WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострі респіраторні інфекції - Реферат

Гострі респіраторні інфекції - Реферат

метою лікування неускладненого грипу в 1-5-й дні хвороби. Занамівір у капсулах показаний особам віком понад 12 років, осельтамівір (розчин для інгаляцій) - старше 18 років [6]. Доза занамівіру становить 5 мг на одну інгаляцію двічі на день.
Недоліки. У хворих з бронхіальною астмою та ХНЗЛ на 20 % та більше посилюється ризик виникнення бронхоспазму, експіраторної задишки та погіршення легеневої функції після інгаляції занамівіра. Осельтамівір може в 10 % хворих спричиняти нудоту, блювання [6, 7]. Дані препарати не попереджують розвиток ускладнень.
Як противірусні та імуномодулюючі засоби з поліпотентною дією застосовуються арбідол та тилорон.
Арбідол пригнічує адсорбцію та проникнення вірусу до клітини, крім того, йому властива імуномодулююча та антиоксидантна дія. Може застосовуватися при всіх ГРВІ з лікувальною та профілактичною метою, у поєднанні з багатьма іншими противірусними засобами та антибіотиками. Тривалість профілактичного застосування 3 тижні, ефект зберігається протягом 2-3 місяців. Може призначатися для екстреної профілактики. Профілактичний ефект збільшується протягом 2 тижнів, його ефективність становить 50-70 % при грипі та 70 % - при ГРВІ. Оптимальний термін застосування - перші 48 год від початку захворювання. Препарат застосовується тричі на день після їжі, при розвитку ускладнень - протягом 5 днів щоденно. Дітям від 2 до 6 років призначають 50 мг арбідолу , 6-12 років - 100 мг, тривалість профілактичного курсу становить 3 тижні.
Тилорон - противірусний засіб та імуномодулятор, ефективний проти збудника грипу та інших ГРВІ, застосовується для лікування та профілактики. Препарат стимулює утворення a-, b-, g-інтерферонів, з чим пов'язана певна його ефективність і при бактерійних інфекціях. Препарат сумісний з багатьма іншими засобами та антибіотиками. Ефективний у перші 48 год захворювання. Застосовується по 125 мг на день протягом 2 днів, надалі - 125 мг через день, діти - по 60 мг на 1-й, 2-й, 4-й дні. При ускладненнях грипу - прийом у 1-й, 2-й, 4-й, 6-й дні від початку лікування. Поряд з терапевтичною дією при ГРВІ у хворих на бронхіальну астму та інші алергійні захворювання, засіб одночасно впливає і на їх перебіг, попереджуючи загострення. Профілактично застосовується 125 мг препарату 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів, профілактичний ефект збільшується протягом 2 діб, зберігається після курсу протягом наступних 1-2 місяців. Тривалість профілактичного курсу становить 6 тижнів.
Недоліки. Має побічну дію: диспепсичні прояви, короткочасний озноб. Протипоказаний при вагітності, дітям до 7 років, при індивідуальній непереносимості.
Існує ще низка препаратів неспецифічної дії, які є імуномодуляторами клітинного імунітету (препарати ехінацеї, ІРС-19), стимулятори інтерфероноутворення - дибазол, дипіридамол та деякі інші, однак їх ефективність не визначена.
Подальшими кроками лікування ГРВІ є:
- ліжковий або домашній режим;
- повноцінне харчування;
- за наявності інтоксикації - рясне питво (морс, чай, фруктові соки, мінеральна вода), за необхідності - внутрішньовенна дезінтоксикація кристалоїдними розчинами;
- аскорбінова кислота, рутин у звичайних дозах;
- протигістамінні засоби у звичайних дозуваннях за середньотяжкого та тяжкого перебігу;
- протикашльові засоби перші 2-3 дні (кодтерпін, діонін, лібексин тощо) слід з обережністю застосовувати у хворих з сильним кашлем та супутньою гіпертонічною хворобою ІІІ ст.;
- лужні інгаляції, інгаляції з бронхо-секретолітиками;
- бронхосекретолітики з 3-го дня хвороби;
- особам з ХНЗЛ, цукровим діабетом, наявністю хронічних вогнищ інфекції показані антибіотики для профілактики ускладнень - макроліди, фторхінолони, цефалоспорини, пеніциліни, доксициклін.
Останнім часом у друкованих джерелах з'являються зауваження щодо відсутності протективної дії антибіотиків по відношенню до бактерійних ускладнень ГРВІ (зокрема у дітей), проте у дорослих пацієнтів їх застосування залишається загальноприйнятим. Важливо визначити, препарати яких саме груп необхідно призначати. Насамперед, слід пам'ятати про досить виражену гепатотоксичність макролідів (для еритроміцину протипоказанням є навіть "жовтяниця в анамнезі" [4]); доксицикліну, меншу - цефалоспоринів; фторхінолони можуть підвищувати активність трансаміназ при хронічних захворюваннях печінки, а пеніциліни не варто застосовувати в осіб, хворих на ХНЗЛ з алергійними компонентами. Під час застосування макролідів необхідно контролювати рівень глюкози у хворих на цукровий діабет, переривати грудне вигодовування немовлят матерями, що приймають дані препарати. Вагітність та лактація є протипоказаннями для застосування фторхінолонів. Крім того, вони протипоказані в дитячому віці, хворим на епілепсію, пацієнтам з судомним синдромом іншого походження, з тяжкими порушеннями функції нирок та печінки. Тобто, антибактерійні засоби повинні призначатися суворо індивідуально з урахуванням супутньої патології, можливої побічної дії [4].
Лікування ГРЗ. Окрім патогенетичної терапії, яка мало чим відрізняється від такої при ГРВІ, обов'язково застосовуються антибактерійні засоби: пеніциліни, цефалоспорини, макроліди, фторхінолони, тетрацикліни (існують уформах для перорального застосування). Ми не згадуємо про сульфаніламіди, тому що, на наш погляд, їх застосування при ГРЗ має певні обмеження. Тривалість антибактерійного лікування становить не менше 5-6 діб, критерієм його припинення є стійка нормалізація температури тіла. Важливого значення набуває також фізіотерапевтичне лікування - інгаляції з муколітиками, бронходилататорами.
Дещо складнішим є лікування ГРЗ, спричинених іншими невірусними збудниками, що пов'язано з їх чутливістю до антибактерійних засобів (табл. 3).
Таким чином, підозра на невірусну етіологію ГРЗ вимагає диференційованого застосування антибактерійних засобів. Якщо захворювання викликане умовнопатогенною мікрофлорою, можливе застосування будь-яких антибактерійних засобів - від пеніцилінів та цефалоспоринів до макролідів. У випадку ГРЗ, спричиненого "нетиповими" бактерійними збудниками, диференціальна діагностика між ними складна і часто неможлива в умовах амбулаторного захворювання, однак застосування макролідів або фторхінолонів дозволяє уникнути ускладнень, рецидивів та хронізації [4].
Грамотна та раціональна терапія може бути застосована при визначенні не лише зони та характеру ураження, а й ушкоджувального чинника (при інфекційній патології - вида збудника). Навряд чи варто зазначати, яку величезну шкоду приносить неконтрольована реклама антибактерійних та противірусних засобів, які "лікують усе та не мають протипоказань". Звідси - їх несприятливий вплив на людину (алергії, токсичні реакції), на мікроорганізм (мутації, зміна чутливості до медикаментів) та відповідно - несприятливі наслідки хвороби. На жаль, далеко не завжди та не для всіх досяжними є надійні методи специфічної лабораторної діагностики. Тим більшого значення набуває прискіпливе вивчення клінічних проявів, яке допомагає уточнити діагноз та обрати вірне рішення щодо вибору методу лікування. Завжди слід пам'ятати, що лікування не повинне бути небезпечнішим за саму хворобу.
Література
[1] Возианова Ж. И. Инфекционные и паразитарные болезни. Том 1. -К.: Здоров'я, 2000. - 904 с.
[2] Медицинская микробиология/ Под ред. В. И. Покровского. - К.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 1184 с.
[3] Карпухин Г. И. Острые негриппозные респираторные инфекции. - К.: Гиппократ, 1996. - 320 с.
[4] Справочник Видаль 2002. - К.: АстраФармСервис, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве