WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Юрій Дрогобич (Котермак) - український медик та вчений Середньовіччя - Реферат

Юрій Дрогобич (Котермак) - український медик та вчений Середньовіччя - Реферат


Реферат на тему:
Юрій Дрогобич (Котермак) - український медик та вчений Середньовіччя.
Жити в епоху, де прописані Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Дюрер, Коперник, Війон, Роттердамський, Колумб, Рабле, і залишити хоча б якийсь слід у науці чи мистецтві - це вже чимало. А коли цей слід видно й через віки, то він - справді значущий. Перший доктор із Русі Юрій Котермак, який обрав собі за псевдонім назву рідного міста - Дрогобич, невтомною працею, різнобічним талантом відчутно прислужився розвиткові науки й культури доби Відродження. Його ім'я знане у вчених колах Італії, Франції, Польщі, Німеччини. Примхлива доля розпорядилася так, що на батьківщині Юрія Дрогобича - в Україні - про нього довідалися порівняно недавно: на межі 20-30-х років минулого століття. У сім'ї убогого дрогобицького ремісника Михайла Котермака народився хлопчик, якого нарекли Юрком. Хіба могли рідні й гадку мати, що син стане доктором медицини, філософії та ще й ректором університету на далекій чужині? Мати, змучена тяжкою щоденною працею, померла, коли Юрко був ще малим. Ріс він із батьком і старшою сестрою. Разом з іншими сусідськими хлопчаками, ходив учитись грамоти до дяка церкви Св.Юра. Швидко навчився не тільки читати псалтир і часословець, а й писати. Старенький монах Євтимій, який доживав віку при церкві, давав допитливому хлопцеві читати житія Києво-Печерських угодників. Багато часу старий чернець приділяв перевірці пасхалій - календарних таблиць, за якими вираховували дати рухомих церковних свят у різні роки. Юрко старанно вчив латинську мову, яка вживалася тоді не лише в усіх вищих школах Європи, а й у магістратах галицьких міст, у громадських і земських судах Галичини та Поділля. Знання латини й іноземних мов ставали у пригоді, щоб знайти роботу в купців, які все частіше приїжджали до їхнього міста. У XIV-XV ст. Дрогобич мав тісні стосунки з Італією, особливо з містами Флоренція та Генуя. Італійці були майже беззмінними управителями й головними працівниками місцевої солеварні. До Дрогобича приїжджали купці як з Італії, так і з інших країн Європи. Юрко уважно слухав розповіді італійців про їхню батьківщину. І в його голові зароджувалася думка і самому помандрувати в далекий світ - до Флоренції, Венеції та Болоньї. Після смерті батька Юрію запропонували найнятися писарчуком до львівської контори пана Айнольфа. Львів - колишня столиця галицько-волинських князів - справив на нього величезне враження. Зранку й до вечора юнак працював у конторі й на складах, рахував товари, переписував реєстри витрат і прибутків. Роботи було багато - хазяїн вів велику й різноманітну торгівлю. В його будинку можна було побачити купців з багатьох міст і країн. У Львові Юрко мав змогу навчатися в кафедральній школі. Проте його мрією був університет. У XV ст. вищі школи існували у багатьох країнах Західної Європи. Майже всі вони складалися з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та "артистичного", де вивчали "Артес лібералес" - сім "вільних мистецтв". До них належали предмети тривіуму (граматика, логіка, риторика) і квадривіуму (арифметика, геометрія, музика, філософія). Найближчим до України був університет у Кракові. Попросивши розрахунок у пана Айнольфа, Юрій на початку 1469 року пристав до купецької валки, що вирушала зі Львова на Захід. Він зробив найнижчий внесок - один грош; склав присягу на вірність університетським статутам і звичаям й офіційно став студентом артистичного ( або філософського факультету). Бідніші студенти, щоб звести кінці з кінцями, бралися за будь-яку роботу. Серед них були переписувачі книг, палітурники, слуги професорів та багатих студентів, келнери по винарнях і курсори-посланці, які розносили листи з Кракова до інших міст. Найкраще було тим, які влаштовувалися вчителями у парафіяльних школах або давали приватні уроки. Юрій не цурався ніякої роботи. У списках вступників до цього закладу за 1411-1600 рр. вдалося відшукати принаймні 32 вихідців з Дрогобича. Завершувала курс навчання й отримувала наукові титули лише незначна частина студентів. Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а 1472-го - магістра свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у доланні труднощів. Із 208 юнаків, які разом з ним вступили до університету, бакалаврами у 1470-1471 навчальному році стали 66 чол., а ступінь магістра отримали у 1472-1473 лише 9 з них. Щоб отримати звання магістра, бакалавр Юрій Котермак мусив прослухати всі обов'язкові лекції, серед яких чільне місце займало коментування творів Арістотеля: "Метафізика", "Етика", "Політика", "Економіка", "Фізика" та ін. Крім того, Юрій відвідував лекції з арифметики, музики, теорії планет, геометрії за Евклідом. Цікавився астрономічними спостереженнями, вчився складати астрологічні прогнози. Багато часу він приділяв вивченню астрологічних теорій. Складав астрологічні передбачення, за що отримував непогану платню від світських і духовних панів, які без поради астрологів не починали жодної значної справи. Через два роки після присудження бакалаврського ступеня Юрій склав магістерський екзамен й виїхав продовжувати навчання до Італії - у славетному Болонському університеті. Сюди звідусіль приїжджали юнаки, які прагнули отримати освіту в одному з найзнаменитіших навчальних закладів Європи. Далеко поза межами Італії славились болонські медики, астрономи, філософи. То була доба Відродження - яскрава сторінка в історії культурного розвитку людства. Посилився інтерес до творів стародавньої Греції та Риму. Італійські гуманісти, ставлячи в центр уваги людське життя, звернули свій погляд до людини з її пристрастями, радощами і болями. У Болоньї Юрій з захопленням удосконалював свої знання. Він здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше - й медицини. У списках лекторів Болонського університету вказується, що в 1478-1482 навчальних роках він читав так звані ранкові лекції з астрономії. Разом з тим продовжував опановувати й медицину. Щоб стати доктором медицини, треба було студіювати цю науку чотири роки. Отож, виступаючи на заняттях з астрономії як доктор вільних мистецтв і професор, на лекціях з медицини Юрій Дрогобич сидів на студентській лаві. Астрономія, що її викладав доктор Юрій, і медицина, яку він студіював на лекціях, у ті часи тісно пов'язувались між собою. Кожен лікар мусив розумітись на астрономії, щоб за розташуванням небесних світил встановити час, коли можна здійснити операцію, пустити кров, коли найкраще діють ті чи інші ліки. Вважалося, що "лікар без знання астрології подібний до ока, позбавленого здатності бачити". У той самий час природничі науки дедалі тісніше пов'язувалися з філософією. На цій основі у Болонському університеті розвивалася філософська течія. Італійський історик Карло Калькатерра назвав її гуманістичним натуралізмом медиків, підкреслюючи, що викладання медицини стало засобом" розвитку "природничого, земного, гуманістичного світогляду". Так трактувалися творикласиків медицини, астрономії та філософії - Арістотеля, Ібн-Сіни, Ібн-Рошде. Медики послідовно відрізняли "філософію надприродного", побудовану на незбагненній для людського розуму вірі, - від філософії природи, яка намагалася раціонально пояснити природні явища. Ставши професором Болонського університету, вчений з України
Loading...

 
 

Цікаве