залози не встановлена, але дуже можливо, що вона відповідальна за утворення естрогенів у чоловічому організмі. Припущення про роль мозкової частини передміхурової залози у певній мірі підтверджує той факт, що до моменту настання клімактеричного періоду в чоловіків, коли наяві зрушення в співвідношенні жіночих і чоловічих статевих гормонів у бік переваги перших, гіпертрофується тільки "жіноча" частина передміхурової залози, тоді як "чоловіча" атрофується.
Клінічно гіпертрофія "жіночої1" частини передміхурової залози характеризується явищами фемінізації чоловічого організму зі зворотним розвитком вторинних полових ознак і гінекомастією.
Ці спостереження дають підставу думати, що передміхурова залоза відіграє певну роль у змінах гормонального балансу в організмі в зв'язку з віковими процесами інволюції й у механізмі виникнення ряду симптомів, характерних для андропаузи.
Дослідивши, що передміхурова залози пацюків складається з трьох самостійних частин, культури яких при експлантуванні мають різний характер росту. Тканини однієї частини передміхурової залози дають найкращий ріст епітелію і найбільш слабкий - сполучної тканини, тканини іншої частини, навпаки,- найкращий ріст сполучної тканини і найгірший ріст епітелію. У третій частині передміхурової залози виявляється рівномірний ріст епітелію і сполучної тканини. Це розходження росту на однакових середовищах тканин окремих частин передміхурової залози, у свою чергу, говорить про різноманіття її функції.
Окремі частини простати містять різну кількість мікроелементів, зокрема металів. Так, через 20 хв. після внутрішньовенного введення чи через годину після підшкірного введення дитизона в пацюків відзначається нерівномірне фарбування різних відділів передміхурової залози. Бічні частки забарвлюються інтенсивно, дорсальні - слабко, а інші - не змінюють кольору. Така нерівномірність фарбування залежить від різного вмісту цинку в окремих частинах передміхурової залози, який дає фарбування, вступаючи в реакцію з дитизоном.
На підставі вивчення гормонального балансу в організмі (по вмісту в сечі андрогенів, естрогенів і гонадотропинів) до і після видалення аденоми передміхурової залози було встановлено, що секреторна активність краніальної і каудальної частин передміхурової залози мають різну гормональну регуляцію. Краніальна частина знаходиться в залежності від естрогенів, тоді як функціональний стан каудальної частини передміхурової залози пов'язаний з кількістю в організмі андрогенів (J. Fabre і ін., 1957).
Зазначена функціональна різнорідність передміхурової залози послужила підставою приписувати ендокринну функцію її окремим структурам. Зокрема, інкреторною діяльністю володіють периуретральні залози, які об'єднюють під назвою парапростати. На думку вчених, інкрет парапростати гнітить розвиток сім'яників, тоді як андрогени, у свою чергу, гальмують функцію парапростати.
Приведені дані про фізіологічне значення передміхурової залози, не дозволяючи остаточно судити про внутрісекреторну діяльність цього органа, не залишають сумніву в тім, що вона активно включається в ряд регуляторних процесів. У цьому зв'язку цікаво привести висловлення про роль передміхурової залози в організмі: "Якщо наші знання у відношенні ролі простати і її функцій малі, те це не значить, що цей орган не має функції. Навпаки, треба зосередити всі зусилля, щоб продуктивно розв'язати цю проблему".
Тим часом спроби знайти об'єктивну основу ендокринної діяльності передміхурової залози, виділити гормон і вивчити його специфічну дія дотепер не увінчалися успіхом.
От чому багато вчених, схильні думати, що основна функція передміхурової залози полягає у виробленні екскрета (а не інкрета), необхідного для акта запліднення.
Участь передміхурової залози в життєдіяльності організму безсумнівна. Про це свідчать її тісний зв'язок (ембріологічний і топографічний) з вивідними шляхами статевої системи, наявність мускулатури, розташованої навколо часточок залози що дозволяє швидко і із силою викидати секрет під час статевого акта, а також залежність її функціонального стану від рівня андрогенопоеза в організмі.
Важливим етапом у вивченні субстрату ендокринної функції передміхурової залози є одержання з її тканин і секрету простагландина - препарату, що володіє вираженою дією на деякі вісцеральні функції. Дані, опубліковані в останні роки, показали, що простагландин впливає на обмін речовин, гальмуючи мобілізацію вільних жирних кислот і гліцерину з жирової тканини, і є антиподом норадреналіна при дії його на серцево-судинну систему.
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи з поставленої мети дослідження, а саме, вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу проведено макрота мікроскопічне дослідження зразків тканини простати, забраних під час операції резекції даного органу у чоловіків різного віку. Макроскопічне оцінювали розміри залози її концистенцію, характер поверхні, наявність вузловатих утворень. Для мікроскопічного дослідження кусочки тканини фіксували у розчині формаліну, зневоднювали у спиртах і заливали у парафінові блоки. В подальшому виготовляли зрізи товщиною 7-8 мкм., фарбували генатоксилін-еозином і вивчали при різному збільшенні світлового мікроскопа. Крім того, використовували також препарати виготовлені із секційного матеріалу патолого-анатомічного бюро.
2.1. Ін'єкційний методдослідження передміхурової залози щурів в нормі.
Для вивчення передміхурової залози щурів ми використовували ефірно-хлороформну суміш паризької синьої (10г фарби на 100 мл розчинника, який складався з ефіру і хлороформу у співвідношенні 3:1). Цю суміш ін'єкували в черевну частину аорти. Через 3-4 год після закінчення вищезазначеною сумішшю, проводили забір усіх часток передміхурової залози і фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну впродовж 14-ти діб.
На заморожуючому мікротомі виготовляли зрізи, товщиною 30-50 мкм, які зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації, просвітлювали в мети-леновому ефірі саліцилової кислоти і заключали в полістирол. В подальшому вивчали під
Loading...

 
 

Цікаве