WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота

Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу - Курсова робота


Курсова робота
Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу
ЗМІСТ
І Розділ. Огляд літератури.
1.1. Анатомія передміхурової залози.
1.2. Фізіологія передміхурової залози.
ІІ Розділ. Методика та об'єкт дослідження.
2.1. Ін'єкційний метод дослідження передміхурової залози щурів в нормі.
2.2. Морфологічна будова паренхіми передміхурової залози щура в нормі.
2.3. Морфофункціональний стан передміхурової залози під впливом дії різних факторів.
ІІІ Розділ. Практична частина.
3.1. Ембріогену передміхурової залози.
3.2. Передміхурова залоза в дитячому і юнацькому віці.
3.3. Вікові зміни передміхурової заходи.
3.4. Кристалізація секрету простоти при клімаксі.
3.5. Ендокринна система і простата.
Висновки.
Література.
Додатки.
ВСТУП
Перед медико-біологічною наукою поставлені великі задачі. Однієї з них є проблема продовження повноцінного, творчого періоду життя, проблема боротьби з передчасною старістю.
Новим у геронтології можна вважати визнання неспроможності старих положень про стабільність людського організму у віці 25-50 років. Дослідження дозволяють розглядати старіння організму як тривалий, динамічний процес функціональних, морфологічних, біохімічних і психологічних змін, що накопичуються протягом усього життя індивідуума.
Процес старіння, починаючи з ранніх етапів онтогенезу, протікає нерівномірно. Повільні зміни функції, структури різних органів і поводження людини можуть змінюватися своєрідним стрибком, що особливо яскраво виявляється в період клімаксу. Інтенсивна вікова перебудова організму в цей період може приводити до зрушень, що виходять за рамки фізіологічних, і до різноманітних патологічних станів, що можуть виникати на молекулярному, клітинному, органному і системному рівнях.
Відповідно до сучасних уявлень, у механізмі старіння організму важливу роль відіграють зрушення в нейрогуморальній регуляції, в нейрогормональних зв'язках, нервовій регуляції трофіки тканин. З віком відбуваються різноманітні зміни в ендокринній системі. Значних зрушень зазнає функція розмноження, обумовлена станом системи: гіпоталамус - гіпофіз - гонади при інтегруючому впливі центральної нервової системи.
У складному ланцюзі фізіологічних змін репродуктивної системи визначене місце займає передміхурова залоза. Особливий інтерес до вивчення передміхурової залози виник у зв'язку з тенденцією її тканин до посиленого росту, що у літньому віці нерідко приводить до залозистої гіперплазії і раєу.
Разом з тим в опублікованих монографіях висвітлюються питання, що стосуються, в основному, так званої гіпертрофії (аденоми) простати. У посібниках і підручниках з фізіології й ендокринології дані про неї викладаються або стисло або не представлені зовсім.
В останні роки збільшилася кількість робіт з вивчення ендокринної функції простати, але досліджень, що узагальнюють отримані при цьому результатів, обмаль. Особливий інтерес представляє вивчення ролі простати в механізмі вікових порушень статевої діяльності. Володіючи рясною і різноманітною іннервацією і васкуляризацією, передміхурова залоза є периферичним статевим центром, що чинить як нервовий так і гуморальний регулюючий вплив на еректильну і еякуляторну функції чоловічого організму.
На підставі даних літератури і власних спостережень ми намагалися розглянути питання про роль передміхурової залози в організмі, її нейрогормональної регуляції, секреторної функції і впливу секрету простати на соматичні функції. Представлені дані про вікові порушення статевої діяльності, їх особливостей у клімактеричному віці, методи діагностики, роль передміхурової залози у виникненні статевих розладів у цей період.
Проблема адаптації людини до екстремальних умов зовнішнього середовища є актуальною як із загальнобіологічної, так і з медичної точок зору. Відомо, що наслідки навіть короткочасних стресових впливів, до яких відноситься і переохолодження, можуть проявитися через великий період часу; разом з тим, тривале перебування в некомфортних умовах викликає виражені морфофункціональні зміни у різних органах і тканинах.
У характері і умовах праці також є немало факторів, які впливають на розвиток захворювань. Так, зокрема, з холодом, впливу якого найчастіше зазнає людина, пов'язано ряд професій: водолази, працівники полярних станцій, холодильних установок, моряки при тривалому плаванні в низьких широтах.
Не дивлячись на великі досягнення у вивченні впливу холодового фактора на різні органи, проведений нами аналіз джерел наукових публікацій засвідчив, що вивчення структурно-функціональних особливостей елементів передміхурової залози залишилось поза увагою дослідників. У той же час відомо, що переохолодження відіграє не останню роль у розвитку захворювань простати , яка є важливим репродуктивним і гормональним органом, у зв'язку з чим її влучно названо "другим серцем чоловіка" .
Різноманітність і важкість клінічних проявів захворювань передміхурової залози, незадовільні результати лікування, які негативно впливають на такі показники як народжуваність, частота розлучень, розвиток ускладнень (склероз тканини простати, порушення уродинаміки, розлади психіки (астенодепресивний, іпохондричний синдроми)), вимагають глибоких знань про будову і функцію простати як в нормальних умовах, так і при дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, зокрема, холодового. Всі ці обставини виступають в якості відправної точки у виборі даного дослідження, що продиктовано медичною і соціальною значущістю зазначеної проблеми.
І. РОЗДІЛ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Анатомія передміхурової залози.
Встановлено, що передміхурова залоза у досліджуваних тварин добре розвинена. У кроликів кінцеві секреторні відділи і протоки широкі, з нерівними просвітами, вистелені високим циліндричним епітелієм. У паренхімі передміхурової залози собак кінцеві секреторні відділи і протоки дрібні, вистелені багаторядним циліндричним епітелієм, подекуди - низьким кубічним. Структури дифузної передміхурової залози щура, яка оточує уретру по всій її довжині, були згруповані, зважаючи на топографію, будову і хімічний склад, їх секрет, в три пари гістологічно диференційованих залозистих утворень -коагуляційні залози, дорсальні і вентральні частки. Дані порівняльної морфології людини та щура вказують на подібність часток і окремих ділянок їх передміхурової залози стосовно гормональних реакцій та впливу інших факторів. Так, зокрема, прослідковується гомологічність коагуляційних залоз щура і середньої частки передміхурової залози людини.
В той же час, зустрічаються варіації певних реакцій у різних частках передміхурової залози щура. Наприклад, однією із своєрідних особливостей епітелію коагуляційних залоз, на відміну від вентральної і дорсальної часток, є секреція фруктози і лимонної кислоти. Найбільша кількість цинку, необхідного для ферментних реакцій у вуглеводневому, білковому істероїдному обміні, для збільшення життєздатності сперматозоїдів, теж виявляється в коагуляційній залозі. Вентральні частки швидше реагують на
Loading...

 
 

Цікаве