WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вирозкові хвороби шлунку - Реферат

Вирозкові хвороби шлунку - Реферат


Реферат на тему:
"Вирозкові хвороби шлунку"
За приблизними підрахунками, в Україні близько п'яти мільйонів чоловік потерпають від виразкової хвороби шлунка і/або 12-палої кишки, і рік у рік таких хворих стає більше.
Численними дослідженнями, проведеними в різних країнах, доведено: 95% хворих на гастрит і виразкову хворобу можна вилікувати, дотримуючись прийнятих у світі стандартів обстеження і схем лікування. Більшість же наших лікарів, як і раніше, переконані, що, одного разу захворівши, людина приречена лікуватися все життя.
Результати дослідження, проведеного на базі Національного медичного університету ім. О.Богомольця, приголомшують: жоден із п'ятисот хворих, які до того зверталися до лікарів, не був правильно обстежений і пролікований.
Цей випадок, що вкарбувався у пам'ять, стався три роки тому. Зателефонували стурбовані родичі і попросили терміново допомогти їхньому синові пройти обстеження у столичному гастроцентрі. Він хворий на виразку шлунка "зі стажем", де тільки не лікувався... Живе в близькому зарубіжжі. Приїхав в Україну погостювати, а тут його й прихопило, і то так, що ні підвестися, ні зітхнути. Боляче було дивитися на людину, аж почорнілу на обличчі. У гастроцентрі, де його обстежили, лікар підкликав мене до себе: "Хто він вам?" Мабуть, думав, що чоловік. "У нього рак. Потрібно терміново оперувати, - сказав напівпошепки. - Йому поки що про це раджу не говорити". Інші фахівці, до яких ми зверталися, також наполягали на операції.
Після декількох днів метань, переживань і консультацій нарешті пощастило знайти лікаря, який, провівши додаткове нескладне обстеження, призначив лікування. Через три тижні, після повторної гастроскопії, "раку" не виявили. Лікар, який займався пацієнтом, потім пояснив, що це була лімфома, головною "винуватицею" виникнення якої стала хелікобактерна інфекція. Так після курсу спеціальної терапії чоловік і думати забув про свою виразку. А йому ж хотіли видалити третину шлунка...
Чи можна вилікувати виразкову хворобу?
Дискусія на таку тему відбулася в рамках науково-практичної конференції "Еволюція в гастроентерології", організованої Національним медичним університетом ім.О.Богомольця й Українським товариством терапевтів.
Ось уже кілька років не вщухає пристрасна суперечка між прибічниками сучасних підходів до діагностики та лікування виразкової хвороби (ВХ) і тими, хто дотримується устояних (точніше, застояних) поглядів і застарілих методів лікування, зокрема хірургічних.
Захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо хронічний гастрит, гастродуоденіт, рефлюксна хвороба, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, усе ще залишаються в Україні одними з найпоширеніших. За даними вітчизняних медиків, у нас налічується близько п'яти мільйонів хворих на виразку шлунка. Щороку реєструються десятки тисяч нових випадків захворювання, зокрема 2001 року виявлено близько 87 тисяч. І тенденція до збільшення кількості тих, хто потерпає від ВХ та її ускладнень, зберігається. Причини такого тривожного явища полягають не лише в тяжкому соціально-економічному стані країни, занепаді охорони здоров'я, відсутності коштів у пацієнтів на кваліфіковану медичну допомогу, неправильному харчуванні, хронічних стресах тощо. Як відзначали учасники конференції, головна проблема - відторгнення багатьма нашими лікарями та чиновниками від охорони здоров'я нових знань і прийнятих у світі стандартів лікування цих захворювань, схильність до старих підходів у обстеженні й лікуванні хворих. Водночас упродовж останніх десятиліть у світі відбулися докорінні зміни в розумінні причин і механізмів виникнення цих недуг, а також методів боротьби з ними. Як зазначалося вище: майже 95% хворих на хронічний гастрит і виразкову хворобу можна вилікувати, якщо дотримуватися міжнародно визнаних стандартів обстеження та лікування.
У нас про ці стандарти багато лікарів, особливо на периферії, знають лише з чуток, а то й узагалі не мають уявлення. Українські медики досі змушені керуватися наказами, прийнятими за часів СРСР. Слід зазначити, що Росія ще п'ять років тому затвердила "Стандарти діагностики та лікування хвороб органів травлення". Виходячи з міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду і 1-го Маастріхтського консенсусу (1996 р.), обстеження та лікування всіх пацієнтів із хронічним гастритом, хронічним гастродуоденітом і неускладненою ВХ рекомендовано проводити в амбулаторно-поліклінічних умовах, а не в стаціонарі. Наказом МОЗ Росії "узаконено" схеми лікування хелікобактерної інфекції.
У нас нічого такого не відбулося. Досі у спеціальній літературі, підручниках для українських медичних вузів дається визначення виразкової хвороби як "загального хронічного рецидивуючого захворювання із поліциклічним перебігом, схильного до прогресування, характерними особливостями якого є сезонні загострення, що супроводжуються виникненням виразкового дефекту в слизовій оболонці шлунка і/або 12-палої кишки та розвитком ускладнень, які загрожують життю хворого". Тобто про вилікування ВХ взагалі не йдеться. А у нас же п'ять мільйонів хворих на виразку шлунка, причому це люди переважно молодого і середнього віку. І, як уже зазначалося, кількість їх перманентно збільшується.
Бактерія як "рушійна сила" революції
Хоча випадки смерті від виразкової хвороби відомі з часів Стародавнього Єгипту, ця недуга належить до "досягнень" цивілізації. Ще в першій половині XIX століття ВХ не була такою масовою, якою стала наприкінці XIX і особливо у XX столітті, коли всерйоз заговорили про її епідемію. І хоча на причини поширення виразкової хвороби існували й існують різні точки зору, в основному їх можна звести до наступного: міграція населення, скупчення великих мас народу на будовах капіталізму та комунізму, гуртожитки й комуналки, підприємства громадського харчування з їхньою антисанітарією, нервові перевантаження, неякісне і незбалансоване харчування, масове куріння, забруднення довкілля, застосування у виробництві й побуті токсичних речовин, пестицидів та багато іншого.
Чи спадало комусь на думку, що пептичну виразку можуть викликати бактерії? Ще наприкінці ХIХ століття під час патолого-анатомічних досліджень у краях виразки шлунка було виявлено спіралевидні бактерії. У двадцятих роках минулого століття німецький учений Конечний припустив: хронічний гастрит і виразкова хвороба мають інфекційну природу. Мікроорганізми в слизовій шлунка та 12-палої кишки знаходили багато дослідників, але наявність при цьому високої шлункової кислотності заводила їх у глухий кут. Адже тривалий час вважалося, що бактерії в кислому середовищі вижити не можуть. Тому й було зроблено висновок - усі мікроорганізми, виявлені морфологами в препаратах шлунка, потрапляють туди після смерті хворого.
З появою ендоскопічної техніки відкрилися нечувані раніше можливості в діагностиці та вивченні ВХ й інших патологічних станів шлунка і 12-палої кишки. Нові терапевтичні методи та стратегії сприяли швидкому загоєнню виразок і зникненнюклінічних ознак захворювання. Проте не вдавалося досягти головного - зменшення рецидивів і ускладнень ВХ. Навпаки, кількість їх збільшувалася.
"Без кислоти немає виразки" - це положення тривалий час залишалося аксіомою. Проте хоч би як удосконалювалися фармацевтичні препарати, ВХ вилікувати повністю не вдавалося, вона продовжувала рецидивувати. Напевно, не тільки кислота, а й щось інше, висловлювали припущення дослідники, відіграє роль в етіології та патогенезі виразкової хвороби.
Відповідь на це запитання у 80-х роках знайшли два австралійських лікарі, Р.Уоррен і Б.Маршалл, які встановили, що одна з основних причин виникнення пептичних виразок - інфекція. Дослідження австралійців зробили справжню революцію в гастроентерології. Численні експерименти, проведені потім у різних країнах світу, переконливо засвідчили: бактерія, названа згодом Helicobacter pylori (Hp),
Loading...

 
 

Цікаве