WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нормальна мікрофлора організму людини та її значення - Реферат

Нормальна мікрофлора організму людини та її значення - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Нормальна мікрофлора організму людини та її значення
ПЛАН
1. Поняття нормальної мікрофлори
2. Роль мікрофлори організму людини
3. Мікрофлора у лікуванні та захисту людського організму
Використана література
1. Поняття нормальної мікрофлори
У результаті досліджень в області експериментальної і клінічний гнотобіології, медичної мікробної екології, нормальної і патологічної фізіології й інших суміжних дисциплін у 80 - 90-і роки знову різко зросла увага вчених до ідеї І.І.Мечникова про ведучу роль мікробів, які живуть в організмі людини і тварин, у підтримці здоров'я і виникненні хвороб.
Відповідно до сучасних представлень основу нормальної мікрофлори людини складають облігатні анаеробні бактерії, кількість яких досягає 1013 - 1014, що на 1-2 порядки перевищує кількість еукаріотичних кліток усіх тканин і органів людини разом узятих.
Про надзвичайну складність населяючої людини і тваринних мікрофлор говорить хоча б той факт, що 1 г вмісту сліпої кишки містить більш 2 більйонів мікробних кліток - представників 17 сімейств, 45 родів і понад 400 видів. Ці еволюційно сформовані складні симбіотичні співтовариства мікроорганізмів (мікробіоценози) специфічні для тієї іншої іншої області шкіри і слизуватих оболонок людини. При цьому в будь-якому мікробіоценозі завжди маються постійно живуть види бактерій (характеристичні види, автохтонна, індигенна мікрофлора), а також транзиторні види (додаткові, випадкові види, аллохтонна мікрофлора).
Кількість характеристичних видів відносно невелико, але чисельно вони завжди представлені найбільше рясно. Варто взяти до уваги, що число культивованих анаеробних бактерій, які складають мікрофлору людини, не перевищує 7-50% від передбачуваної їх загальної кількості. Наприклад, у товстій кишці число некультивованих анаеробних бактерій складає 1010 - 1011 кліток на 1 г її вмісту. Помітимо, що через відсутність селективних методів виділення і культивування практично не досліджені неспороносні анаероби, які є присутні у порожнині травного тракту в кількості менш 108 кліток на 1 г його вмісту.
Представники нормальної мікрофлори присутні в організмі людини і тварин у виді фіксованих до визначених рецепторів мікроколоній, укладених у біоплівку. Біоплівка, що покриває слизуваті оболонки людини і тварин, крім екзополісахаридів мікробного походження складається з мікроколоній морфологічно ідентичних кліток, а також муцина, продукованого бокаловидними клітками. Число рецепторів на епітеліальних клітках, до яких адгезуються бактерії, обмежено.
2. Роль мікрофлори організму людини
У кишечнику в дорослих і дітей основну масу мікрофлори складають анаеробні тафакультативно анаеробні мікроорганізми. Роль кишкової мікрофлори:
1) формує нормальну слизувату оболонку кишечнику;
2) бере участь у руйнуванні надлишку травних секретів (наприклад, ентерокінази і фосфатази);
3) бере участь у процесах детоксикації деяких фармакологічно активних речовин, що надходять ззовні чи утворюються в процесі травлення;
4) синтезує вітаміни групи В, нікотинову, фолієву кислоти (Е. coli, лактобактерії, біфідобактерії);
5) сприяє нормальному розвитку лімфоїдної тканини кишечнику;
6) беруть участь в обміні речовин: мікроби кишечнику можуть впливати на газовий обмін, активізуючи функцію щитовидної залози;
7) є антагоністами патогенних бактерій.
Деякі представники кишкової мікрофлори є умовно-патогенними бактеріями і при зниженні захисних сил організму здатні викликати різні захворювання.
Умовно-патогенні мікроорганізми володіють вираженою біологічною пластичністю, що дозволяє їм адаптуватися до існування в різних екологічних ситуаціях. Для одних природним середовищем проживання є організм людини, для інших - організм окремих видів тварин, а для деяких зовнішнє середовище. У кишечнику людини живуть наступні умовно-патогенні бактерії: Е. coli, Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Serratia, Providentia, Pseudomonas.
В останні роки інтенсивно досліджуються механізми, відповідальні за специфічну адгезію. Установлено, що елементами, відповідальними за неї, є поверхневі структури бактерій, що містять лектини, що комплементарні відповідним рецепторам, розташованим на мембранах епітеліальних кліток. Лектини являють собою широко розповсюджені з'єднання білкової чи глікопротеїнової природи, що виявляють специфічну й оборотну вуглеводнезв'язуючу активність. Будучи медіаторами адгезії, лектини можуть бути локалізовані в мембранах бактерій, на їх поверхні, а також на специфічних фімбріях, що, проходячи крізь товщу екзополісахаридно-муцинового матриксу, фіксують бактерії до відповідного рецепторам епітеліальних кліток. Останні являють собою глікосфінголіпіди.
Бактерії можуть адгезуватися і до рецепторів, локалізованим у муциновом шарі на інших мікроорганізмах (опосередкована адгезія). Своєрідність рецепторів детермінується генетично в кожного індивідуума, про що свідчить наявність майже цілком ідентичної анаеробної і аеробної мікрофлори в однояйцевих, але не в різнояйцевих близнюків людини. Будучи укладеною у високогідратований екзополісахаридномуціновий матрикс (біоплівку), нормальна мікрофлора, як рукавичка, покриває шкіру і слизуваті оболонки, і більш резистентна до впливу несприятливих факторів фізичної, хімічної і біологічної природи чи їх комбінацій у порівнянні з вільно плаваючими бактеріями.
Функціонально біоплівка нагадує роль плаценти. Якщо плацента регулює взаємини плоду й організму матері, то біоплівка виконує схожу роль, регулюючи взаємини між макроорганізмом і навколишнім середовищем. Крім того, мікроорганізми, що входять до складу біоплівка, здійснюють численні метаболические реакції, утягуючи в процеси синтезу і деградації як з'єднань, утворених в організмі хазяїна, так і чужорідних субстанций, беруть участь у процесах розпізнавання, абсорбції і транслокации як корисних, так і потенційно шкідливих агентів. Наукові досягнення і клінічні спостереження в цьому напрямку переконливо свідчать, що мікробіоценози хазяїна дійсно є його інтегральною частиною, своєрідним екстракорпоральним органом, що має важливе значення у фізіології людини і тварин. Подібно тому, як еукаріотичні клітки органів і тканин вищих організмів диференціювалися і виконують визначені функції, так і симбіотичні асоціації анаеробних бактерій також спеціалізувалися, регулюючи конкретні біохімічні реакції і фізіологічні функції макроорганізму в природних умовах його мешкання.
Нормальна мікрофлора, насамперед кишечника, робить виражене детоксиціюючу дію як у відношенні з'єднань, що потрапляють ззовні, так і утворюються в організмі хазяїна. Процес детоксикації за участю нормальної мікрофлори йде по декількох напрямках: біотрансформація з утворенням нетоксичних кінцевих продуктів, мікробна трансформація, що супроводжується утворенням метаболітів, що піддається швидкої деструкції в печінки, зміну полярності з'єднань таким чином, що змінюється швидкість їхнійекскреции в навколишнє чи середовище транслокації в кров'яне русло. Як "природний біосорбент" нормальна мікрофлора здатна також акумулювати значну кількість різних токсичних продуктів, включаючи метали, феноли, отрути рослинного, тваринного і мікробного походження, інші ксенобіотики. Усі процеси детоксикації із залученням нормальної мікрофлори йдуть переважно в умовах анаеробіозу за рахунок гідролітичних і відбудовних реакцій.
Отже, коли констатується участь мікрофлори хазяїна в регуляції газового складу, морфогенезі тканин, водно-сольовому, енергетичному й іншому обміні, забезпеченні колонізаційної резистентності, кишково-печіночної рециркуляції органічних і неорганічних з'єднань, детоксикації ендо- і екзогенних субстанцій і інших анатомічних і фізіологічних проявах, передбачається наявність в організмі конкретних груп анаеробних і інших бактерій, що специфічно регулюють одну чи кілька перерахованих функцій.
3. Мікрофлора у лікуванні та захисту людського організму
В останні роки загальновизнаним є твердження, що здоров'я населення і виникнення багатьох "хвороб цивілізації" значною мірою пов'язане зі станом нормальної мікрофлори організму людини. Саме тому в розвинених країнах наприкінці XX століття значного поширення отримав новий напрямок медицини та харчової біотехнології - промислове виробництво і масове застосування продуктів харчування, спрямованих на корекцію нормальної мікрофлори трав'яного тракту.
У нормальній мікрофлорі кишечнику людини переважають корисні мікроби (96-99 відсотків від загальної кількості), а мікроорганізми, здатні викликати різні захворювання, перебувають в абсолютній меншості. Такий стан називається нормобіоценозом.
Якщо в мікрофлорі відбувається зменшення кількості біфідо- та лактобактерій, спостерігається ріст умовно-патогенних і навіть патогенних мікроорганізмів, розвивається дисбактеріоз.
Ми звикли пов'язувати дисбактеріоз тільки з порушенням травлення. Алі існує багато і прихованих його проявів, оскільки функції, які здійснюють корисні бактерії, є набагато ширшими.
Корисна мікрофлора перешкоджає розвитку алергій, позитивно впливає на імунну систему, тому діти та дорослі з нормальним її станом значно рідше хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, і ці захворювання в них мають набагато легший перебіг. Корисні мікроорганізми регулюють всмоктування холестерину, отже, ведуть боротьбу з атеросклерозом. Зрозуміло, що коли нормальний мікробіоценоз порушується, усі перераховані вище функції не виконуються чи здійснюються не в повному обсязі. На цьому тлі активізуються захворювання всіх систем організму: травної, імунної, урогенітальної, дихальної, кровотворної, серцево-судинної, нервової, кістково-м'язової. Тобто, дисбактеріоз часто стає однією з ланок у ланцюжку хворобливих станів.
Поряд із біопрепаратами, для лікування і профілактики дисбактеріозу та супровідних йому захворювань фахівці всі частіше рекомендують пацієнтам функціональні продукти харчування. У першу чергу, до них належати кисломолочні продукти. Такі продукти набувають усі більшої популярності. У Японії, наприклад, яка вийшла на перше місце у світі щодо середньої тривалості життя, до 30 відсотків різних продуктів, аж до цукерок і морозива, збагачується біфідобактеріями, які в нас лише іноді додають до кисломолочних продуктів. Японці переконані, що таким раціоном смороду досягають глобальної мети - зміцнення здоров'я нації.
Loading...

 
 

Цікаве