WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Збудник сифілісу - Реферат

Збудник сифілісу - Реферат

що спостерігається у основної маси хворих, призводить до необоротних змін серцево-судинної, центральної нервової та м'язово-скелетної систем. У одного з 13 нелікованих пацієнтів це обумовлює серцево-судинні захворювання, у одного з 25 - каліцтво (параліч), у одного з 44 - необоротні пошкод-ження ЦНС, у одного з 200 - сліпоту (Н.М. Sommers, 1980).
Розпад поверхневих гум спричинює утворення глибоких виразок, які часто проникають через всю товщу м'яких тканин та кісток, і в останніх утворюються отвори, спотворюючи зовнішність хворого, на-приклад, зяяння носа у разі руйнування кісток носа, порушуючи функції органів та тканин та загрожуючи ускладненнями гострої гнійної інфекції.
Сифілітичні виразки мають обрубані краї, неначе пробиті, жовтувато-сіре, кольору старого сала, дно.
У третинному періоді сифілісу уражаються як плоскі (кістки лице-вого скелета, черепа, ключиці), так і довгасті трубчасті кістки (гомілки, плеча тощо), що виявляється періоститом, оститом, а також остеомі-єлітом. Сифілітичний періостит супроводжується значною остеобластич-ною періостальною реакцією локально обмеженого типу з утворенням болісних вузлів окістя та деформацією кісток, а остит - осередковою деструкцією кістки з утворенням невеликих секвестрів та значним розростанням окістя.
Сифілітичний остеомієліт, поряд з осередковимнекрозом та секвестрацією кістки, супроводжується різкою остеобластичною реакцією окістя, яка часто призводить до ліквідації кістко-вомозкової порожнини, її осифікації та кальцинації, внаслідок чого кістка, наприклад, гомілки, набуває вигляду щільного деформованого утворення - ебурнеація кістки, або ж слонова кістка.
Безболісні сифілітичні вузли навколо великих суглобів - колінного, ліктьового тощо, утворюються за рахунок фіброзу підшкірної основи.
Клінічно третинний сифіліс кісток виявляється нічним болем у кістках та незначними порушеннями функції кінцівок за значних морфологічних змін у кістках. Неадекватність порушень функції структурним порушенням кісток пояснюється зниженням больової чутливості у хворих через ураження нервової системи.
При природженому сифілісі ураження кісток має характер дефор-мації та ебурнеації. Найчастіше воно локалізується в кістках лицевого скелета та гомілках, які стають шаблеподібними.
3. Лікування сифілісу
Лікування сифілісу специфічне; антибіотики, зокрема препарати групи пеніциліну. Ранні форми сифілісу, первинний та вторинний, потрібно диференціювати з банальними виразками, лімфаденітом, простими кондиломами навколо анального отвору, з іншими поверхневими запальними і дистрофічними процесами. Деструктивні зміни в кістках лікують пластично-хірургічним та ортопедичним шля-хом.
Для профілактики ускладнень пізнього сифілісу (третинного) необхідні своєчасна діагностика та адекватне лікування ранніх форм хвороби (первинного та вторинного).
При гумозному сифілісі неможливо відновити морфологічний стан органів та тканин і їх функцію. Величезну роль у боротьбі з сифілісом відіграють профілактика захворювання, запобігання позашлюбним статевим стосункам, підвищення рівня культури статевих відносин тощо.
Лікування сифілісу в нашій країні регламентоване і проводиться всюди єдиними методами. Для кожної форми захворювання визначена певна кількість курсів лікування і дози протисифілітичних препаратів. Чіткому дотриманню тривалості курсів лікування і перерв між ними надається великого значення. При свіжих формах сифілісу проводять безперервне лікування. У заразній формі хвороби перший курс лікування обов'язково проходять у стаціонарах, а наступні курси, коли хворі перестають бути небезпечними для оточуючих, амбулаторно.
Результати лікування значною мірою залежать від самих хворих , від дотримання ними режиму в період проти сифілітичної терапії. Потрібно своєчасно з'являтися до лікаря для призначення чергового курсу, не можна самовільно переривати його, бо це негативно позначається на лікуванні.
Окремо слід згадати про превентивне (запобіжне) лікування. Воно проводиться особам які мали контакт з хворими на сифіліс, але ознак хвороби у них не має.
Після закінчення лікування кожен пацієнт перебуває на контрольному обліку. Періодично роблять серологічні реакції , а на заключному етапі хворого обстежують терапевт, окуліст, рентгенолог. Лише після комплексного обстеження визначають ефективність лікування і роблять висновок про видужання.
У нашій країні широко проводяться профілактичні огляди певних груп населення. Комплекс серологічних реакцій роблять у поліклініках і диспансерах хворим які лікуються у шкірно - венерологічних , хірургічних, терапевтичних, неврологічних та інших стаціонарах , вагітним жінкам. Ухилення від таких оглядів нерідко загрожує не лише самим хворим а й іншим людям.
Обов'язковому стаціонарному та серологічному огляду піддаються донори. Це необхідно для запобігання так званому транс фузійному сифілісу, коли бліда трепонема може потрапити в організм з донорською кров'ю .
Велике значення у боротьбі з венеричними недугами має морально - етичне і гігієнічне виховання населення, насамперед молоді. Боротьба з венеричними хворобами не є виключно медичною проблемою. У її розв'язанні повинні брати участь державні органи, громадські організації і всі свідомі члени нашого суспільства.
У нашій країні є всі умови для повної ліквідації венеричних захворювань. Спільними зусиллями усіх ланок ми можемо і повинні покінчити з цим злом!
Використана література
1. Плотігер С.М. Лабораторна діагностика шкірних і венеричних захворювань. - К., 1985.
2. Мілявський А.І. Що треба знати про сифіліс. - Здоров'я, 1984.
Loading...

 
 

Цікаве