WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Формування сексуальної культури молоді: анатомія і фізіологія статевих органів людини - Реферат

Формування сексуальної культури молоді: анатомія і фізіологія статевих органів людини - Реферат

не зважаючи на те чомусь пише (з співаторами): "Поширена думка про те, що у жінок під час оргазму відбувається еякуляція, помилкова". (3.С.74)
У 1990 р. Дарлінг, Девідзон і Конвей-Велч оприлюднили дані обслідування 1230 жінок у Північній Америці, згідно якого 40% з них "еякулюють" під час оргазму (причому оргазм, пов язаний з "еякуляцією", відбувавя у жінок, які оцінювали свою сексуальну реактивність вище середнього рівня).(11.) Пояснити ж походження "еякуляторної" рідини дозволяє висунута у 1987 р. Дж.Сівілі (J.E.Sevely) гіпотеза, що спермоподібна рідина у жінок напрацьовується так званими залозами Скена - секреторними клітинами, що знаходяться у жіночій уретрі.(10.)
Висловлювалося чимало припущень, що рідиною, яка викидалася під час оргазму, була сеча. (Причому, так нерідко думали самі жінки, у яких відбувався такий викід. І через те навіть намагалися уникнути його.) (11.) Але згодом з ясувалося, що крім випадків, коли у жінок існувало нетримання сечі, рідина, що виділялася з уретри, не була нею. Правда,досліди показали, що в деякіх випадках до складу "еякульованої" рідини сеча таки входила.2 Але наявність її не важко пояснити тим, що шляхом проходження рідини є сечовивідний канал. Щодо повного складу рідини, то через дуже незначну її кількість так і не вдалося цього з ясувати.
Мабуть найбільшої відомості отримали дослідження жіночої "еякуляції" Джей Д. Пєррі і Б.Уіплі. Останні вважають, що є серйозні докази наявності анатомічних і нервових структур, пов язаних з жіночою "еякуляцією", і наявність таких, нарешті, дає змогу прояснити незрозумілу і досі здатність жінок переживати оргазм, що не має для них природної необхідності.(1.Р. 22-39)
Треба сказати, що існує чимало опонентів щодо викладених вище ідей. Деякі з цих опонентів мають дуже високий науковий авторитет. Серед них і такі уславлені вчені як відомий сексотерапевт і дослідник Хелен Сінгер Каплан, вже згадані Уїльям Мастерс та Вірджінія Джонсон. Правда, вони не заперечують наявність у деяких жінок ерогенної зони у місці, описаному Грєфенбергом. Визнають, як вже згадувалося, і феномен викиду рідини з сечовивідного отвору під час оргазму у деяких жінок. Але не вважають це достатніми доказами наявності якогось специфічного органу і його зв язку з Г-зоною.3
Вхід до піхви у жінок, що ще не народжували, прикритий так званим гіменом (hymen -грецьк. - перепонка, дівоча пліва). Як вже вказувалося, він утворюється ще на етапі ембріонального розвитку. Відомий американський зоолог, антрополог і социобіолог4 Дезмонд Морріс, свідчить, що подібна пліва існує на ембріональній стадії розвитку і у нижчих ссавців. (3.С.87) Але після народження самиць в тваринному світі подібне утворення, наскільки нам відомо, є тільки у гієн.
На час народження дівчаток гімен являє собою досить товсту перепонку. Але згодом вона не росте, а розтягується і витоншується під впливом збільшення отвору піхви. Зазвичай у гімені є отвори для витікання менструальних виділень. В рідких випадках відсутності таких отворів іх роблять хірургічним шляхом.
Функція гімену, як стверджують У.Мастерс і В.Джонсон, невідома. А Д. Морріс вважає, що ускладнюючи перші статеві зносини, пов язуючи їх з біллю при дефлорації (defloratio -латин. від de - видалення + flos, floris - квітка, молодість, незайманість), гімен виконував функцію фактору, який спонукав дівчину ставитися до першого коітусу з особливою відповідальністю, погоджуючись на нього тільки в випадках, коли між нею і чоловіком виникнуть глибокі почуття, заради збереження яких варто піти на близкість і перетерпіти фізичні страждання. Бо тільки такі відносини, на думку Д.Морріса, гарантували, що дівчині не доведеться стати матір ю-одиначкою у випадку її вагітності. (3. С.87-88)
На наш погляд таке пояснення анатомічного устрою статевих органів незайманих дівчат не має достатніх підстав. Зокрема, через те, що дуже малоймовірно щоб доісторичні люди усвідомлювали зв язок між статевими зносинами і народженням потомства (етнографи свідчать, що в деяких нерозвинених культурах цього не усвідомлювали навіть у зовсім недавні часи); а також і тому, що матерів-одиначок в первісних суспільствах не було, адже всі діти в них були спільні. До того ж гіпотеза Морріса дещо романтизована, тоді як закони і природи, і суспільства не грунтуються на романтизмі.
Більш правдоподібним поясненням існування гімену здається те, що оскільки у маленькіх дівчаток він є досить щільним, то в багатьох випадках міг створювати суттєву фізичну перешкоду при спробі проникнення пенісом доролого чоловіка в їх піхву (такі спроби бувають навіть в сучасному суспільстві, а в часи первісного стану людства могли бути поширеними), яке, через невідповідність розмірів статевих органів, швидче за все скалічило б дівчаток, поставило б під питання можливість виконання ними в майбутньому репродуктивної функції, навіть загрожувало самому їх життю. Таким чином, з покоління в покоління природний відбір зберігав тих дівчаток, які народжувалися із щільною дівочою плівою.
На користь цієї гіпотези, свідчить те, що згодом, як вже сказано вище, з розвитком зовнішніх статевих органів, гімен розтягується, витоншується і через те перестає бути суттєвою препоною для статевих зносин. (Якби ж він продовжував би залишатися такою, то природний відбір усунув би якраз тих, хто народжувався з гіменом.)
В сучасності гімен, на наш погляд, - це, по суті, атавізм. Зараз природні функкції у нього такі самі, як у елементів залишків хвоста, що іноді зустрічаються на копчику у людей. Тобто - ніякі. Проте з часів становлення патріархату, коли свобода сексуального життя для жінки стала суворо обмежуватися задля впевненості чоловіка у його батьківстві, наявність неушкодженої пліви стала доказом незайманості дівчини. Тобто, за допомогою контролю за цією перепонкою почав здійснюватися соціальний контроль за сексуальною поведінкою дівчат. Але стан дівочої пліви нерідко не дає очикуваної інформації про сексуальну поведінку її власниці. Адже у деяких дівчат пліва в процесі їх росту настільки розтягується, що стає дуже мало помітною. У інших вона видна, але настільки еластична, що не порушується при статевому акті. А здавну саме кровотеча при механічному порушенні дівочої пліви під час першого коітусу вважається доказом незайманості дівчини. Нарешті, вже майже сто років існує так звана гіменопластика - проста хірургічна операція по відновленню цілостності гімена. І деякі жінки роблять її по кілька разів.
Матка - полий у середені м язовий орган, де відбувається виношування ембріону. За розміром і зовнішнім виглядом нагадує грушу, але дещо сплющену, що розташована майже під
прямим кутом щодо піхви. Завдовжки цей орган має 7-8 см, завширшки - 4-6. Зсередени матка
Loading...

 
 

Цікаве