WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вчений медик М.І.Пірогов і його освітня діяльність - Реферат

Вчений медик М.І.Пірогов і його освітня діяльність - Реферат

підготовки анатомічних препаратів - розпилювання заморожених трупів ("крижана анатомія", початок до-рій був покладений И. В. Буяльским у 1836 р.), висікання з заморожених трупів окремих органів ("скульптурна анатомія"), що в сукупності дозволило визначати взаиморасположение органів і тканин з точністю, недоступної при колишніх методах дослідження.
Характерною рисою М. І. Пирогова - лікаря і педагога - була крайня самокритичність. Ще спочатку своєї професорської діяльності він видав двотомну працю "Аннали дерптской хірургічної клініки" (1837-1839), у якому критичний підхід до власної роботи й аналіз своїх помилок розглядаються як найважливішу умову успішного розвитку мед. науки і практики. У передмові до 1-му тому "Анналів" він писав: "Я вважаю священним обов'язком сумлінного викладача негайно обнародувати свої помилки і їхні наслідки для застереження і повчання інших, ще менш досвідчених, від подібних оман". И. II. Павлов назвав видання "Анналів" першимйого професорським подвигом: "...у відомому відношенні небувале видання. Така нещадна, відверта критика до себе і своєї діяльності навряд чи зустрічається де-небудь у медичній літературі. І це - величезна заслуга!". У 1854 р. "Військово-медичний журнал" опублікував статті М. І. Пирогова "Про труднощів розпізнавання хірургічних хвороб і про щастя в хірургії", побудовану на аналізі головним чином власних лікарських помилок. Цей підхід до самокритики як ефективній зброї в боротьбі за справжню науку характерний для М. І. Пирогова в усі періоди його різнобічної діяльності.
М. І. Пирогова - педагога відрізняли постійне прагнення до більшої наочності матеріалу, що викладається, (напр. широке проведення демонстрацій на лекціях), пошук нових методів викладання анатомії і хірургії, проведення клин. обходів. Важливою його заслугою в області мед. утворення є ініціатива відкриття госпітальних клінік для студентів 5-го курсу. Він першим обґрунтував необхідність створення таких клінік і сформулював задачі, що коштують перед ними. У проекті про установу в Росії госпітальних клінік (1840) він писав: "Ніщо так не може сприяти поширенню медичних і особливо хірургічних зведень між учнями, як прикладний напрямок у викладанні. Клінічне викладання має зовсім інш мета від практичних викладання у великих госпіталях і одне недостатньо для повного утворення практичного лікаря, професор практичної медицини, госпітальної, спрямовує при своїх візитаціях увага слухачів на целую масу однакових хворобливих випадків, показуючи притім і індивідуальні їхні відтінки: лекції його складаються в огляді найголовніших випадків, порівняння їхній і приклад у нього в руках засіб просувати науку вперед". У 1841 р. у Петербурзькій медико-хірургічній академії початку функціонувати госпітальна хірургічна клініка, а в 1842 р.- перша госпітальна терапевтична клініка. У 1846 р. госпітальні клініки були відкриті в Московському університеті, а потім у Казанському, Дерптському і Київському університетах з одночасним уведенням 5-го курсу навчання для студентів мед. факультетів. Так була здійснена важлива реформа вищого мед. утворення, що сприяла поліпшенню підготовки вітчизняних лікарів,
Виступу М. І. Пирогова з питань виховання й утворення мали великий суспільний резонанс; його стаття "Питання життя", опублікована в 1856 р. у "Морському збірнику", одержала позитивну оцінку Н. Г. Чернишевського і Н. А. Добролюбова. З цього ж року почалася діяльність М. І. Пирогова в області освіти, до-раю була відзначена постійною боротьбою з неуцтвом і застоєм у науці й утворенні, із протекціями і підкупами. М. І. Пирогов домагався поширення знань серед народу, вимагав так званої. автономії університетів, був прихильником конкурсів, що надають місце більш здатним і знаючим претендентам. Він відстоював рівні права на утворення для всіх національностей, великих і малих, і всіх станів, прагнув до здійснення загального початкового навчання і був організатором недільних народних шкіл у Києві. У питанні про співвідношення "наукового" і "навчального" у вищій школі він виступав рішучим супротивником думки, що університети повинні учити, а академія наук - "рухати науку вперед", і стверджував: "Відокремити навчальне від наукового в університеті не можна. Але наукове і без навчального все-таки світить і гріє. А навчальне без наукового,- як не була приваблива його зовнішність, - тільки блищить". В оцінці достоїнств керівника кафедри він віддавав перевагу науковим, а не педагогічним здібностям. Пирогов був глибоко переконаний у тім, що науку рухає метод. "Будь профессор хоча б німий,- писав II. И. Пирогов,- так навчи прикладом, на ділі, дійсної методі занять предметом - він для науки і для того, хто хоче займатися наукою, дорожче самого красномовного оратора..." А, И. Герцен назвав П. И. Пирогова одним з найвизначніших діячів у Росії, що принесла, на його думку, величезну користь Батьківщині не тільки як "перший оператор" , але і як попечитель навчальних округів.
У травні 1881 р. у Москві було урочисто відсвятковане 50-річчя різнобічної діяльності М. І. Пирогова; він був визнаний гідним звання почесного громадянина Москви. У 1897 р. у Москві перед будинком хірургічної клініки на Царицинской вулиці (з 1919 р. Велика Пироговская) на засоби, зібрані по підписці, установлений пам'ятник М. І. Пирогову (скульптор В. О. Шервуд); у Державної Третьяковськ галереї мається його портрет кисті И. Е. Рєпіна (1881). За рішенням Радянського уряду в 1947 р. у селі Пирогово (колишня Вишня), де зберігся склеп з набальзамованим тілом великого діяча вітчизняної науки, відкрита меморіальний музей-садиба. З 1954 р. президія АМН СРСР і правління Всесоюзного об-ва хірургів проводять щорічні Пироговські читання. М. І. Пирогову присвячені понад 3 тис. книг і статей у вітчизняному і закордонному друці.
Список використаної літератури.
1. Велика медична енциклопедія 1985р.
2. Велика Радянська Енциклопедія.
3. Педагогічні ідеї М.І. Пирогова. Красовский. 1985.
4. Зібрання творів. М.І. Пирогов. М. 1957-62.
Loading...

 
 

Цікаве