WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологічний період історії розвитку мікробіології - Реферат

Фізіологічний період історії розвитку мікробіології - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Фізіологічний період історії
розвитку мікробіології"
Фізіологічний період історії розвитку у мікробіології пов'язують з з ім'ям видатного французького природознавця, засновника сучасної мікробіології Луї Пастера (1822-1895).
Про велике значення його праць, характер і обсяг його наукової діяльності може свідчити вже сам перелік проблем, які вивчав і успішно розв'язав цей геніальний вчений протягом свого життя. У 1857 р. він довів, що спиртова ферментація є результатом життєдіяльності дріжджів.
У 1860 р. встановив, що мікроби поширені всюди, що з повітря вони можуть потрапляти до різних настоїв, на різні продукти і спричинювати їхнє гниття.
Це спостереження наштовхнуло його на думку, що мікроби не зароджуються під час розкладу решток тваринних і рослинних організмів, а за відповідних сприятливих умов довкілля розмножуються на цих субстратах.
Луї Пастер виступив із незаперечними доказами проти панівної тоді думки про самозародження мікробів. Експериментальне підтвердження (рис. 3) неможливості самозародження мікроорганізмів стало значним досягненням у науці саме тому, що з ним пов'язувалась доктрина "абіогенезу" - вчення про спонтанне виникнення живих істот із неживої матерії.
Рис. 1. Колба Пастера, за допомогою якої булодоведено неможливість спонтанного самозародження мікроорганізмів
У 1865 р. Л. Пастер вивчив причини "хвороб" вина й пива. Завдяки його дослідженням стало відомо, що ці "хвороби" спричинюють особливі мікроби, які розвиваються разом із дріжджовими грибами. Л. Пастер розробив і запропонував за-сіб боротьби з цими "хворобами" - термічну обробку рідин, у результаті якої гинуть всі безспорові мікроби. Цей метод названо на честь автора пастеризацією.
У 1865 p. французький уряд звернувся до Л. ГТастера з проханням допомогти шовківникам, які зазнали великих збитків від захворювань гусені шовкопряда. Завдяки інтенсивним дослідженням Л. Пас-теру вдалося встановити, що ці хвороби також спричинюються мікробами. Запропонований ним простий спосіб відбору здорової грени дав змогу ліквідувати епізоотію, яка загрожувала шовківництву не тільки у Франції, айв інших країнах. Л. Пастер також дійшов ви-сновку, що чимало хвороб тварин і людини спричинюються мікроорганізмами.
Свої досліди в цьому напрямі він почав із вивчення сибірки, яка завдавала великої шкоди тваринництву Франції. Про результати своїх досліджень Л. Пастер доповів на засіданні Французької академії ЗО квітня 1878 р. Цей день став днем народження науково обгрунтованої медичної мікробіології.
Пряме відношення до медицини мають два цикли праць Л. Пастера: дослідження, які з'ясовують роль мікроорганізмів в етіології інфекційних захворювань, і дослідження, пов'язані зі встановленням принципів застосування профілактичних щеплень. Розроблений ним метод профілактики людини і тварин є основним засобом боротьби проти інфекційних хвороб. В основу методу покладено його спостереження над дією ослаблених культур курячої холери, введених в організм тварин. У 1881-1885 pp. Л. Пастер розробив методи виготовлення живих вакцин проти сибірки і сказу, що відіграло величезну роль у боротьбі з цими тяжкими хворобами.
Таким чином, працями Л. Пастера було закладено підвалини другого періоду розвитку мікробіології, який дістав назву фізіологічного. Центр уваги у вивченні мікробів перенесено на дослідження їхніх фізіологічних функцій. Такий підхід до вивчення світу мікроорганізмів мав вирішальне значення для подальшого розвитку цієї науки і вивів її на широкий шлях практичних застосувань. Праці Л. Пастера із з'ясування природи процесів бродіння заклали основи промислової мікробіології, а вивчення ролі мікробів в інфек-ційному процесі й розробка принципів боротьби із заразними хворобами поклали початок медичній мікробіології.
Майже водночас з відкриттям Л. Пастера з'явилися відомі праці видатного німецького мікробіолога Роберта Коха (1843-1910).
Відкриття збудників сибірки, туберкульозу, холери належать саме йому. Р. Кох розробив низку спеціальних методів досліджень, які й тепер використовують мікробіологи (виділення чистої культури бактерій на твердому поживному середовищі, забарвлення мікробів аніліновими барвниками, використання імерсійної системи і конденсора Аббе у мікроскопуванні, мікрофотографуванні тощо).
Способи дезінфекції, запропоновані Р. Кохом, і тепер успішно використовуються в медичній практиці. Докази про патогенність того чи іншого мікроба дістали назву тріади Генле-Коха, а відкритий у 1882 р. збудник туберкульозу названо паличкою Коха. В 1905 p. Р. Коху присуджено Нобелівську премію за досягнення в розвитку медицини.
Важливим є вклад у мікробіологію і наших вітчизняних вчених: Л. С. Ценковського, І. І. Мечникова, С. М. Виноградського, Д. Й. Івановського, М. Ф. Гамалії, Д. К. Заболотного, М. С. Вороніна, В. Л. Омелянського, Б. Л. Ісаченка, Г. А. Надсона та багатьох інших.
Одним із засновників вітчизняної школи мікробіологів є Л. С. Цен-ковський (1822-1887). У праці з систематики мікроорганізмів "Про нижчі водорості та інфузорії" він визначив місце бактерій у системі живих організмів, зазначив близькість їх до синьозелених водоростей. Л. С. Ценковський описав низку мікроскопічних грибів, водоростей і найпростіших, а також виготовив вакцину проти сибірки.
Поряд
Loading...

 
 

Цікаве