WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вірус поліомієліта ( poliomyelitis ) - Реферат

Вірус поліомієліта ( poliomyelitis ) - Реферат

поліомієліту є складним в препаралітичному періоді хвороби. В цей період можна думати про грип та інші ГРВІ. Для поліомієліту, на відміну від грипу, важливою є оцінка як загальноінфекційних, так і неврологічних симптомів: двогорба температурна крива, сонливість, виражена гіперестезія, вегетативні порушення. Враховують епідеміологічну ситуацію.
Інколи першим симптомом поліомієліту є біль в животі і блювота, внаслідок чого помилково діагностують гострий апендицит. Треба враховувати при апендициті розходження між температурою і пульсом, локалізацію болю в правій здухвинній ділянці, позитивні симптоми подразнення очеревини.
При появі ознак подразнення мозкових оболонок поліомієліт необхідно диференціювати з гнійним менінгітом. Однак при гнійному менінгіті перебіг хвороби важчий, більш виражені менінгеальні симптоми, в аналізі крові нейтрофільний гіперлейкоцитоз. Менінгеальна форма поліомієліту відрізняється від серозних менінгітів іншої етіології частим виникненням больового синдрому з позитивними симптомами натягу нервових стовбурів і корінців. При серозномуменінгіті, викликаному ентеровірусами, часто виникають висипання на шкірі та слизовій оболонці зіву. Для туберкульозного менінгіту характерний поступовий початок, рано приєднуються психотичні та базальні симптоми.
Спінальні форми поліомієліту необхідно диференціювати з полірадикулоневритом, але останній часто розпочинається без гарячки, має рецидивний перебіг, парези з'являються пізно, переважно симетрично і в дистальних відділах. При поліомієліті уражені в першу чергу м'язи проксимальних відділів кінцівок, пошкодження однобічне.
При ботулізмі також зустрічаються стовбурові розлади, однак необхідно враховувати епіданамнез і початкові ознаки хвороби (вживання консервованих продуктів домашнього приготування, нудота, блювота, відчуття важкості в епігастрії, здуття живота).
При дифтерійному полірадикулоневриті в хворих в анамнезі частіше є вказівка на недавно перенесену ангіну.
Лікування. Хворих на поліомієліт обов'язково госпіталізують. Специфічних засобів лікування немає. В гострому періоді хвороби необхідно забезпечити повний фізичний спокій, що сприяє попередженню паралічів. Доцільно призначити донорський імуноглобулін (по 0,3-0,5 мл/кг маси тіла), десенсибілізуючі препарати, вітаміни С і групи В. Для зменшення болю призначають аналгін, баралгін, місцево - тепло. Хворим з поширеними бульбо-спінальними і енцефалітними формами показані дегідратаційна, дезінтоксикаційна терапія, при розладах дихання - кисень, переведення на апаратне дихання. Показані теплові процедури (парафін, озокерит, солюкс, обгортання та інші).
У відновний період рекомендують АТФ, глютамінову кислоту, дібазол, прозерин, аміналон, галантамін, пізніше - алое та інші біогенні стимулятори, УВЧ, діатермію, електростимуляцію, масаж. Застосовують анаболіч-ні стероїди (неробол, ретаболіл).
Виписка реконвалесцентів проводиться після зникнення гострих явищ, але не раніше 40-го дня від початку хвороби, з додатковою ізоляцією в домашніх умовах протягом 12 днів для дітей, які відвідують дитячі колективи. Через 3-6 міс дітей з залишковими явищами направляють у санаторій.
Реконвалесценти підлягають диспансерному спостереженню у невропатолога. Головна мета - максимальне використання всіх засобів і методів для найбільш повного усунення наслідків.
Особи із залишковими млявими парезами після поліомієліту потребують етапного лікування (стаціонар - спеціалізований санаторій, бальнеологічні курорти - амбулаторне лікування, а при показаннях - ортопедичне і хірургічне втручання).
Виділено 3 групи дітей, які перехворіли інфекційним захворюванням нервової системи. До першої групи віднесені діти з проявами церебрастенії, неврозоподібними порушеннями та ті, котрі перенесли нейроінфекцію без помітних залишкових змін.
Другу групу складають хворі з органічним ураженням нервової системи: епілептичний синдром, синдром ліквородинамічних порушень, гіпертензійно-гідроцефальний синдром. Перший огляд невропатологом поліклініки дітей обох груп проводиться через місяць після виписки із стаціонару. Протягом першого року огляди відбуваються через 3 міс, на другому році - 1 раз в 6 міс. Зняття з обліку можливе через 2 роки при нормалізації стану дитини.
До третьої групи належать діти з прогредіентними формами захворювання або з рецидивуючим його перебігом. Активне спостереження в поліклініці за ними протягом першого року проводять щомісячно, а потім - 1 раз у 3 міс.
Профілактика та заходи в осередку. Головним способом попередження поліомієліту є масова імунізація живою вакциною всіх дітей, починаючи з трьохмісячного віку, з періодичною плановою ревакцинацією (див. додаток 6). Активна профілактика досить ефективна при охопленні щепленням не менше 90-95 % дітей декретованого віку; якщо відсоток охоплення менше 90, треба негайно дощепити всіх дітей відповідного віку, якщо 80 % і менше - доцільно провести одномоментну масову вакцинацію всіх дітей від 3 міс до 7 років.
На кожний випадок захворювання подається термінове повідомлення в санепідстанцію. Хворих на гострий поліомієліт ізолюють не менше, ніж на 3 тижні. За контактними дітьми спостерігають 21 день. На групу накладається карантин, проводиться щоденний медичний огляд з термометрією. При домашньому контакті дитина не відвідує дошкільний заклад 14 днів з дня відокремлення. При виникненні випадків поліомієліту контактним дітям проводять одноразову імунізацію незалежно від терміну і повноти наявних щеплень.
Дезінфекцію в осередку проводять 2-3 % розчином хлораміну або хлорного вапна, 1,5 % розчином гіпохлориту кальцію.
Використана література:
" Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996. - 352 с.
Loading...

 
 

Цікаве