WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Втрати, смерть і горе - Реферат

Втрати, смерть і горе - Реферат

власними кризами або кризами сім'ї, родичів, друзів та сусідів. Розпізнаючи кризи та фази криз і розуміючи, як можна їх долати, ми можемо бути дієвими в тому, щоб краще розробляти для людей навички швидшого подолання розвитку кризи, які не менш важливі, ніж навички швидшого подолання самої хвороби.
Відчуття втрати - це глибоке і сильне страждання, викликане втратою близької людини. Рафаель описує емоційну реакцію на втрату як поєднання душевного болю, смутку, гніву, безпорадності, відчуття вини і розпачу.
Стадії емоційної реакції:
1. Шок. Людина знаходиться в стані оціпеніння, відчуває порожнечу, тривогу і страх. Виникає відчуття нереальності того, Що відбувається, з'являються думки про самогубство. Важко зосередитись, людина часто плаче, кричить чи сміється.
2. Відчай (заперечення). Відчуття гніву, вини, госторої туги, відчуття несправедливості того, що відбувається. Людина по-
чинає уникати оточуючих, у неї порушується пам'ять. Особливо важкі перші п'ять тижнів. Відчай продовжується більше як півроку і може виникати протягом декількох наступних років. Із часом змінюється на смуток і відчуття безпорадності.
3. Визнання.
4. Адаптація. Апатія і депресія. У цей період нерідко з'являється безсоння, головний біль, порушення апетиту та інші захворювання різних органів і систем, спровоковані стресом (запороговим збудженням).
Патологічні реакції втрати
Реакція втрати вважається патологічною, якщо вона супроводжується надмірним емоційним вибухом,надто довгим чи повністю відсутнім. Гнів - це емоційна реакція, яка відтворює неприйняття того, що відбувається.
При патологічній реакції втрати людина може годинами розповідати про померлого й обставини його смерті.
Мета втручання в кризових ситуаціях
Відновити психологічну рівновагу, допомогти пацієнтові набути контролю над собою і над ситуацією.
Принципи:
- втручання повинно бути своєчасним, активним і рішучим;
- створіть атмосферу духовної близькості, боріться з відчуженням;
- шукайте підтримки сім'ї та суспільства;
- пам'ятайте, що найбільш важкі переживання виникають у перші дні після смерті близької людини;
- не посилюйте страждань хворого;
- не затягуйте лікування, плануйте курс психотерапії на шість тижнів (одна бесіда в тиждень).
10 порад для тих, хто переживає горе:
1. Дайте вихід хвилюванням, не стримуйте почуттів, не соромтесь плакати.
2. Поговоріть про своє горе з друзями. Не приховуйте того, що сталося. Попросіть поради, але не переобтяжуйте друзів скаргами.
3. Зосередьтесь на сьогоденні. Постарайтесь не думати про нещастя, яке сталося. Дивіться в майбутнє з надією.
4. Не старайтесь вирішувати відразу всі труднощі.
5. Якщо знаєте, що робите, дійте швидко і рішуче. Дійте згідно з розробленим планом.
6. Не залишайтесь на самоті, постарайтесь зайнятись чимось іншим. Будь-яке заняття - спорт, театр, клуби - піде вам на користь.
7. Не зганяйте зла на інших. Стримуйте в собі злість і ворожість, особливо спрямовані на членів сім'ї.
8. Щоденно займайтесь фізкультурою: ходьбою, плаванням, гімнастикою.
9. Дотримуйтесь розпорядку дня. Звичний уклад життя (регулярний прийом їжі, робота в домі) приносить відчуття захищеності. Не засиджуйтесь допізна і постарайтесь перед сном не думати про своє горе.
10. Якщо потрібна допомога, зверніться до лікаря, вам також допоможуть у церкві.
Повідомлення про нещастя:
- лікар або офіцер міліції повинен повідомити родичів особисто, а не телефоном;
- розмову з родичами треба вести в окремій кімнаті;
- якщо ж необхідно повідомити телефоном, то це повинна
робити досвідчена людина;
- родичам потрібно детально і зрозуміло викласти причини і обставини смерті хворого, не треба приховувати від них патологоанатомічного обстеження.
Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.
1. Дайте родичам можливість:
1.1. Усвідомити те, що сталося.
1.2. Відреагувати.
1.3. Вільно висловити емоції.
1.4. Побути в тиші.
1.5. Дати запитання.
1.6. Побачити померлого.
2. Уникайте:
2.1. Поспіху.
2.2. Різкості.
2.3. Брехні.
2.4. Банальності.
2.5. Дайте відповіді на всі запитання.
2.6. Не приховуйте причини смерті.
Допомога
o Реакції можуть бути найрізноманітніші - від вражаючого мовчання і небажання вірити в те, що сталося, до сильного гніву і відчуття провини.
o Дайте можливість виплакатися.
o На знак втіхи візьміть родича за руку чи покладіть руку на плече.
o Запропонуйте чашку чаю чи води.
o Запитайте, як співбесідник себе почуває.
Помираючий хворий
Лікування помираючого хворого - важке випробування для кожного медичного працівника, тому що важко зрозуміти своє безсилля. В цей період життя він стає для хворого найближчою людиною, допомагає жити, не втрачаючи людської гідності, задовольняючи свої фізичні, емоційні і духовні потреби, відчувати останні радощі.
Основні складники допомоги включають:
o емоційну, соціальну і духовну підтримку;
o симптоматичне лікування;
o психотерапію.
Медична сестра, доглядаючи за помираючим хворим повинна вміти дати відповідь на такі запитання пацієнта:
o В чому суть хвороби ?
o Що можна зробити для поліпшення загального стану ?
o Чи будуть у мене страждання?
o Скільки я проживу ?
o Чи зможу я залишитися вдома, чи помру в лікарні ?
Це найважчі запитання. Для того, щоб обговорювати їх з хворим потрібна чесність, такт і досвід.
До захворювань, при яких радикальне лікування не можливе, відносять: злоякісні новоутворення в термінальній стадії, ВІЛ-інфекція на стадії СНІДу, пізні стадії серцевої, ниркової, дихальної і печінкової недостатності, важкі нервово-психічні захворювання.
Допомога хворим і їх родичам
Медична сестра повинна:
- вміти слухати;
- розуміти невербальну моду;
- надавати емоційну підтримку;
- спілкуватися з хворим відкрито, довірливо, ставитись до хворого зі співчуттям;
- чесно відповідати на питання, не подавати надій, які не збуваються;
- давати можливість запитувати;
- розуміти потреби хворого;
- старатись задовольнити потреби хворого;
- передбачити труднощі і бути готовою до
Loading...

 
 

Цікаве