WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кровообіг. Дихання - Реферат

Кровообіг. Дихання - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"КРОВООБІГ. ДИХАННЯ"
Основне значення системи кровообігу - це постачання кров'ю органів і тканин. Кров безперервно рухається по судинах. До системи кровообігу відносять серце і судини - кровоносні і лімфатичні.
Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Кожну хвилину серце перекачує в кровоносну систему біля 6 л крові, в добу - більше 8 тисяч літрів, протягом життя (при середній тривалості життя 70 років) - майже 175 млн. літрів крові.
У людини є 2 кола кровообігу - велике і мале. Кров циркулюючи по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами і забирає від них продукти обміну. Роль малого кола кровообігу в тому, що в капілярах легень забезпечується відновлення (регенерація) газового складу крові.
Тиск крові в різних розділах судинного русла неоднакове: в артеріальній системі він вищий, в венозній - нижчий.
Тиск крові - це тиск крові на стінки кровоносних судин, вимірюється в паска лях (1 Па = 1 Н/м2). Нормальний кров'яний тиск необхідний для циркуляції крові і постачання кров'ю органів і тканин.
Величина кров'яного тиску залежить від трьох основних факторів: частоти і сили серцевих скорочень; величини периферійного супротиву, тобто тонусу стінок судин, головним чином артерій і капілярів; об'єму циркулюючої крові.
Тиск крові визначають в артеріальних, венозних, капілярних судинах.
Розрізняють систолічний, діастолічний, пульсовий і середньо динамічний тиск.
Систолічний (максимальний) тиск - зображує стан міокарда лівого шлуночка. Воно дорівнює 13,3 - 16,0 кПа (100-120 мм рт. ст.).
Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує степінь тонусу артеріальних стінок: 7,8 - 10,7 кПа (60-80 мм рт. ст. ).
Пульсовий тиск - це різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску. В нормі 4,7-7,3 кПа (35-55 мм рт. ст.).
Середньо динамічний тиск дорівнює сумі діастолічного і 1/3 пульсового тиску. Середньо динамічний тиск виражає енергію безперервного руху крові і представляє собою постійну величину для даної судини.
Дихання - це сукупність процесів, в результаті яких відбувається вживання організмом кисню, його використання і виведення вуглекислого газу.
Дихання включає слідуючи процеси:
1.Зовнішнє дихання (вентиляція легень) - надходження повітря в повітроносні шляхи і обмін повітря між зовнішнім середовищем та альвеолами легень.
2.Дифузія газів між альвеолами і кров'ю.
3.Перенос газів кров'ю.
4.Дифузія газів між кров'ю і тканинами в тканинних капілярах.
5.Внутрішнє (тканинне) - споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.
Значення дихання.
1.Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем (надходження О2 до клітин організму для окисних процесів, в результаті яких утворюється енергія, а також СО2, який виводиться з організму).
2.Теплорегуляції - легені втрачають теплову енергію а) зігріваючи вдихування повітря, б) під час випаровування води з легень.
3.Видільній функції - через органи дихання з організму виводяться: СО2, Н2О, аміак, пил, мікроорганізми, сечовина, сечова кислота, іони мінеральних солей.
4.Орган нюху - носова порожнина.
5.Голосовий апарат - гортань.
Будова і функції верхніх (носова порожнина, носоглотка, ротоглотка) і нижніх (гортань, трахея, бронхи) дихальних шляхів.
Носова порожнина ділиться хрящовою перегородкою на дві половини - праву і ліву. На перегородці розташовуються три носові раковини, які утворюють носові ходи: верхній, середній і нижній. Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм. Війки епітелію, рухаючись різко і швидко в напрямку ніздрів і повільно й плавно в напрямку легень, затримують і виводять назовні пил та мікроорганізми, які осідають на слиз оболонки. Залози слизової оболонки виділяють слиз, який зволожує стінки порожнини і знижує життєздатність бактерій які потрапляють з повітря.
Слизова оболонка має густу сітку кровоносних судин і капілярів. Кров, що тече по цих судинах, зігріває або охолоджує повітря, яке людина вдихає.
Таким чином, повітря, яке надходить в легені через носову порожнину, очищується, зігрівається і знезаражується. Це не відбувається при диханні через ротову порожнину.
В слизовій оболонці верхньої носової раковини і верхнього відділу перегородки носа знаходяться спеціальні нюхові клітини (рецептори), які утворюють периферичну частину нюхового аналізатора (органа нюху).
Поруч з нюховою порожниною розташовані чотири повітроносні придаткові пазухи носа. Найбільші з них є гайморові (міст у верхніх щелепах) та лобна (в центрі лоба). Пазухи з'єднуються каналами з порожниною носа.
З порожнини носа повітря надходить у носоглотку. У ній містяться скупчення лімфатичних мигдаликів, які у разі запалення можуть збільшуватись і перетворюватися на аденоїди - розростання білястого кольору. Вони утруднюють носове дихання, через декілька років спотворюється вираз обличчя, порушується сон, кисневе голодування мозку.
З носоглотки повітря потрапляє в глотку, в якій перехрещуються дихальні й травні шляхи. Від глотки починаються дві трубки: дихальна - гортань, та травна - стравохід, розміщений позаду гортані.
Вхід до гортані при ковтанні їжі закривається надгортанним хрящем. Завдяки цьому повітря потрапляє лише в гортань, а їжа в стравохід.
Процеси вдиху і видиху та їх регуляція.
Легені не мають власних м'язів і тому самі не можуть скорочуватися чи розтягуватися. Свій об'єм вони змінюють пасивно, слідом за змінами об'єму грудної порожнини. Дихальні рухи - вдих і видих відбуваються внаслідок ритмічного скорочення та розслаблення дихальних м'язів - міжреберних, діафрагми і м'язів передньої черевної стінки.Дихальні рухи регулюються дихальним центром, що розміщений в довгастому мозку. В ньому розрізняють дві частини - центр вдиху та центр видиху.
Приблизно кожні 4 сек в дихальному центрі виникають збудження, які у спинному мозку проводяться до міжреберних дихальних м'язів і діафрагми. Зовнішні міжреберні м'язи скорочуються і піднімають ребра. При скороченні діафрагми, її купол, випнутий у бік грудної порожнини, стає плоскішим і опускається донизу. Завдяки цьому об'єм грудної порожнини
Loading...

 
 

Цікаве