WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Родові травми - Реферат

Родові травми - Реферат


Реферат на тему:
РОДОВІ ТРАВМИ
Під час родів нерідко відмічаються розриви промежини, вульви, вапни і шийки матки. При патологічних родах інколи виникають гематоми, ушкодження зчленувань таза, сечостатеві і кишково-вагінальні фістули. Під час родів може статися найнебезпечніше ускладнення - розрив матки.
РОЗРИВИ ПРОМЕЖИНИ, ВУЛЬВИ І ВАГІНИ
В періоді зганяння відбувається значне розтягнення вагіни, вульви і промежини. .У зв'язку з цим нерідко спостерігається ушкодження зазначених відділів родових шляхів, особливо промежини. Розриви промежини належать до найчастіших видів акушерської патології, вони бувають в середньому у 10% породіль.
Мал. 1. Розрив промежини
першого ступеня:
1- передня стінка вагіни; 2- задня стінка вагіни; 3 - задня спайка; 4 - шкіра промежини.
Розриви промежини. Виникненню розривів промежини сприяють такі обставини: 1) втрата еластичності (ригідність) тканин у старих первородящих, рубці після попередніх родів, висока промежина: 2) прорізування головки несприятливим розміром, що спостерігається при розгинальних передле-жаннях, надмірно великій головці; 3) опера-тивні роди (накладання щипців та ін.); 4) вузький таз, особливо плоскорахітичний (швидке прорізування) та інфантильний таз (вузький донний кут); 5) неправильне ведення родів: передчасне розгинання і швидке прорізування головки.
Ушкодження промежини настає не раптово, йому звичайно передують зміни, які вказують на розрив, що готується.
У зв'язку з наростаючим тиском головки промежина куполоподібне випинається, стає ціанотичною і набряклою. Надалі шкіра промежини блідне, стає блискучою, на ній з'являються дрібнененькі тріщини. Вказані зміни (випинання промежини, ціаноз, набряк, побіління) є ознаками загрожуючого розриву промежини.
При загрожуючому розриві промежини роблять серединний розріз промежини - перинеотомію. Гладенькі краї різаної рани загоюються після накладання швів краще, ніж нерівні краї рваної рани.
Розрізняють три ступені розриву промежини.
Розрив першого ступеня. Порушується задня спайка (невелика ділянка шкіри промежини і стінки вагіни); м'язи промежини лишаються непошкодженими (мал. 1).
Розрив другого ступеня. Порушуються шкіра промежини, стінка вагіни і м'язи промежини, крім зовнішнього сфінктера прямої кишки (мал. 2).
Розрив третього ступеня. Крім вказаних вище тканин, розривається і зовнішній сфінктер прямої кишки, а іноді і стінка прямої кишки (мал. 3).
До рідкого виду травм належить центральний розрив промежини. Він характеризується тим, що ушкоджується центр промежини при збереженні цілості задньої спайки. Плід' народжується не через статеву щілину, а через отвір, який утворився в центрі промежини.
Уже згадувалось, що розриви м'яких частин родових шляхів, в тому числі й промежини, становлять небезпеку щодо проникнення інфекції. Крім того, навіть незначні розриви промежини в дальшому сприяють опущенню і випадінню статевих органів. При розриві третього ступеня виникає недержання газів і калу. Всякий розрив промежини повинен бути зашитий.
Мал. 2. Розрив промежини другого ступеня:
/ - передня стінка вагіни; 2 - верхній край розриву, 3 - задня стінка вагіни, 4 - задня спайка; 5 - шкіра промежини.
Мал. 3. Розрив промежину третього
ступеня:
/ - задня стінка вагіни, 1 - верхній край роз. риву; 3 - задня спайка; 4 - слизова прямої кишки; 5 - сфінктер; 6 - анус.
Зашивання розривів промежини
Накладання швів на промежину проводиться безпосередньо після народження посліду. Чим триваліший строк від моменту розриву до накладання швів, тим більша небезпека інфікування рани. До народження посліду зашивати її не рекомендується, бо невідомо, як пройде післяродовий період (не виключається необхідність введення руки в матку).
Зашивання промежини проводять при додержанні всіх правил асептики; підготовку операційного поля і рук оператора здійснюють за правилами, прийнятими для акушерських операцій. При розриві першого і другого ступеня шви накладають під анестезією новокаїном, при розриві третього ступеня - під ефірним наркозом. Акушерці, яка самостійно працює, дозволяється зашивати розриви першого і другого ступеня; розрив третього ступеня зашиває тільки лікар.
Мал. 4. Зашивання розриву промежини першого ступеня.
Необхідні інструменти: вагінальні дзеркала (2) і підйомники (2), корнцанги (2-3), пінцети (3-4), кровоспинні затискачі (4-5), ножиці, голкотримач, голки різного калібру (3-4), металічний катетер, шприц з голками для анестезії. Необхідний стерильний матеріал (тампони, салфетки). Для глибоких швів використовують кетгут, для поверхне-вих - шовк.
Під час накладання швів породілля
Мал. 5. Техніка накладання швів:
а - правильно накладені шви: б - неправильно накладені шви.
лежить так, щоб ділянка таза була на краю стола, ногі зігнуті в колінних і тазоклубових суглобах, притягнуті до живота і розсунуті. Перед накладанням швів досліджують рану промежини за допомогою дзеркал і странно вивчають характер ушкодження. Якщо акушерка працює сама, вона лівою рукою відкриває рану, а правою рукою висушує рану і накладає шви. Для кращого орієнтування накладають один кетгутовий шов на верхній кут рани на стінці вагіни, кінці нитки беруть затискачем і відтягають вгору. Після цього накладають два затискачі на краї рани, в ділянці переходу слизової вагіни в шкіру промежини; з допомогою шва і двох затискачів рану розкривають, висушують тампонами, вивчають характер розриву. Зрізають розміжчені обірвані ділянки країв рани.
При розриві першого ступеня спочатку накладають кетгутові шви на слизову вагіни, а потім шовкові - на шкіру промежини (мал. 4). Шви накладають на відстані 1 см один від одного. Голку проводять під усією рановою поверхнею. В противному разі залишаться щілини, де буде скупчуватись кров, що перешкоджатиме загоюванню. При зав'язуванні краї рани повинні щільно прилягати один до одного (мал. 5).
При розриві промежини другого ступеня порядок накладання швів такий. Спочатку також накладають шов на верхній кут рани (мал. 6), .потім кількома заглибленими кетгутовими швами з'єднують розірвані м'язи промежини (ці шви не повинні захоплюва-ти ні шкіри, ні слизової). Після цього накладають кетгутові шви на слизову оболонку вагіни до задньої спайки. Кінці лігатур зрізують, крім шва, накладеного на спайку. Останній шов підтягають вгору, що створює зручність при зашиванні шкіри промежини. На шкіру промежини накладають шовкові шви, кінці яких зрізають (можна накласти металеві скобки). Зашиту рану змазують настойкою йоду.
При розриві третього ступеня спочатку зашивають порушену стінку прямої кишки, потім відшукують кінці розірваного сфінктера, які розійшлися, і з'єднують їх швами. Після цього шви накладають в тому ж порядку, як при розриві промежини
Loading...

 
 

Цікаве