WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Електротравма - Реферат

Електротравма - Реферат


Реферат на тему:
Електротравма
Електротравма може бути спричинена атмосферною електричною енергією (блискавка) або електричним струмом. У зв'язку з прогресом науки і техніки, розвитком промисловості цей вид пошкодження зустрічається щораз частіше, хоча серед інших травм становить від 0,24 до 10,9 %.
Пошкодження, які виникають під впливом дії електричного струму, мають свої особливості. На відміну від механічних, фізичних і хімічних агентів, електрика діє на людину не лише у разі контакту, але й безпосередньо через предмети, які людина тримає в своїх руках. Крім цього, електричний струм може уразити людину і на відстані, через дуговий контакт. Звичайно струмом уражається здорова людина і, як правило, раптово.
Ступінь пошкодження електричним струмом залежить від його сили (А), напруги (V), тривалості дії, а також загального стану організму (втома, алкогольне сп'яніння, виснаження, вік). Виснажені, змучені люди з хронічними захворюваннями нервової системи піддаються цьому виду по-шкодження частіше заздорових. Глибина ураження тканин залежить від опору шкіри в ділянці проходження струму: що менший опір, то більша сила ураження. Найчутливішою є тонка, волога шкіра, менш чутливою - груба й суха. Має значення також характер струму (постійний чи змінний). Так, людина, яка перебуває у ванні, може смертельно уразитися струмом, який не заподіяв би їй жодної шкоди, пройшовши через суху шкіру. Описано випадки смерті у разі ураження струмом напругою 38 V, а в цей же час ураження блискавкою напругою 5 000 000 V не завжди є смертельним. Мають значення тривалість дії електричного струму на організм, а також його шлях у тілі людини; особливо небезпечно, коли він проходить через серце. За напруги до 500 V постійний струм не такий небезпечний, як змінний. За збільшення напруги небезпечнішим стає постійний струм.
Стан ЦНС також може впливати на глибину ураження. Якщо вона "підготована" до контакту з електричним струмом, ризик ураження менший. У той же час раптовий вплив струму може заподіяти організмові, велику шкоду.
Найчутливішими до дії електричного струму є обличчя, долоні, ділянка промежини, найменш чутливими - поперек, гомілковостопний суглоб.
Пошкодження електричним струмом виникають як на виробництві, так і в побуті - за різних обставин. Безпосередньою причиною ураження бувають: дотик до струмопровідної частини, наближення до неї (у разі ви-соковольтного струму), коротке замикання, яке виникає неподалік від потерпілого.
Електротравму можуть зумовити й предмети, які не є джерелом струму і не проводять його, але перебувають під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або сполучення із струмо-провідною системою. Через це небезпечними можуть бути установки слабкого струму (телефон, телеграф тощо) за випадкового сполучення їх із електричною мережею.
За ступенем опору тканини ділять таким чином: шкіра, сухожилки, кістки, нерви, м'язи, кров. Шкіра, яка має найбільший опір, уражується струмом найчастіше, бо в ній утворюється тепло, яке зумовлює руйну-вання і висихання тканин. Опір шкіри в ділянці контакту з провідником ко-ливається від 1000 до 2 000 000 Ом. Під дією струму шкіра пробивається і її опір значно знижується.
У разі електротравми в тканинах виникають специфічні зміни, зумов-лені включенням тіла в електромережу, і неспецифічні, які є наслідком дії на організм теплової, хімічної і механічної енергії.
Термічний вплив залежить від перетворення електричної енергії на теплову, що може призвести до опіків різного ступеня - від мінімальних слідів ("знаків") у ділянці входження струму до звуглення тканин, оголен-ня м'язів, розплавлення кістки.
Хімічний вплив зумовлюється утвореними у разі електролізу газами, які зигзагоподібне проникають у підшкірну основу та м'язи.
У зв'язку з перетворенням електричної енергії на механічну на шкірі (в ділянці входження струму) утворюються кратероподібні заглиблення з дещо піднятими краями, в кістках виникають отвори, а інколи навіть відриваються частини тіла.
Патолога-анатомічні зміни за електротравми можуть бути місцевими (в ділянці входження електричного струму) і загальними. У ділянці проникнення струму на шкірі виникають електромітки ("знаки струму"). Вони мають різний характер - від біло-сірих плям круглої або овальної форми до ділянок сухої, щільної шкіри, дещо піднятої над поверхнею, з заглибленням у центрі. Іноді електромітки подібні до вкритих струпом ранок або саден, що гояться, або крововиливів.
У ділянці виходу "знаки струму" спостерігаються рідше.
Під час гістологічного дослідження міток виявляють витягування клітин мальпігієвого і остеподібного шарів епідермісу, епітелію сальних залоз, ендотелію дрібних судин шкіри. Групи клітин спіралеподібне закручують- ся. Сосочки шкіри сплющені, колагенові волокна мають підвищену чутливість до срібла, нервові стовбури з фрагментацією. Паралельно з тим у ділянці електромітки спостерігаються і звичайний опік епідермісу та розчав-лення тканин.
Опіки, зумовлені електричним х струмом, відрізняються від термічних тим, що у разі виникнення навіть значних місцевих змін доти, поки не і приєднається вторинний запальний і процес, у шкірі зберігається волосся, немає гіперемії і болю. У разі електротравми в ділянках, де роговий шар шкіри товстий (п'ятка), за напрямком електричної петлі утворюються стільникоподібні порожнини, що пояснюється дією тепла. Іноді внаслідок електричного перетворення металу провідника на газ виникає імпрегнація шкіри дрібними часточками металу (металізація шкіри). Уражені ділянки забарвлюються в жовто-коричневий (у разі імпрегнації мідним провідником) або сіро-коричневий (у разі імпрегнації залізом) колір.
Описані вище термічні, хімічні і механічні пошкодження частіше об-межуються шкірою, підшкірною основою, бо сила електричного струму, зустрічаючи опір шкіри, значно знижується. Цьому сприяє і утворення опіку й струпу. І все-таки за ходом електричної петлі тканини можуть ура-жуватися на значній глибині.
Під впливом електричного струму виникають деструктивні зміни в стінках судин і, передусім, у клітинах ендотелію.
Електричний струм, який проходить через м'язи, зумовлює їх скоро-чення. Цим можна пояснити той факт, що потерпілого іноді важко ві-дірвати від джерела струму.
Часто за ходом струму у внутрішніх органах виникають крововиливи, великі зони некрозу, розриви тканин. У кістках можуть спостерігатися осередки їх розплавлення.
При елсктротравмі загальні зміни спостерігаються у різних органах і тканинах. У разі раптової смерті кров у серці і судинах залишається рідкою і набуває темного забарвлення. У слизовій і серозних оболонках з'являються численні петехіальні крововиливи, характерні повнокров'я внутрішніх органів, емфізема легень. Судомні скорочення м'язів бувають причиною 'їх розривів. У клітинах кори великого мозку, підкіркових вузлах і стовбурі мозку розвиваються дистрофічні і не-кробіотичні процеси.
З боку внутрішніх органів будь-яких характерних дляцього виду травми змін немає. Але, якщо порівняти всі пато-лого-анатомічні зміни в різних органах і тканинах, то вони поряд із клінікою та лабораторними даними будуть специфічними для електротравми.
Так, у разі ураження електричним струмом підвищуються проникність судинної стінки, вихід плазми і фор-менних елементів у сусідні тканини. Наявні набряки різних органів, альвеол, легень, підшлункової, статевих залоз тощо. Спостерігаються гіперемія внутрішніх органів і поодинокі крововиливи в них.
За тривалої дії електричного струму можливі розриви легеневих судин, осередки некрозу в печінці і нирках, пср(рорація порожнистих органів системи травлення, набряк, некроз і са-мопсрсварювання підшлункової зало
зи, у серці - набряк інтерстицію, крововиливи і фрагментація міокарда.
Спостерігаються поліглобулія, лейкоцитоз, зміни мінерального, білкового, пігментного і вуглеводного обмінів. Часто буває глюкозурія.
Клінічна картина електротравм. Характерними місцевими проявами у разі ураження електричним струмом є електромітки. У окремих випадках спостерігаються глибокі ураження з кратероподібним дном, яке може доходити до кістки.
У разі ураження блискавкою місцеві зміни проявляються у вигляді так званих знаків блискавки - гілкоподіб-них розгалужених, гіперемійова-них смуг на шкірі, які зникають під час натискування. Вони є наслідком паралічу стінки судин. Через певний час ці знаки зникають.
Із загальних симптомів при елект-ротравмі звертають на себе увагу вазомоторні розлади
Loading...

 
 

Цікаве