WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів додатків матки - Курсова робота

Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів додатків матки - Курсова робота

реактивності (ІІР), який грунтується на змінах, що відбуваються в білій крові, з відображенням характеру вікових змін:
ІІР=лімф (абс. число)/(В*ЛІІ).
Для ультрафіолетового опоромінення аутокрові в нашій країні найчастіше використовують прилади МД - 73, М "Ізольда", "Геліос - 1", "УФОК - 1". В нашій роботі ми використали апарат М "Ізольда": кров від пацієнта за допомогою перистальтичного насосу, через кварцеву кювету перекачувалася в стерильну ампулу з 50 мл фіз. розчину та гепарину з розрахунку 25 ОД на 1 мл крові, або в посуд зі стандартним розчином "Глюгіцир", що є стабілізуючими розчинами. Потім кров знову ж таки через кювету насосом поверталася пацієнту, отже, кров опромінювалася двічі в кюветі, протікаючи шаром 1 см. Загальний час опромінення складав від 12 до 16 хв. Ця квантова гемотерапія стала своєрідним експрес- варіантом традиційного світлолікування, що поєднує ефекти світлолікування та аутогемотерапії: гемоекскурсії та трансфузії стабілізованої крові.
При використанні АУФОК в гінекологічній практиці ми звернули увагу на слідуючі особливості: чим більш старий процес і чим сильніше пригнічена імунна система тим, менша кількість процедур і більший інтервал між ними був передбачений. Найбільший ефект досягається використанням на 1, 4 і 7-й день хвороби в бережливому режимі, (з фільтром, швидкість забору і повернення крові 18 мл на хв в кількості 1 мл на 1 кг маси тіла з інтервалом 3-4 доби в кількості 3- х процедур). При цьому хворі краще переносять лікування, вдається досягти стійкої ремісії, клінічної та біологічної реабілітації. Для стимуляції овуляції гемотерапії доцільно проводити на 5, 8 і 11-й день менструального циклу. При гострому запальному процесі реінфузії доцільно проводити через день або кожен день в кількості 1-2 мл/кг без фільтру, якщо у хворих відсутній виражений імунодефіцит (хронічний процес).
3. Результати дослідження та їх обговорення.
3.1. Результати лікування гнійно-запальних процесів додатків матки.
Гнійно-запальні процеси жіночих статевих органів складають значну частину (50-86 %) в загальній структурі гінекологічних захворювань і більш ніж у половини вони локалізовані у додатках матки (Л. В. Тимошенко та співавт., 1996; Б. С. Воробцова, 1989).
На лікуванні в клініці знаходилося 79 хворих з запально-гнійними процесами додатків матки, з них 55 лікувалися з використанням УФОаК, а 24 - традиційними методами (антибіотики, антисептики, дезінтоксикаційна розсмоктуюча терапія).
Хворі частіше поступали в клініку пізно (66, 63%) від початку запального ураження додатків матки, тому в клініці мали місцце виразні ознаки інтоксикації (погане самопочуття, головний біль, поганий сон, підвищення температури). З метою уточнення розповсюдження запального процесу виконували УЗ-, об'єктивне дослідження та при необхідності проводилась діагностична пункція через заднє склепіння піхви. Лікувальні заходи, як в основній так і в контрольній групі будувались з урахуванням фази гнійно-запального процесу. (табл. 6)
Клінічна характеристика симптомокомплексу
у жінок з хронічним аднекситос. Таблиця №6.
№п/р Основні симптоми захворювання До лікування Після лікування
1. Психо-емоційні розлади 51 4
2. Больовий синдром 43 1
3. Порушення секреторної функції 55 20
4. Порушення статевої функції 24 7
5. Порушення менструальної функції 27 3
6. Порушення функції сусідніх органів 11 7
7. Порушення репродуктивної функції 42 29
Для оцінки ефективності запропонованих методів лікування проведено порівняльний аналіз з контрольною групою хворих (24) із запально-гнійними процесами різної важкості. По локалізації патологічного процесу за віком, важкістю ураження, термінах звернення з моменту захворювання, контрольна група практично не відрізнялася від хворих основної групи. При лікуванні традиційними методами покращення стану хворих проходило повільніше ,болі в ділянці додатків матки зникали на 4-5 днів пізніше аніж в основній групі ,температура тіла утримувалася на субфібрильному рівні ще 5-6 днів (57,69%хворих) . Тоді як в основній групі - тільки у 17,37% хворих .Процес розсмоктування запального процесу і зменшення додатків до нормальрих розмірів не закінчується навіть перед випислою .Тривалість стаціонарного лікування в цій групі складала 26,1+1,3дня. (табл. 7)
Термін усунення основних клінічних
проявів захворювання /дні/ Таблиця №7.
С и м п т о м и Основна група Контрольна група
Нормалізація тіла 3,09 0,24 р 0,01 6,6 0,59
Зникнення болю 3,40 0,57 р 0,01 7,6 0,92
Нормалізація сну 4,33 0,33 р 0,01 8,2 0,37
Зняття підвищеної втомленості 5,75 0,47 р 0,01 9,25 0,98
Зникнення подразнення очеревини 3,50 0,65 р 0,05 5,75 0,35
Зменшення дизуричних порушень 7,25 0,63 р 0,05 8,8 0,37
При оцінці клічної ефективності комплексної терапії, включенням УФОаК ,здіснило сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання (тубоваріальний абсцес, гнійні метроендометрити та параметрити ). Вже після 2-3 сеансів у 74,1% хворих повністю зникав больовий синдром, нормалізувалася температура та сон, зникли вегето-невротичнірозлади, припинилась нудота , відмічалася тенденція до зменшення перитонеальних явищ, парезу кишківника. Помітно покращився стан хвори. (табл. 8)
Дані бімануальних досліджень Таблиця №8.
С И М П Т О М И Основна група Контрольна група
Зниження болючості матки 6,10 0,24
р 0,01 8,33 0,33
Зниження болю інфільтрації додатків 6,21 0,92
р 0,01 10,75 0,41
Зменшення набряку , інфільтрації параметрію 5,66 0,81
р 0,01 9,46 0,38
Про позитивний ефект УФОаК на перебіг неспецифічногогнійно-запального процесу додатків матки ,окрім клінічних симптомів ,свідчили й сприйнятлі зміни показники перифтичної крові . Характерно ,що лейкоцитоз різного ступеню проявляється вже в перші години захворювання і знижувався з приненням гострих явищ.
При аналізі вмісту лейкоцитів в периферичній крові виявилась наступне : при госпіталізації вміст лейкоцитів вище норми зареєстровано у 52(63,69%) ,з них у основній групі -35(64,2%) ,а контрольній-17(69,23%).Зміни лейкоцитозу в динаміці лікування представлено в табл. 9
Рівень лейкоцитів в крові хворих гнійно-запальними
процесами додатків матки. Таблиця №9.
Група При поступленні На 6 добу На 12 добу При виписці
Основна 12,7 1.6
р 0,01 8,8 0,6
р 0,05 7,8 1,2
р 0,05 6,7 0,2
р 0,01
Контрольна 12,9 1,1 10,0 0,7 8.9 0,7 8,7 0,9
Явні зміни лейкоцитарної формули крові при госпіталізації в 41(51,67%),з них 30(55,22%) в основній та 11(46,15%) в контрольній групі. Терміни нормалізації лейкоцитарної формули (табл. 10):
Показники переферичної крові на 12 добу
з моменту лікування Таблиця №10.
Показники крові Основна група Контрольна група
Лейкоцити х 10/9 л 5,90 0,01 8,51 0,32
Сегментоядерні % 51,77 3,32 64,63 3,55
Лімфоцити % 37,77 3,10 22,36 2,86
ШОЕ мм/год 8,45 1,20 21,54 4,96
Вивчення в динаміці ШОЕ в обох групах виявило ,що зниження до нормальних показників спостерігалося в стаціонарі лише в основній групі 6,961+1,2;p-0,05.
При аналізі лабораторних даних гормонального фону
Loading...

 
 

Цікаве