WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Електротравма - Реферат

Електротравма - Реферат

серцево-судинної, центральної і вегетативної нервової системи, пригнічення всіх життєво важливих центрів.
У легких випадках відзначаються страх, запаморочення, млявість тощо.
Для тяжких випадків характерні шок, непритомність, раптова зупин-ка дихання, серцебиття, явища фібриляції серця, може настати клінічна смерть.
Первинні порушення легеневого газообміну зберігаються тільки під час дії електричного струму та деякий період після його припинення. Це - наслідок спазму дихальних м'язів і голосових зв'язок. Через це хворий не може кричати, покликати на допомогу. Причиною апное є ураження дов-гастого мозку, коли петля струму охоплює дихальний центр.
Під час проходження петлі струму через грудну клітку порушується серцева діяльність, що проявляється окремими екстрасистолами, аж до фібриляції шлуночків. На думку фахівців, фібриляція серця у людини самостійно не припиняється і без допомоги реаніматолога може спричинити смерть. Дія струму зумовлює стійке порушення коронарного кровообігу, що, в свою чергу, призводить до гіпоксії міокарда. Це посилює фібриляцію.
У 80-90 % випадків уражені блискавкою непритомніють. Хоча серцева діяльність порушується меншою мірою, що пояснюється високою напругою в зоні розряду і короткотривалою її дією. Виняток становить ураження в голову. Порушення дихання при цьому виникають вторинно, через рефлекторну зупинку серця або внаслідок пошкодження апарату ди-хання (перелом ребер, груднини).
У разі тяжкої електротравми, за тривалої дії травмівного агента іноді виникають явища, що мають назву "уявної" смергі. Єллінек розрізняє чотири види смерті при електротравмі: 1) раптова, миттєва; 2) "запізніла" смерть, коли безпосередньо після травми стан потерпілого був задовільний, а через деякий час настає раптова смерть; 3) "перервана" смерть - потерпілого вдається вивести із стану шоку і "уявної" смерті, а через деякий час після оживлення настає раптова смерть; 4) "розтягнена" смерть - потерпілий, одужавши після травми, помирає через кілька діб від паралічу серця.
Різні автори по-різному трактують причину смерті від електротравми. Одні вбачають її в первинному ураженні серцевого м'яза, інші - в первинному набряку легень і припиненні дихання, ураженні дихального, вазомоторного центрів із запустінням периферичних судин і застійними явищами в судинах черевної, грудної і черепної порожнин.
Незначні ураження електричним струмом звичайно минають самі, не залишаючи по собі жодних змін. Іноді ж можуть з'явитися ускладнення місцевого і загального характеру. До місцевих ускладнень належать при-єднання інфекції (у тому разі, коли електротравма супроводжується тер-мічним опіком), вторинні кровотечі внаслідок ураження стінки судин, трофічні розлади.
Загальні ускладнення проявляються картиною вторинного шоку - як наслідок інтоксикації організму; психічними розладами - від легких до дуже тяжких. Іноді спостерігаються посттравматична електроенцефалопатія, вестибулярні розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ретроградна амнезія, явища кисневого го-лодування головного мозку, тканин серця. У легших випадках тривалий час спостерігаються незначна втома, пригнічений настрій, дратівливість, зниження пам'яті або уваги. У декого залишаються розлади з боку внутрішнього вуха (запаморочення) і зору.
Лікування пошкоджень при електротравмі передбачає: надання потерпілому першої допомоги і місцеву та загальну терапію.
Головним у поданні першої допомоги є відключення потерпілого від джерела струму. Іноді це становить значні труднощі через судомне скоро-чення м'язів потерпілого. З цією метою треба вимкнути рубильник, ви-крутити запобіжник, сокирою або лопатою з дерев'яною ручкою перерубати дріт тощо. Якщо це зробити неможливо, треба відтягнути дріт від потерпілого або потерпілого від дроту палицею, шнуром. При цьому треба поводитися дуже обережно: відтягувати дріт від потерпілого сухою гілкою або шнуром; не можна перерізувати два дроти разом, аби не було короткого замикання. До речі, не можна перерізувати дроти в приміщенні, де є легкозаймисті речовини, бо може бути вибух. Звільняти потерпілого від джерела струму не можна голими руками, треба користуватися гумовими рукавичками. Потрібна ізоляція не лише від джерела струму, але й від землі. З цією метою взувають гумові галоші або стають на ізолюючий матеріал (гумовий килимок, скло, суха дошка, товстий шар тканини, паперу, картону). Треба пам'ятати, що тіло потерпілого теж проводить електричний струм, а тому брати його треба за одяг, який відстає від тіла і є сухим.
Якщо сталося ураження струмом високої напруги (дріт від високовольтної лінії), можна використати спосіб аземлення (з'єднати дротом струмо-провідні частини із землею). Це дає можливість ліквідувати або значно зменшити силу струму в ланцюгу. Коли хворий не знепритомнів, проводять лікування з приводу запаморочення, колапсу чи шоку за загальноприйнятими правилами. Якщо ж він непритомний, потрібні термінові реанімаційні заходи: у разі зупинки серця - непрямий масаж серця, дихання - штучну вентиляцію легень за методом рот до рота або рот до носа. Штучну вентиляцію легень і масаж серця про-довжують і під час транспортування потерпілого в стаціонар до відновлен-ня самостійного дихання. Коли допомога надається лікарем "Швидкої до-помоги", проводять штучну вентиляцію легень за допомогою ручних апа-ратів, вводять підшкірно 1 мл 1 % розчину лобеліну, 1 мл цититону. Якщо протягом ЗО хв самостійне дихання не відновиться, вдаютьсядо інтубації трахеї і продовжують штучну вентиляцію з відсмоктуванням вмісту з трахеоброн-хіального дерева.
Потерпілому слід забезпечити спокій, покласти його в ліжко. Не можна дозволяти йому стояти, а тим паче продовжувати роботу.
За відсутності ефекту від непрямого масажу серця показаний прямий масаж з розкриттям грудної клітки. Наявність фібриляції шлуночків, що визначається на електрокардіограмі, свідчить про доцільність електричної дефібриляції. Одночасно проводять штучну вентиляцію легень.
Підготовка до дефібриляції серця не вимагає зупинки непрямого чи прямого масажу серця і штучної вентиляції легень. Під ліву лопатку хво-рого підкладають один електрод від дефібрилятора, другий беруть за ізо-льовану ручку і, тримаючи його в руці, очікують, доки конденсатор зарядиться (4000-4500 V). Після цього рівномірно і щільно прикладають електрод до ділянки серця. Припиняючи на хвилину масаж серця і штучну вентиляцію легень, проводять дефібриляцію. Ефект її виявляється в ояві самостійного пульсу безпосередньо після розряду або після продовження масажу.
Паралельно із описаними вище реанімаційними заходами проводять оксигенотерапію, внутрішньовенне введення глюкози з вітамінами й інсулі-ном, вводять серцеві препарати, поляризуючу суміш, коронаролітичні, антиаритмічні засоби (феноптин, лідокаїн), 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, внутрішньовенне і внутрішньоартеріально переливають кров.
Оживлення потерпілого треба продовжувати до появи самостійного дихання і відновлення роботи серця.
Місцеві пошкодження не вимагають спеціального лікування. Воно повинно бути консервативним. Це пояснюється крихкістю судин біля ділянки пошкодження і підвищеною їх ламкістю, нечіткістю меж змертвілої тканини, малою схильністю ран до нагноєння і сприятливим перебігом процесу загоєння. Пошкоджену ділянку обробляють 70 % етиловим спиртом і закривають стерильною пов'язкою. Вона загоюється під струпом. Якщо ураження великі і глибокі, супроводжуються звугленням тканин, після появи демаркаційної лінії проводять некректомію чи ампутацію.
Для профілактики електротравми на виробництві велике значення мають заходи з техніки безпеки. Вони діляться на технічні й медичні. Першими передбачено усунення умов, які сприяють ураженню електричним струмом (дотримання правил техніки безпеки, належний догляд за електрообладнанням, інструментами, спецодягом, інструктаж); другі - полягають у виявленні сприятливих для виникнення електротравм моментів. Зниження швидкості психічних реакцій, уваги, повторні електротравми у одного й того самого робітника змушують думати про його непридатність до роботи з електроприладами. Тимчасово непрацездатними треба вважати людей з опіками, саднами на руках. Категорично заборонено працювати з електроприладами людям у нетверезому стані.
Використана література:
Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве