WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів додатків матки - Курсова робота

Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів додатків матки - Курсова робота

К.Й.Самойлова й співавт. (1987).
Особливої уваги заслуговують роботи Й.Г.Коломиец й співавт. (1985). Е.Д.Мирович й співавт. (1986). І.Г.Аббасзаде (1989). Ними доказано, що УФО крові володіє бактерицидними якостями, сприяє нормалізації імунологічної активності організму, збільшує резистентність організму до інфекції.
Розділ 2. Об'єкти та методи дослідження.
2.1 Клінічна характеристика хворих.
В основу своєї роботи ми поклали результати комплексного лікування 79 хворих з гострими та загостреннями хронічних процесів внутрішніх жіночих статевих органів неспецифічної етіології віком від 18 до 45 р., які проходили лікування в стаціонарі клінічного пологового будинку №1 та жіночої консультації №1 м. Чернівці з грудня 1998 по грудень 1999р. З метою одержання об'єктивної оцінки нашої методики, що була включена в комплексне лікування, всіх хворих ми розділили на дві групи основну і контрольну (табл.1)
Таблиця №1.
Група Форма запального процесу внутр. статевих органів
Гостра Загострення хрон. Разом
число % число % Число %
Основна 23 42,20 32 57,80 55 100
Контрольна 10 40,00 14 60,00 24 100
Разом 33 41,56 46 58,44 79 100
В основну групу ввійшло 55 хворих з запаленнями додатків матки, які отримували комплексне лікування з використанням УФОаК. Контрольну групу склали 24 хворих, лікування яким проводилося загальноприйнятими класичними методами, без будь-якого застосування УФОаК. Подані групи хворих повністю порівнювані за характером процесу, важкістю та тривалістю захворювань, віком, а також особливостями догоспітальної курації.
Вік хворих коливався від 16 до 43 р., значну частину склали жінки віком до 40 р. - 72 (92.2%), тобто найбільш працездатна їх частка. (табл. 2)
Таблиця №2.
Група До 20 р. 20-29 р. 30-39 р. 40-49 р. Разом
число % число % число % Число % Число
Основна 15 26,6 24 44,01 12 21,10 4 8,35 55
Контрольна 6 26,67 11 46,67 5 20,00 2 6,67 24
Разом 21 26,62 35 44,81 17 20,78 6 7,79 79
Отримані дані співпадають з думкою багатьох авторів, що займалися цим розділом гінекології (Я.П. Сольський і співавт., 1997; В.І. Бодяжина 1990), що підкреслює високу актуальність даної проблеми. Тривалість захворювання до початку стаціонарного лікування коливались в широкому діапазоні від 1 до 20 днів. Хворі потрапляли після невдалого лікування в поліклініці або самолікування в середньому через 12,6 0,2 днів з моменту захворювань. Значна частина хворих (53,25%), як і в основній так і в контрольній групі, госпіталізовані пізніше 5 доби від початку захворювання. (табл. 3), внаслідок погіршення загального стану та прогресування запального процесу 21 (40,9%) обстежуваних хворих перед госпіталізацією отримували терапію в умовах жіночої консультації (табл. 3).
Таблиця №3.
Група 20-48 годин 2-3 доби 3-5 діб Більше 5 діб Разом
число % Число % число % Число % Число
Основна 1 4,59 5 14,68 7 27,52 14 53,21 27
Контрольна 1 4,44 4 15,56 6 26,67 13 53,33 24
Разом 2 4,55 9 14,94 13 27,27 27 53,25 51
Недостатня інтенсивність лікувальних заходів на догоспітальному етапі була причиною значного запущення гнійно-запальних процесів (табл. 4).
Патологічні симптоми захворювань у паціентів при
поступленні до стаціонару. Таблиця №4.
Симптоми Основна група Контрольна група Разом
число % число % Число %
Болючість внизу живота 55 100,0 0,4 24 100,0 0,4 79 100,0
Патологічні виділення з піхви 45 84,40 3,9 21 86,67 3,8 66 85,07
Порушення загального стану 30 54,13 4,1 11 46,64 4,2 41 51,95
Підвишення температури 34 62,38 4,2 12 51,11 3,9 46 53,09
Вивчення менструальної функції у обстежуваних виявлено, що 42 (53,25+4,1%) жінки мали порушення менструації, у 23 (29,22+2,9%) - зареєстровано гіперполіменорею; у 11 (13,64+2,6%) - гіпоменструальний синдром, у 9 (10,39+2,1%) - альгодисмінорею. Середній вік менархе склав (12,7+0,1) років. Дослідження репродуктивної функції пацієнток виявив, що 7 (9,09+1,9%) хворих страждали первинним непліддям, а 5 (7,79+1,9%) - вторинним; 17 (21,43+3,7%) невиношуванням вагітності (табл. 5).
Причини захворювання у обстежуваних хворих. Таблиця №5.
Чинники захворювання Число %
Переохолодження
Аборт
Пологи
Введення ВМС
Інфекційні хвороби
Не вияснені 31
27
12
5
2
2 38,32
35,06
15,58
5,84
2,60
2,60
Температура тіла в межах 38 С більше при вступі на стаціонарне лікування у 25,32% пацієнтів і відмічалась при давності процесу не більше 24 год. Збільшення кількості лейкоцитів вище показника в 8 тис. мкл. зареєстровано у 26 (33,77+3,7%), а рівень ШОЕ вище 10 мм/год., у 20 (37,01+3,7%).
Дослідження сечі у обстежуваних показали наявність змін (протиїнурія, лейкоцити) у 13 (16,88+2,5%) хворих; 1-2 ступінь чистоти піхвового вмісту у 50 (62,99+3,7%), 3-4 ступінь - у 29 (37,01+3,11%) хворих, яким проведено бактеріологічне дослідження. З них у 10 випадків виділено залотистий стафілокок, у 7 - кишкова паличка, у 5 - мікробні асоціації (2 - Staph. epidermidii + E.coli); 2 - Pr. Vulgarii + E.coli, 1 - St.aureui + E.coli). Для виключення специфічної причини запалення проводилась провокація та подальше дослідження мазків і засівів.
2.2. Методи дослідження.
Контроль за перебігом хвороби здійснювався на підставі таких клінічних ознак: оцінювали суб'єктивні відчуття хворих, їх самопочуття, скарг, температуру тіл, показники огляду і пальпації. Спостерігали за місцевими проявами з боку гнійного осередку, розміри матки та додатків, їх рухомості, величиною та характером набряку, ступенем болю при пальпації, характером та об'ємом виділень з матки. Ці ознаки з об'єктивним відображенням патологічних процесів, що відбуваються в матці, додатках та прилеглих тканинах. І в сукупності з іншими показниками та УЗ-діагностикою слугували критерієм оцінки важкості перебігу захворювань.
Лабораторні дослідження. Вивчались в динаміці показники крові (еритроцит, гемоглобін, кількість лейкоцитів), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та інші. До біохімічних досліджень входили: загальний білок сироватки крові, система згортання та протизгортання крові по Лі-Уайту. Ступінь прояву інтоксикації визначили за допомогою ЛІІ (запропонованого Кальф-Каліфом у 1938р.), який розраховується за формулою:
ЛІІ=(4мц+3ю+2п+с)(пл+1)/[(мон+лімф)(е+1)],
де мц - моноцити, ю - юні, п - паличкоядерні нейтрофіли, с - сегментоядерні нейтрофіли, пл - плазмоцити, мо - моноцити, лімф - лімфоцити, е - еозинофіли.
Опираючись на результати клінічних досліджень ми дійшли висновку: перебіг запального процесу додатків матки визначався, в основному, початковим рівнем реактивності організму. У зв'язку зцим, надалі в клінічних дослідженнях ми використали індекс резистентності організму (ІРО), запропонований А. С. Кочневим та співавт. (1987):
ІРО=Л/В*ЛІІ,
де Л - загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові, В - вік хворого. Для визначення резистентності організму ми застосували, запропонований на кафедрі факультетської хірургії Буковинської державної медакадемії (І. Ю. Полянським з співавт. в 1987), індекс імунологічної
Loading...

 
 

Цікаве