WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання вен нижніх кінцівок (пошукова робота) - Реферат

Захворювання вен нижніх кінцівок (пошукова робота) - Реферат

й тиску в дистальних відділах гомілки.
2. Трофічні розлади розвиваються надзвичайно швидко, інколи через декілька місяців від початку перших клінічних проявів захворювання.
3. Часто розвиваються жирові некрози (целюліти), які закінчуються формуванням підшкірних індуратів.
4. Трофічні виразки глибокі, обширні, інколи циркулярні, довго не загоюються і постійно рецидивують.
5. Часті екземи.
Рідко виникають атипові форми варикозної хвороби
1. Варикозне розширення вен задньої і зовнішньої поверхонь стегна.
2. Варикозне розширення вен зовнішньої поверхні гомілки.
3. Варикозне розширення вен промежини, зовнішніх статевих органів, лобка.
Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
Флебографія.
1. Дистальна флебографія:
а) шляхом пункції вени;
б) шляхом катетеризації вени;
в) внутрішньокісткова із введенням контрасту в п'яткову кістку.
2. Проксимальна (тазова) флебографія:
а) шляхом черезшкірної пункції і катетеризації стегнової вени;
б) шляхом катетеризації великої підшкірної вени стегна;
в) черезвертлюжна внутрішньокісткова флебографія.
3. Вибіркова флебографія.
В основному використовують ретроградну стегнову флебографію.
При варикозній хворобі флебографія дає можливість виявити ектазію глибоких вен гомілки та стегна, їх клапанну неспроможність, а також встановити локалізацію неспроможних перфорант, через які відбувається патологічний скид крові з глибокої венозної системи кінцівки в поверхневу, що надто важливо при оперативному втручанні
Лімфографія:
1. Поверхневого лімфатичного колектора.
2. Глибокого лімфатичного колектора.
Диференційний діагноз.
Розпізнати первинне варикозне розширення вен (варикозну хворобу) нижніх кінцівок неважко. На основі даних анамнезу й об'єктивного дослідження без особливих труднощів можна зробити висновок про наявність або відсутність у хворого варикозної хвороби.
При встановленні діагнозу варикозної хвороби слід проводити диференційну діагностику з такими нозологіями:
1. Вторинне варикозне розширення вен, яке спостерігають при посттромбофлебітичній хворобі.
2. Варикозне розширення вен при хворобі Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі.
3. Варикозне розширення вен при хворобі Пакс-Вебера-Рубашова.
В основі хвороби Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі лежить уроджена судинна неповноцінність, зумовлена наявністю численних сіткоподібних анастомозів, через які відбувається скид артеріальної крові у вени. Дія сіткоподібних анастомозів проявляється в дитячому віці.
З роками значення цих анастомозів у розвитку варикозного розширення вен стає все більш відчутним. Конгломерати варикознорозширених вен переважно з'являються в ділянці колінного і гомілковоступневого суглобів, а також у паховій ділянці. Гіперпігментація шкірних покривів при цьому захворюванні не виникає.
При хворобі Пакс-Вебера-Рубашова артеріальна кров потрапляє у вени через більші шунти.
Цього захворювання проявляється в дитячому віці посиленим ростом нижньої кінцівки, рідко верхньої, пітливістю і відчуттям жару в ній, появою варикозно розширених, нерідко пульсуючих, вен.
У деяких хворих утворення венозних конгломератів переважає над ростом кінцівки, в інших - навпаки. Після закінчення росту організму хвора кінцівка перестає збільшуватись у розмірах. Конгломерати варикозно змінених вен можуть розташовуватись на всій кінцівці.
На відміну від звичайного варикозного розширення вен, при уроджених захворюваннях температура шкіри над розширеними венами підвищена, при підніманні кінцівки варикозні вузли, як правило, спадаються погано.
При пункції варикозно розширеної вени кров у шприц надходить під тиском, іноді пульсує, вона яскраво-червоного кольору, на відміну від звичайної венозної крові.
При артеріографії у хворих на хворобу Пакс-Вебера-Рубашова можна побачити анастомози й одночасне заповнення артерій і вен.
При флебографії спостерігають швидке звільнення венозного русла кінцівки від контрастної речовини.
Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок.
Послідовність і повнота діагнозу Анамнез Клінічна картина
Клінічний або інструментальний метод дослідження
Відбір хворих, встановлення попереднього діагнозу (визначення етіології захворювання)
Поступовий початок
Інфекційне захворювання
Вагітність
Онкопатологія
Операції на органах малого таза, нижніх кінцівках
Тромбоз,тромбофлебіт глибоких вен, кінцівок, таза.
Інфаркт, пневмонія
Скарги (біль, важкість, судоми, свербіння)
Розширені підшкірні вени
Набряк
Лімфостаз
Трофічні розлади шкіри гомілки (пігментація, індурація, виразка)
Клінічні функціональні проби: Броді-Троянова-Тренделенбурга,
Пратта,
Дельбе-Пертеса
Локалізація процесу
Динаміка розширення підшкірних вен (наявність високого або низького скиду)
Ілеофеморальний венозний тромбоз
Тромбоз, тромбофлебіт глибоких вен гомілки або таза.
Топографія розширених підшкірних вен
Локалізація набряку
Допплергорафія
Оклюзійна плетизмографія
Сонографія
Флебографія:
дистальна висхідна
тазова, ретроградна, стегнова
підколінна і ретроградна
Ступінь гемодинамічних розладів
Тривалість анамнезу
Час появи трофічних розладів
Динаміка набряку (набряк, що проходить, постійний набряк)
Лімфографія:
поверхневого лімфатичного колектора
глибокого лімфатичного колектора
Захворювання, при яких виникають трофічні виразки гомілок:
1. Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок, аплазія і гіпоплазія глибоких вен, варикозна хвороба поверхневих вен, посттромбофлебітична хвороба.
2. Хронічна артеріальна недостатність нижніх кінцівок, облітеруючий ендартеріїт, облітеруючий атеросклероз, постемболічний синдром, хвороба Рейно.
3. Артеріовенозні нориці (уроджені й набуті).
4.Хвороби артеріол і капілярів, хвороба Шенлейн-Геноха, симптомокомплекс Марторелля, алергічний васкуліт, мікроемболії при септичному ендокардиті.
5. Захворювання нервової системи, хвороби головного і спинного мозку, травма периферійних нервів, компресія їх рубцями та сторонніми тілами.
6. Післятравматичні виразки і рани, що довго не загоюються, механічні й вогнепальні пошкодження, відмороження, хімічні, термічні й променеві опіки, пролежні.
7. Інфекційні, грибкові та паразитарні хвороби, туберкульоз, лепра, сифіліс, споротрихоз, бластомікоз, неспецифічні інфекційні ураження кісток і м'яких тканин, пендинська виразка.
8. Хвороби крові й обміну речовин, анемія, диспротерінемія, істинна поліцитемія, хвороба Верльгофа, хвороба Гоше, цукровий діабет, подагра, аліментарна дистрофія, цинга.
9. Хвороби колагенові, червоний вовчак, синдром Фелті, ревматоїдний артрит, склеродермія, вузликовий періартеріїт, хвороба Вебера-Крістіана.
10. Медикаментозні хвороби, медикаментозний дерматит.
11. Пухлини, невус, фіброма, базальноклітинна епітеліома, меланома, саркома, метастази раку, рак, малігнізація трофічних
Loading...

 
 

Цікаве