WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вірус грипу - Реферат

Вірус грипу - Реферат

пятого дня хвороби. Застосування амантадину з метою профілактики грипу рекомендував А.О.Смородинцев.
Доведено, що амантадин не припиняє, а лише послаблює перебіг грипу, спричиненого вірусом А2.
В інституті органічного синтезу Академії наук Латвії С.А.Гіллер добув нову похідну речовину аміно-амантадину - гідрохлорид ремантадену. Використання цієї речовини з лікувальною метою сприяє зменшенню інтонсикації і запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у перші два дні грипу.
І досі немає хіміопрепарату, який ефективно діяв би на наступному етапі розвитку вірусу - при поділі й синтезі складових частинок вірусу в клітині.
До противірусних препаратів належить оксолін, який нейтралізує активність щодо вірусу грипу. Цей засіб використовують у формі 0,1% і 0,25% мазі у профілактиці грипу.
Важливим етапом у розробці противірусних засобів стало відкриття в 1957 році англійським вченим А.Айзексом і Дж. Лінденманом інтерферону, що синтезується ураженістю вірусом клітиною низькомолекулярного білка, який має властивість стимулювати утворення антивірусного білка. ВРосії інтерферон виділено у 1960 році в лабораторії З.В.Єрмольєвої. Рівень цієї речовини збільшується при вірусних захворюваннях людини.
Стимуляторами (індукторами) синтезу інтерферону, на думку відомих вірусологів В.Д.Соловйова і Т.А.Бектемірова, можуть бути різні віруси й речовини невірусного походження. До вірусів, що сприяють вироблненню інтерферону, належать живий вірус грипу та ін.
На осмобливу увагу заслуговують індуктори інтерферону невірусного походження. Їхня перевага полягає у відсутності антигенних властивостейц, а отже, у можливості багаторазового використання. Це - бактеріальні ендотоксини, полісахариди (статолон і продигіозан)..
В утворенні інтерферону істотну роль відіграє стан організму. Помічено взаємозалежність рівню інтерферону і гарячкової реакції. Ще в 1961 році французький учений А.Львов довів, що підвищення температури сприяє виробленню інтерферону. У лабораторії В.Д.Соловйова цей факт було підтверджено. Вміст інтерферону визначали в зливах з носової частини глотки, сироватці, лейкоцитах, крові, сечі, хворого. У хворих з високою температурою виявлено вищі концентрації інтерферону в носовому секреті й сечі, ніж у хворих з нижчою температурою. Те саме спостерігається при утворенні інтерферону вони виробляють більше інтерферону ніж при низькіій. Отже, підвищення температури у хворого на грип слід розглядати як позитивне явище - залежний чинник, що впливає на продукування інтерферону в організмі людини.
До відкриття інтерферону вчені вважали, що основну роль у боротьбі з вірусними інфекціями відіграють антитіла. Тим часом було відомо, що розмноження вірусу припиняється ще до появи антитіл або в період, коли їхня концентрація ще надто мала для ефективної. Це підтверджується тим фактом, що деякі люди з вірусною хворобою одужують, незважаючи на те, що їхній організм нездатний виробляти антитіла. У розпал захворювання в них збільшується кількість інтерферону, який є одним з природних захисних чинників організму при вірусній інфекції.
Якс діє інтерферон. Цьому питанню присвячено багато наукових досліджень. Проникнувши в клітину, вірус звільняється від своєї білкової капсули, зєднується з клітинними органелами - рибосомами. Починається розмноження його. Водночас у клітині синтезується інтерферон, який стимулює утворення специфічного противірусного білка, що має властивість гальмувати і припиняти ріст і розмноження вірусу.
Інтерферон є одним із факторів формування тканинного противірусного імунітету, що відіграє велику роль у боротьбі організму з вірусними інфекціями. Є два способи використання його як профілактичного і лікувального засобу - введення іззовні (екзогенний інтерферон) і стимуляція утворення в організмі людини (ендогенний інтерферон).
Екзогенний інтерферон не токсичний, але він має видову специфічність, що вимагає виготовлення цього препарату на людській культурі тканини. Недоліком екзогенного інтерферону є короткий період його життя в організму й ефектум препарату, потрібно застосувати великі дози його і вводити всередину або внутрішньо-мязово. Спостереження довели малу ефективність екзогенного інтерферону у зв'язку з тим, що препарат не проникає всередину клітини. Спосіб стимуляції вироблення ендогенного інтерферону під впливом індукторів вірусного і невірусного походження значно перспективніший.
Велику роль при грипі відіграють й інші захисні сили організму, підвищення температури тіла.
Незважаючи на успіхи, досягнуті в боротьбі з грипом, лікування цієї хвороби і надалі лишається складною проблемою. Перед дослідниками стоїть завдання розробити хімітерапевтичні засоби, які б діяли на вірус на стадії проникнення його в клітину або на стадії розмноження.
У зв'язку з цим важливе значення мають пошуки ефективних засобів для підтримання природних захисних сил організму, зокрема для стимулювання синтезу інтерферону в організмі людини. такими засобами є - циелоферон, аміксин, інозин пронабекс. Також синтезовані засоби - інгібітори ВІЛ: санквінавір, зидовудин, індинавір, ритонавір та ін. У народі здавна успішно використовувались для лікування грипу гарячі парові інгаляції. Тепер у клітинних умовах їх провадять за допомогою аерозольних інгаляторів типу АІ - 1 у поєднанні з накладанням на груди, литки, особливо при недостатній запальнвй і гарячковій реакціях організму.
Список використаної літератури:
" Воробьев А. А. Микробиология и иммунология. М., 1999.
" Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.
" Ґудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. - К., 1991.
" Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. - М., 1987.
" Лурия С. Общая вирусология. М., 1970. Кочемасова 3. Н. Микробиология. М., 1984.
" Покровский В. И. Медицинская микробиология. М., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве