WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Роль мікробіології у розвитку фармації - Реферат

Роль мікробіології у розвитку фармації - Реферат

істотний вклад мікробіології у вирішення енергетичної преблеми. У деяких випадках біотехнологія дозволяє водночас вирішувати як енергетичні, так і екологічні проблеми.
Розвиток біотехнології збігся із новою ерою - генної і клітинної інженерії. До середини 80-х років були розроблені методи рекомбінування і конструювання генів із клітин і удосконалення методики перенесення їх в мікробні клітини. В 1980- 1982 рр. опрацьовано методи перенесення генів у цілі тваринні і рослинні організми. Такі організми одержали назву трансгенних.
Успіхи генної і клітинної інженерії відкривають небачені раніше перспективи. Наприклад, застосування генно-інженерних методів (технології рекомбінантних ДНК) дало змогу створити високопродуктивні мікроорганізми-продуценти, що синтезують такі цінні речовини, як білки одноклітинних організмів, незамінні амінокислоти (лізин, треонін, глутамінова кислота), вітаміни (В|, В12, С), антибіотики (барідаміцин, косталіцин, по-ліоксин), котрі застосовуються в сільському господарстві проти шкідників; пеніциліни, тетрацикліни, цефалоспоріни, стрептоміцини, гентаміцини, еритроміцини та багато інших антибіотиків, потрібних у медицині, а також гормони (інсулін, соматоста-тин, соматотропін, еритропоетин, енкефаліни і ендорфіни), інтерферони, інтерлейкіни, ферменти (амілаза, хімозин, протеази, целюлаза, холестеролоксидаза, супероксиддисмутаза, аспара-гіназа тощо).
2. Напрямки діяльності мікробіології в різних галузях
Застосування досягнень сучасної мікробіології в різних галузях народного господарства через перспективність, різноманітність і специфічність спричинило утворення низки самостійних дисциплін, а саме: загальної, сільськогосподарської, медичної й ветеринарної, технічної, або промислової, водної, геологічної і космічної мікробіології. Бурхливо розвивається як самостійна дисципліна загальна і спеціальна вірусологія.
ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Вивчає хімічний склад, структуру, загальні закономірності життєдіяльності, екологію і систематику бактерій, а тому є обов'язковим розділом усіх інших мікробіологічних дисциплін.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МІКРОБІОЛОГІЯ
Досліджує роль мікроорганізмів у родючості грунту, у формуванні його структури. Вивчає фітопатогенні мікроорганізми і способи захисту рослин від інфекцій, участь мікробів у кругообігу речовин у природі, у живленні рослин, силосуванні кормів тощо.
МЕДИЧНА І ВЕТЕРИНАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Вивчає переважно ті види мікробів, які в процесі еволюції пристосувались до паразитування у людському або тваринному
організмі і цим спричиняють низку інфекційних захворювань. Вивчення збудників цих захворювань, засоби профілактики і лікування інфекційних хвороб - основне завдання медичної та ветеринарної мікробіології.
ВОДНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Досліджує заселення мікробами прісних і солоних водойм, їхню роль і значення в кругообігу речовин та трофічних зв'язках, виявляє еколого-географічні закономірності розподілу мікроорганізмів. Вона також опрацьовує дуже важливу проблему очищення питної води, а також промислових і стічних вод.
ГЕОЛОГІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Вивчає роль і значення мікроорганізмів у геологічних'проце-сах, з'ясовує їхню участь в утворенні й розкладанні різних руд, горючих копалин, сірки тощо. Розробляє мікробіологічні способи добування металів із руд.
ТЕХНІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Розробляє наукові основи використання біохімічної діяльності мікроорганізмів у різних виробничих процесах. Чимало виробництв легкої, харчової, хімічної та інших видів промисловості грунтуються на процесах, що їх спричинюють мікроби. Наприклад, приготування тіста для випікання хліба, виготовлення молочнокислих продуктів, квашення овочів і силосування кормів, мікробіологічний синтез білків, амінокислот, ферментів, вітамінів, фізіологічно активних речовин, лікарських препаратів тощо. Технічна мікробіологія розробляє технологію виробництва органічних кислот, спирту, вина, пива, замочування прядивних культур, внесення бактеріальних добрив і засобів захисту рослин; серед її завдань вирізняють також розроблення методів боротьби з корозією металів тощо.
КОСМІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Вивчає вплив космічних умов на мікроорганізми, наявність мікробів у метеоритах. Розробляє методи запобігання занесенню земних мікроорганізмів на інші планети і, можливо, звідти на Землю.
Важливим завданням космічної мікробіології є також дослідження і розв'язання проблеми кругообігу речовин на космічних кораблях і орбітальних станціях для забезпечення життєдіяльності космонавтів під час тривалих космічних польотів.
3. Вакцини - як одне із визначних досягнень мікробіології
Досягнення сучасної мікробіології, імунології та інших наук дають змогу глибше пізнати основи розвитку патології і захисних сил організму, розробляти ефективні методи боротьби із захворюваннями. У загальному комплексі протиепідемічних заходів, які широко проводяться в нашій країні, велике значення приділяється специфічній профілактиці і терапії інфекційних хвороб, зокрема штучній імунізації людини і тварин за допомогою вакцинації.
Вакцини (лат. vacca - корова) - препарати, що складаються з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією.
Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Л.Пастер. Вперше вакцинацію було здійснено в 1796 р. англійським лікарем Е.Дженнером, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.
Вакцини врятували людство не тільки від віспи. Переможено тяжку дитячу хворобу поліомієліт, вакцина БЦЖ виявилася досить ефективною проти туберкульозу. За допомогою вбитих мікробів або виділених з них антигенів створюється стійкий імунітет до кору, коклюшу, правця, газової гангрени, дифтерії та багатьох інших інфекційних захворювань. Велика надія покладається на вакцинопрофі-лактику у боротьбі з ВІЛ-інфекцією, вірусними гепатитами і малярією.
Сучасні вакцини поділяють на чотири групи:
а) вакцини, які виготовляють із живих збудників з ослабленою вірулентністю (проти віспи, туберкульозу, чуми, сибірки, сказу, грипу, полімієліту та ін.);
б) вакцини з убитих патогенних мікробів (холерна, черевнотифозна, коклюшна, лептоспірозна, поліомієлітна тощо);
в) анатоксини (виготовляються з екзотоксинів відповідних збудників обробкою їх 0,3-0,4 %-м розчином формаліну і витримуванням при температурі 38-40 °С протягом 3-4 тижнів). Добуті у такий спосіб дифтерійний, правцевий, стафілококовий, холерний та інші анатоксини знайшли широке застосування впрактиці;
г) хімічні вакцини (їх виготовляють не з цілих бактеріальних клітин, а із хімічних комплексів, добутих шляхом обробки суспензії клітин спеціальними методами; наприклад, для профілактики черевного тифу і правця застосовують хімічну сорбовану вакцину з О- і Vi- антигенів черевнотифозних бактерій і очищеного концентрованого правцевого
Loading...

 
 

Цікаве