WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Функції слухового аналізатора - Курсова робота

Функції слухового аналізатора - Курсова робота

був добре чутний.[8]
Тембр дозволяє на слух ідентифікувати різні голоси. Учитель без зусиль ідентифікує голоси дітей. Не слід плутати тембр із висотою голосу й іншими характеристиками.
Тон голосу характеризується його висотою, вібрацією і модуляцією. Гарний голос відрізняється легкими змінами тону. Інтонації - це "підйоми" і "спуски" голосу. Монотонність стомлююча для вуха, тому що постійний тон використовує ту саму висоту. Деякі вчителя не розрізняють різницю в тоні голосу. Однак за допомогою зміни тону вчитель може зовсім змінити значення слів. Для того щоб зрозуміти, наскільки разючий ефект може створити зміна інтонацій, досить згадати, як у п'єсі "Пігмаліон" професор Хіггінс перетворив Елізу Дулітл із вуличної торговки квітами в дійсну світську даму. У процесі навчання вона не тільки позбувається від простонародного акценту, але змінює самий свій голос, утрачаючи різкий, пронизливий тон і здобуваючи м'які інтонації культурної людини.[9]
2.2. Швидкість та тривалість мовлення
Учителя, що говорять дуже швидко, часто не залишають пауз для підтримки правильного дихання. Темп мови залежить від розміщення пауз. Швидкий темп мови гарний за умови, що чітко вимовляються всі слова, що паузи досить довгі і дозволяють учню обміркувати сказане. Слухати вчителя, що говорить повільно, але не робить пауз, дуже нудно. Пауза потрібна для того, щоб вдихнути повітря, як би "перезарядитися" перед продовженням мови, дати можливість своєму мозку підготувати те, що буде сказано, а учню - усвідомити вже сказане. Паузи дають відпочинок і мозку, і тілу.
Робити паузи в мові вважається ознакою гарного тону. Вони роблять враження, що учням надається можливість висловити свою думку, вставити репліку, поставити запитання, якщо, звичайно, вони того побажають.
Крім того, паузи дають можливість стежити за реакцією учнів на сказане.
Замічено, що англійці роблять набагато більш довгі паузи, ніж американці. Звідси розповсюджена в Англії думка, що американці багатослівні і люблять придушувати співрозмовника. Американець, сказавши що-небудь, зробить Х-секундну паузу, а якщо співрозмовник нічого не скаже, продовжить розмову. Тим часом англієць, звичайна пауза для якого - 5 секунд, тільки збереться зробити своє зауваження, як американець уже знову заговорить.
Чому багато хто з учителів недостатньо часто використовують паузи? Швидкий темп мови - ознака швидкості мислення. На жаль, нема рації в тім, щоб миттєво народжувати і відразу висловлювати ідеї, адже діти будуть просто не в змозі встигати їх засвоювати. Багато хто з педагогів говорять швидко внаслідок нервовості, а "ключичне", поверхневе дихання сприяє закріпленню високого темпу мови. Іноді вони намагаються швидше висловитися, щоб увага перемістилася до іншого (педагогу, учню). Часто бояться, що говорять скудно, що предмет висловлення невартий уваги, тому намагається виразити свою думку швидше. Іронія полягає в тому, що мова при цьому робиться ще більш нудною і марною.[11]
2.3. Наявність беззмістовних слів
Деякі з педагогів, що спостерігаються нами, не довіряючи собі, не зважуються просто тримати паузу і намагаються заповнювати проміжки між словами всякими "м-м-м", "е-е-е", "розумієте", прочищаючи горло чи цокаючи язиком. При використанні коротких "м-м" чи "е-е" мова здобуває відтінок нерішучості і сумнівів. Якщо ж вони довше - висловлення звучать зверхньо та помпезно, немов педагог змушує учнів знаходитися поруч, поки думає вголос.
Нами було відмічено, що застосування слів-паразитів негативно позначається на довірі до вчителя. І, крім того, у багатьох проведених раніше дослідженнях у різних джерелах, вказується, що коли людина, наприклад, говорить неправду, вона використовує більше всяких '"м-м" і "е-е". Якщо людина упевнена в собі, їй немає необхідності заповнювати паузи в мові цими звуками чи фразами типу "розумієте", "я думаю".
Непотрібні звуки і фрази відволікають від головного і створюють бар'єри в спілкуванні. Навчившись правильно користатися паузами в мові, учитель значно удосконалить свій імідж. Якщо діти будуть бачити, що він почуває себе комфортно, їм теж буде комфортно в бесіді з ним. Уміння тримати паузу, нічим її не заповнюючи, не використовуючи слів-паразитів - ознака великої впевненості собі, еквівалент уміння просто сидіти і мовчати. Діти бачать, що вчитель робить паузи для того, щоб думати, і це додає йому додатковий авторитет.[8]
III. Висновок
Сьогодні завдяки розробкам наших учених стало можливим контролювати й удосконалювати свої голосові дані. На перший погляд усе просто. Людина говорить у мікрофон, його мова обробляється програмою, і на моніторі в режимі реального часу відображається його мовний спектр. Виділяються зони низьких, середніх і високих частот. Але це ще не усе. За допомогою визначених тренувань, можна домогтися посилення потужності голосу, появи в ньому будь-якого необхідного відтінку (обертону, гармоніки). У даний часрозроблені методики розвитку дикторських здібностей, що дозволяють будь-якій людині удосконалювати свій голос. Через деякий час ви помітите, як мрії збуваються. Відтепер ви не будете виглядати "сірою мишею". І це не дивно! Магнетизм вашого голосу буде не тільки притягати до вас людей, але і перетворить вас у людину, якій неможливо відмовити, на яку не можна сердитися, ображатися і тим паче лаятися... Тепер ви впораєтесь з будь-якою ситуацією!
Голос має особливу привабливість. Це не просто фізична властивість організму, це тонке знаряддя, за допомогою якого можна домогтися дуже багато чого.
У визнаних майстрів різних епох незвичайно приємні голоси, які виділяються: шепіт із придихом Мэрилін Монро, ніжний голос Мішель Пфайфер, глибокий, хвилюючий - Эдит Піаф, низький обволікаючий - у Ричарда Чемберлена. Усі ці актори приділяли постановці голосу незвичайно багато сил. Хіба станеш зіркою Голівуду з пронизливим верескливим голосом?
IV. Список використаної літератури
1. "Анатомія і фізіологія з патологією"//під ред. Я.І.Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х. Микули. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2001 р.
2. Г.Ф. Гайдай - "Фізіологічні основи психічних процесів". Кіровоград, 2001 р.
3. С.Д. Максименко - "Общая психология". М.: "Ваклер", 1999 г.
4. И.А. Зимняя - "Педагогическая психология". М. 1999 г.
5. "Основи загальної психології"/під .ред. С.Д. Максименка. К. 1998р.
6. П. Сопер - "Основы искусства речи". М. 1995 г.
7. Б.В.Гладков, М.П.Пронина - "О полётности сценического голоса/ Теория и практика сценической речи" вып.2, СПб. Гос. институт театра, музыки и кинематографии, 1992 г.
8. Л.Г. Павлова - "Спор, дискуссия, полемика". М.: "Просвещение", 1991 г.
9. А. Е. Войскунский - "Я говорю, мы говорим". М.: "Просвещение". 1989 г.
10. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. М., 1987.
11. М. Н. Ночевник - "Человеческое общение". М.: "Просвещение". 1986 г.
12. "Физиология человека"/под. ред. Г.И.Косицкого. М.: "Медицина", 1985 г.
13. Андреева Г. М. "Социальная психология" М., 1980 г.
14. Мерлин В. С., Климов Е. А. Формирование индивидуальпого ститя деятельности в процессе обучения // Сов. педагогика, 1976, № 4.
15. Климов Е.А. "Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы". Казань, 1969 г.
16. Маркова А. К. Психология труда учителя. с.30-34
Loading...

 
 

Цікаве