WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Суспільна свідомість і медицина - Реферат

Суспільна свідомість і медицина - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Гігієна одягу
Одяг, як і житло, сприяє зберіганню температури тіла і бере участь у регулюванні теплового обміну. Отже, основною гігієнічною вимогою до одягу є забезпечення постійної температури тіла, запобігання перегріву або охолодженню, відповідність сезону і погоді.
Нині випускається багато одягу з синтетичної тканини (капрону, лавсану, хлорину тощо). Синтетичні тканини мають деякі переваги порівняно з тканинами з природних волокон: вони легкі, стійкі до деформування, атмосферних впливів, хімічних речовин. Але водночас вони мають і певні вади: сторонній запах, подразнювальну дію на шкіру, низьку гігроскопічність, здатність електризуватися і зумовлювати алергію. Тому синтетичні тканини спочатку проходять обов'язкову апробацію у науково-дослідних інститутах гігієни, які дозволяють або забороняють використання нових синтетичних матеріалів для виготовлення одягу.
Одяг для людини служить для забезпечення теплового комфорту в різних умовах. За призначенням і характером використання розрізняють одяг побутовий (у тому числі дитячий), професійний (спецодяг), спортив-ний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.
До повсякденного одягу ставляться такі основні гігієнічні вимоги:
1. Забезпечити оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти тепловому комфорту людини.
2. Не утруднювати дихання, кровообіг і рух людини, не зміщувати і не стискати внутрішні органи, частини опорно-рухового апарату.
3. Бути достатньо міцним, легко чиститись від зовнішніх і внутрішніх забруднень.
4. Не мати токсичних хімічних домішок, що виділяються в зовнішнє середовище і негативно впливають на шкіру й організм людини.
5. Вага одягу повинна становити не більше 8-10 % маси тіла людини.
Важливим показником якості одягу і його гігієнічних властивостей є підодяговий мікроклімат. При температурі навколишнього середовища 18-22 °С рекомендуються такі параметри підодягового мікроклімату: температура повітря - 32,5-34,5 °С, відносна вологість - 55-60 %, концентрація оксиду вуглецю (IV) - до 1,0-1,5 %.
Гігієнічні властивості одягу залежать від виду тканини, характеру її пошиття, розкрою одягу. Для виготовлення тканин використовують текстильні волокна різного походження (натуральні, синтетичні). Натуральні волокна можуть бути органічними (рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних (целюлозних) органічних волокон належать бавовна, льон, сизаль, джут, конопля тощо. До органічних волокон тваринного походження (білкових) - вовна і шовк.
Останнім часом все більшого значення і поширення набуває друга група текстильних волокон - хімічні. Вони, як і натуральні, можуть бути органічними і неорганічними (останні застосовують тільки при пошитті спеціальних видів одягу). Основну групу волокон хімічного походження становлять органічні. Вони можуть бути штучними та синтетичними. До штучних волокон належать: віскозні, ацетатні, казеїнові тощо.
Гігієнічні переваги або недоліки тих чи інших тканин насамперед залежать від фізико-хімічних властивостей вихідних волокон, а саме: повітро-, паропроникності, вологоємкості, гігроскопічності, теплопровідності, теплоємкості тощо.
Повітропроникність характеризує здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого залежать вентиляція підодягового простору і конвекційна віддача тепла з поверхні тіла, тепло- і вологозахисні властивості тканини. Чим більший об'єм пор у тканині та їх кількість, тим більша її повітропроникність. Чим швидше заповнюються пори тканини вологою, тим менше вона стає повітропроникною. Повітропроникність тканини характеризується кількістю повітря, що проходить при неповному тиску за одиницю часу через одиницю поверхні. При визначенні повітропроникності стандартним вважаються тиск 49 Па (5 мм вод. ст.) і залежить він в основному від структури тканини, пористості, товщини і ступеня зволоження. За ступенем повітропроникності розрізняють матеріли вітрозахисні, з малою, середньою, високою та дуже високою повітропроникністю.
Паропроникність характеризує здатність пропускати водяну пару через пори тканин. Розрізняють абсолютну і відносну паропроникність. Абсолютна паропроникність - це кількість водяної пари (мг), що може проходити протягом однієї години через 2 см тканини при температурі 20 °С і відносній вологості 60 %. Відносна паропроникність - це відсоткове відношення кількості водяної пари, яка пройшла через тканину, до кількості води, що випарувалась з відкритої посудини. Для різних тканин цей показник коливається від 15 до 60%.
Випаровування вологи (поту) з поверхні тіла - один з головних шляхів тепловіддачі. В умовах теплового комфорту з поверхні шкіри протягом однієї години випаровується не більше 40-50 мл вологи, виділення поту понад 150 мл/год, виникає тепловий дискомфорт. Тому добра паропроникність тканини - це один із чинників забезпечення теплового комфорту.
Однією з найбільш важливих в гігієнічному відношенні влас-тивостей тканини є її гігроскопічність, яка характеризує властивість волокон тканини поглинати водяну пару з повітря і поверхні тіла й утримувати її за певних умов. Гігроскопічність насамперед залежить від природи волокон, на неї впливають також характер їх переплетення і товщина тканини. Найбільшу гігроскопічність мають вовняні тканини, що дозволяє їм зберегти високі теплозахисні властивості навіть при зволоженні. Мінімальну гігроскопічність мають синтетичні тканини. Теплозахисні властивості тканини визначаються її теплопровідністю, яка, у свою чергу, залежить від таких чинників, як пористість тканини, її товщина, характер переплетення волокон тощо.
Для виготовлення лікувальної трикотажної білизни раніше широко застосовували хлоринове штапельне волокно. Хлоринова білизна має добрі теплозахисні властивості й завдяки так званому трибоелектричному ефекту (накопичення електростатичних зарядів на поверхні матеріалу внаслідок його тертя об шкіру людини) сприятливо впливає на хворих на ревматизм, радикуліт і деякі інші захворювання. Гігієнічною перевагою цієї білизни є те, що вона, маючи малу гігроскопічність, добре повітро- та паропроникна. Недолік - її нестійкість до прання при високій температурі. Тому перевагу надають лікувальній білизні з полівінілхлориду (ПВХ).
На сьогодні широко застосовують антимікробну (бактерицидну) білизну. Як бактерицидні засоби в антимікробній білизні можна використовувати препарати нітрофуранового ряду, гексахлорофен, іони міді, срібла тощо.
На виставці "Матеріали", яка відбулася у Франції, було пред-ставлено тканини нового покоління: сяючі, рельєфні, з поверхнею, що відбиває світло, люмінесцентні, перламутрові, ті що мерехтять усіма барвами веселки, лаковані. Техноволокна вже давно зацікавили модельєрів своїми властивостями. Є тканина, "що пам'ятає надану їй форму", сукня-хамелеон, що змінює свій колір під впливом тепла, освітлення чи вологи.
Вражаючи уяву своїми можливостями, тканини майбутнього поступово з'являються у нашому побуті. Створені на основінайлегших мікрофібрів, тканини, що пропускають піт, але не пропускають дощ, вже знайшли застосування у виробництві спортивного одягу, який облягає.
Зараз в лабораторіях світу працюють над створенням тканин на основі волокон цирконію, що зігрівають, "ловлять" світло і призначені для пошиття зимового одягу; охолоджувальними тканинами - для мешканців спекотних пустель; антиультрафіолетових тканин - для пляжного одягу з волокон, що насичені оксидами металів; анти-бактеріальних тканин - для медичних потреб; специфічних тканин - для нижньої білизни; антипилових - для робочого одягу тощо.
Використана література:
1. Гігієна з основами екологія / За ред. Литвинової Г.О. - К., 1999.
2. Основи гігієни / За ред. Кондратюк Є.П. - К., 2003.
3. Охорона праці. - К., 2003.
Loading...

 
 

Цікаве