WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гнійні захворювання пальців - Реферат

Гнійні захворювання пальців - Реферат

ложа і нігтьового валика. Інакше ніготь і нігтьовий валик, які відростають, будуть деформованими і розщепленими. Після описаних вище маніпуляцій клапоть нігтьового валика кладуть на місце, накладають асептичну пов'язку (операція Каневела).
Піднігтьовий панарицій є наслідком травмування і інфікування дистального краю нігтя (піднігтьового ложа). Причиною його є різні задир-ки, уколи, дрібні травми. Піднігтьовий панарицій може бути первинним (звичайно процес починається з піднігтьового панарицію) і вторинним (інфекція під ніготь потрапляє за наявності пароніхії).
Клінічна картина характеризується появою пульсуючого болю в пальці. Пальпація нігтя дуже болюча. З'являється набряк тильної поверхні нігтьової фаланги. Загальна реакція виявляється у вигляді підвищення темпе-ратури тіла й ознобу. Через ніготь видно скупчення гною.
Лікування піднігтьового панарицію оперативне. Біля вільного краю нігтя і в його дистальній частині, якщо корінь нігтя не втягнений у процес, резектують дистальну уражену частину. У разі локалізації процесу біля основи нігтя без відшарування решти його частини проводять операцію Каневела. Якщо піднігтьовий панарицій захоплює все нігтьове ложе і відсепаровує ніготь, показане повне його видалення. Після операції накладають мазеві пов'язки, пов'язки з біологічною плівкою або пла-центарною оболонкою тощо.
Сухожилковий панарицій (тендовагініт) виникає у разі переходу запального процесу з підшкірної основи або за безпосереднього ушкодження сухожилкової піхви. Зі всіх запальних процесів цей вид най-небезпечніший, бо при ураженні І і V пальців може поширитися на долоню і передпліччя, що згодом призводить до порушення функції не лише пальців, але й кисті. Запалення сухожилка виникає легко, бо він відносно слабко кровопостачається, а замкнена порожнина, якою є піхва, створює срият-ливі умови для розмноження мікробів.
Сухожилки тилу кисті стійкіші до інфекції і, як правило, не втягуються в запальний процес.
Несприятливий перебіг захворювання часто зумовлений пізнім розпізнаванням і неадекватним лікуванням.
Клінічна картина і перебіг сухожил-кового панарицію II, III, IV пальців і І та V відрізняються, що пояснюється їх будовою.
При сухожилковому панариції II, III, IV пальців вони зігнуті. У такому положенні зменшується натяг сухожилків. М'які тканини дуже набряклі, найменші рухи, особливо розгинання, супроводжуються сильним болем. Різкий біль з'являється й у разі доторкування зондом до шкіри в проекції су-хожилків. Спроби розігнути палець супроводжуються дуже сильним болем, що є головним симтомом сухожилкового панарицію. Порушується й загальний стан хворого: до 39-40 °С підвищується температура тіла, з'являються слабкість, озноб, головний біль, згодом розвивається набряк тилу кисті.
При тендовагініті І, V пальців всі місцеві явища швидко поширюються на долоню, навіть на передпліччя. Захворювання супроводжується лімфангі-том і лімфаденітом.
Лікування сухожилкового панарицію оперативне. Що швидше проведено операцію, то кращі наслідки. Річ у тім, що ексудат, який нагромаджується в сухожилковій піхві, стискає судини, які кровопостачають сухожилок, що призводить до швидкого змертвіння останнього.
Деякі хірурги у фазі серозної ексудації рекомендують пункгувати сухожил-кову піхву з відсмоктуванням 1-2 краплин гною і введенням в неї розчину бензилпеніциліну натрієвої солі. Прокол сухожилкової піхви проводять у межах середньої фаланги. Антибіотик вводять у великій концентрації (100 000- 200 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі і 1 мл новокаїну).
Операцію проводять під різними видами наркозу. Запропоновано бага-то розрізів для доступу до сухожилків. Найчастіше застосовують два паралельні розрізи на рівні середніх фаланг, які проводять на долонно-бічних поверхнях пальця. Додатково роблять один розріз на долоні для розкриття сліпого мішка сухожилкової піхви. Випускають гній, порожнину піхви промивають антибіотиками, ділянку над сухожилком дренують гумовою смужкою. Палець і кисть іммобілізують гіпсовою пов'язкою.
Коли сухожилок має тьмяно-жовтий колір, це свідчить про його змертвіння. У такому разі зберігати його недоцільно, його треба видалити і провести тендоектомію.
Деякі хірурги рекомендують після розтину гнійного тендовагініту і промивання сухожилкової піхви зашивати рану. Тканини довкола неї інфільтрують антибіотиком. Таку маніпуляцію повторюють у післяопераційний період кілька разів.
Складніше лікувати сухожилкові панариції І і V пальців. При них теж проводять долонно-бічні розрізи в ділянці середньої фаланги пальця. Крім цього, роблять додаткові розрізи на долоні (по внутрішніх краях підвищення великого пальця і мізинця з розкриттям ліктьової і променевої синовіальних сумок). У разі поширення процесу по синовіальних піхвах на передпліччя треба розкривати клітковинний простір Пирогова-Парона.
Тривалість лікування хворих із сухо-жилковим панарицієм - 20-40 діб.
Сухожилковий панарицій часто призводить до стійкого порушення функції пальця внаслідок змертвіння сухожилка. Спостерігаються поодинокі випадки смерті від ускладнення сепсисом.
Суглобовий панарицій - це гнійне запалення міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобів. Він може бути первинним і вторинним. Первинний є наслідком травми суглоба (проколювання, поранення), частіше з тильного боку. У разі вторинного суглобового панарицію інфекція прони-кає в суглоб з сусідніх тканин (при підшкірному, сухожильному, кістковому панариціях).
Клінічне суглобовий панарицій виявляється наявністю сильного болю в ділянці ураженого суглоба, рухи в якому стають неможливими. Суглоб набуває веретеноподібної форми, тильні міжфалангові борозни згладжу-ються. Спостерігається місцеве підвищення температури. Набряк і гіперемія шкіри виражені найбільшою мірою з тильного боку пальця. Під час натис-кування на кінець пальця хворий відчуває біль у ділянці ураженого суглоба. Палець дещо зігнутий для максимального розслаблення суглобової сумки. Запальний процес може зруйнувати бічні зв'язки, і тоді в суглобі з'являються нефізіологічні рухи. У разі руйнування міжсуглобових хрящів у суглобі відчувається хрускіт. Діагноз підтверджується шляхом рентгенологічногодослідження і пункції суглоба, за якої з його порожнини можна отримати не-велику кількість каламутної рідини.
Лікування суглобового панарицію в стадії серозної ексудації може бути консервативним: пункція суглоба, відсмоктування гною, промивання порож-нини антисептиком, введення в неї антибіотика, іммобілізація пальця і кисті гіпсовою лонгетою, введення антибіотиків.
Оперативне лікування суглобового панарицію полягає в проведенні на тильно-бічній поверхні пальця двох паралельних розрізів. Розкривають суг
лоб, вирізують грануляції і уражені ділянки капсули, промивають суглобову порожнину і дренують. Під час розкриття суглоба бажано зберегти бічні зв'язки. Коли патологічним процесом уражені суглобові хрящі, проводять економну резекцію суглоба. Іммобілізація пальця і кисті потрібна протягом 2 тиж.
При суглобових панариціях важливо зберегти функцію пальця (особливо І). Тому після затихання гострих явищ необхідні рання лікувальна гімнастика, застосування фізіотерапевтичних процедур.
Кістковий панарицій(остео-мієліт кісткових фаланг) - це гнійне запалення пальця з втягненням у процес кісткової тканини.
Як і попередні форми панарицію, кістковий панарицій може бути
Loading...

 
 

Цікаве