WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вплив екзогенних і ендогенних канцерогенних речовин у виникненні пухлин - Реферат

Вплив екзогенних і ендогенних канцерогенних речовин у виникненні пухлин - Реферат

планеті. Тому дослідження онкоепідеміологів пов'язані не лише з медициною, а й з географією. Епідеміологія раку досліджує ще й спосіб життя людини і його вплив на онкозахворюваність. До поняття "спосіб життя" включають складний комплекс економічних, політичних і соціально-культурних характеристик різних груп населення, у тому числі рівень життя, професію, структуру харчування, шкідливі звички та ін. Отже, характер харчування - один із факторів, який може суттєво впливати на ризик захворювання на рак. Причому, як у бік зростання цього ризику, так і в бік його зниження шляхом включення до раціону продуктів з високим вмістом речовин, які здатні запобігати шкідливій дії канцерогенів та їх попередників. Їжа може бути як "воротами", через які канцерогени проникають в організм, так і джерелом захисних, антиканцерогенних факторів.
Ми говорили переважно про ті зовнішні фактори, які впливають на онкозахворюваність. Але існують і внутрішні причини, що впливають на цей показник. Внутрішні причини (спадкова схильність, генетичні фактори, стан імунної системи організму та ін.) мають важливе значення у перетворенні нормальної клітини на злоякісну. Але реалізація цих механізмів може не здійснитися, якщо не діють зовнішні стимули. Потрібна іскра, запал, затравка - ініціація канцерогенезу. Цю роль відіграють канцерогенні фактори навколишнього середовища. Тому не залишайтеся байдужими як до збереження "великого" довкілля, так і до охорони "маленького" довкілля - власного і близьких, яке ви створюєте своїми руками і своїм способом життя.
2. Найбільш шкідливіші види канцерогенних речовин
Найбільшу канцерогенну небезпеку представляють три класи хімічних онкостимуляторів: поліциклічні ароматні вуглеводи і їхній індикаторний показник бензапірен, нітрозаміни і важкі метали. Примітно, що в усіх цих шкідливих речовин одні "батьки". Переважно ними є виробництва, що займаються термічною переробкою сировини. Зокрема, підприємства чорної та кольорової металургії, коксохімічні та нафтохімічні, що виробляють гуму тощо. І, що найжахливіше, перелічені вище заводи-фабрики продукують не лише жахливу кількість найпоширеніших канцерогенів, а й кілька десятків (а то й сотень!) їх менш "популярних" братів.
Солідну лепту в "збагачення" наших грунтів канцерогенами вносять і підприємства теплоенергетики. Якщо ТЕС працює на газоподібному чи рідкому паливі, то забруднює бенз/а/піреном територію в радіусі п'яти кілометрів від станції. Якщо ж паливо тверде, межі забруднених земель розширюються ще на 6 км.
Справжньою "скарбницею" канцерогенів можна назвати вихлопні гази. При цьому обсяги забруднень, які мають автотранспортне походження, різко прогресують. Так, 1965 р. у тому ж Києві було 10 авто на 1000 жителів, сьогодні - 150. Не можна забувати і про те, що автотранспорту належить 12-13% "акцій" у справі руйнації озонового шару Землі. Наслідки загальновідомі: планета отримує надмір ультрафіолету, що, у свою чергу, теж збільшує ракову захворюваність.
Щоправда, нині в Україні йде процес зменшення валових викидів шкідливих речовин. Однак кількість онкозахворювань зростає. Це пов'язано з кількома причинами.
По-перше, потрібно враховувати латентний період захворюваності, що виникла в минулі роки в результаті тодішнього забруднення.
По-друге, ми свого часу настільки щедро "удобрили" наші землі стійкими сполуками - ДДТ, гексахлораном тощо, що вони досі (через двадцять років після їхньої заборони!) виявляються в грудному молоці матерів.
По-третє, хоча зараз і відбувається скорочення викидів, кількість канцерогенів, які надходять у навколишнє середовище, аж ніяк не зменшується. Сприяє прогресуванню онкозахворюваності і низький рівень життя більшості українців, перманентне перебування в стані стресу, депресії.
Ми звикли до забруднення і безпристрасно констатуємо: ось там і там має місце дворазове - триразове перевищення гранично припустимих концентрацій шкідливих речовин. При цьому нічого не робимо для зміни ситуації. За кордоном щойно затверджується якийсь норматив, одразу розробляється програма, спрямована на його виконання. А ми лише ведемо моніторинг забруднення, до речі, далеко не досконалий і недостатній. Спостерігаємо обмежену кількість речовин, із пріоритетних канцерогенів вимірюємо один бенз/а/пірен та й то лише у певних містах кілька разів на рік.
За даними Міжнародної організації праці, як мінімум 4% усіх злоякісних новотворів є результатом професійної діяльності. У нашій країні сьогодні не менше 12-16 тис. людей мають "професійний" рак. При цьому їх ніхто відповідним чином не реєструє. Серед найактуальніших завдань є прискорення інвентаризації джерел надходження канцерогенів у довкілля, створення Національного реєстру викидів, інтенсифікація роботи з еколого-гігієнічного нормування канцерогенних чинників.
Висновки
Чи існують способи уникнення або зменшення впливу канцерогенних сполук на організм на побутовому рівні? Що робити для того, щоб захистити себе і своїх близьких від ризиків, пов'язаних з дією нітрозосполук та їх попередників?
Уважно ознайомившись із попередньою інформацією, ви самі можете виробити для себе рекомендації, як уникнути впливу канцерогена на побутовому рівні. Додамо лише одне, не надто очевидне, - віддавайте перевагу сертифікованим продуктам, тим, що приходять до вас легальним шляхом і ви можете поцікавитися у виробника результатами їх перевірки на вміст нітрозосполук та їх попередників.
Ще одним шляхом запобігання та зниження шкідливої дії канцерогенного забруднення є пошук та застосування антиканцерогенних агентів. Установлено, що вітамін С (аскорбінова кислота) є найефективнішим антиканцерогеном. Як антиоксидант (сполука, що має відновні властивості, знижує активність окислювальних реакцій) вітамін С може стабілізувати у клітині потенційні проканцерогени, зв'язувати високореактивні вільні радикали, він здатний пригнічувати процес ендогенного синтезу нітрозосполук із попередників до 75%. Вітамін А та його природний попередник бета-каротин є ефективними антиканцерогенами. Високий вміст цих сполук у їжі та сироватці крові у 2-3 рази знижує ризик цілої низки онкологічних захворювань. Проте, враховуючи певну токсичність препаратів вітаміну А та деякі проблеми із засвоєнням штучно синтезованого препарату, для онкопрофілактики доцільно і безпечно застосовувати бета-каротин (провітамін А), особливо з природних джерел. Є дані про те, що такі ж властивості, але меншою мірою, притаманні галовій кислоті, вітаміну Е, танінам та деяким іншим сполукам.
Скільки води спливе, поки механізм "деканцерогенізації" почне працювати злагоджено й у повну силу, сьогодні, напевно, не скаже ніхто. Тому нам поки не залишається нічого іншого, як частішеналягати на гриби. За словами академіка НАН України Костянтина Ситника, котрий також брав участь у конференції, людина, невід'ємною частиною раціону якої є білі гриби, шампіньйони, лисички ніколи не занедужає на рак.
Список використаної літератури
1. Канцерогенні речовини і здоров'я. - К., 2000.
2. Мистецтво бути здоровим. - К., 2002.
3. Обережно! Прогрес йде. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве