WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікувально-охоронний режим - Реферат

Лікувально-охоронний режим - Реферат

кожного живого організму, тим більше хворого, є по-вноцінний сон. Сон відновлює захисні сили нервової системи і організму в цілому. Хворі мають лягати спати в один і той самий час, тоді в них виро-биться звичка швидко засинати. Будити хворих для приймання або введен-ня ліків можна лише за вказівкою лікаря. При безсонні перед сном добре прийняти теплу ніжну ванну, в яку кожні2 хв. підливають трохи гарячої води. В домашніх умовах можна застосувати теплу (35-36°С) загальну ванну. Снотворні засоби можна приймати лише за призначенням лікаря.
Психіка хворих зазнає значного травмування на всіх етапах лікування, по-чинаючи від поліклініки і закінчуючи палатами стаціонару. Медичні пра-цівники повинні пам'ятати про шкоду, якої може завдати організму хворого психічна травма, і запобігати їй. У поліклініці, на амбулаторному прийомі недопустимо повідомляти хворого про злоякісну пухлину, виявлену у ньо-го, чи про запущений стан хвороби. Об'єктивна довідка з точним діагнозом може бути видана родичам і медпрацівникам для передачі її в стаціонар або переслана туди поштою. У стаціонарі хворі не повинні мати доступу до ме-дичної документації. При наявності у них злоякісних пухлин використову-ють інші формулювання діагнозу, такі як "новоутворення", "виразковий інфільтрат" тощо. Важкі порушення психіки хворого можуть спричинити необережні розмови медичних сестер і санітарок. Позитивний вплив на на-стрій хворого має неофіційне відвідування палати лікарем або сестрою з дружньою розмовою.
Особливого підходу потребують хворі, які протягом багатьох років страждають на різні хронічні захворювання. Вони, як правило, не потребу-ють активного лікування і повсякденного лікарського спостереження. Такі хворі краще почуваються в спокійній звичній домашній обстановці за умо-ви, якщо родичі можуть створити їм сприятливі побутові умови з дотри-манням гігієнічних вимог і виконанням розпоряджень лікаря щодо лікуван-ня, харчування і догляду.
Створення і забезпечення лікувально-охоронного режиму в стаці-онар входить в обов'язки всього медичного персоналу: лікарів, медич-них сестер, лаборантів, санітарок.
Лікувально-охоронний режим стаціонару включає наступні еле-менти:
1) забезпечення режиму бережливість психіки хворого;
2) строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
3) забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
Немаловажливим елементом лікувально-охоронного режиму є ра-ціональне обмеження фізичної (рухової) активності хворих. У першу чергу це відноситься до тяжкохворих, страждаючим такими захворю-ваннями, як гострий інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, хронічна недостатність кровообігу й ін. У подібних випадках навіть невелике збільшення рухової активності може привести до різкого підвищення функціонального навантаження на той або інший орган або систему (се-рце, головний мозок, печінка) і викликати розвиток важких, іноді не-оборотних змін у них. Це у свою чергу може привести до погіршення за-гального стану хворого, розвиткові важких ускладнень, а іноді і до смерті.
В усіх таких випадках лікар призначає хворому режим з великим або меншим обмеженням фізичної активності.
У лікувальних установах використовують також 4 режими фі-зичної (рухової) активності хворих:
1) строгий постільний режим;
2) постільний режим;
3) палатний режим;
4) загальний режим.
Строгий постільний режим звичайно призначають хворим на самому початку важких гострих захворювань (гострий інфаркт міокарда, неста-більна стенокардія й ін.) Хворому категорично забороняється не тільки вставати, але і сідати, а в деяких випадках навіть самостійно повертати-ся в постелі. Усі санітарно гігієнічні заходи (санітарна обробка хворого, заміна білизни, подача судна і сечоприйомника), а також годування здійснюються тільки за допомогою медичної сестри. Особливо обереж-ними й акуратними повинні бути дії медичного персоналу при транспор-туванні таких хворих і виконанні лікувальних і діагностичних маніпуля-цій. Тривалість строгого постільного режиму встановлює лікар кожному хворому індивідуально, у залежності від особливостей плину його захво-рювання.
При поліпшенні загального стану і відсутності рецедивів та загост-рень лікар призначає хворому постільний режим. Він характеризується тро-хи більшою фізичною активністю хворого в постелі: дозволяється повер-татися, під спостереженням лікаря або медичної сестри виконувати легкі гімнастичні вправи і, нарешті, через визначений час сідати на краю ліж-ка,) опустивши ноги.
При палатному режимі хворому дозволяють сидіти на стільці по-руч з ліжком, вставати і навіть визначений час ходити по палаті. Ту-алет, годівля хворих та фізіологічні відправлення здійснюються в па-латі.
При загальному (позапалатному) режимі дозволяється вільна ходьба по коридорі, підйом по сходам, прогулянки на території лікарні. Хворі са-мостійно обслуговують себе: приймають їжу в їдальні, ходять у туалет, при-ймають гігієнічну ванну, душ і т.д.
Спостереження за правильністю виконання хворими того або іншого режиму фізичної активності і безпосереднє забезпечення такого режиму - найважливіший обов'язок медичної сестри.
II.Висновок.
Отже ми бачимо, що однієї з важливих задач загального догляду за хворими є створення і забезпечення у відділенні лікувально охоронного режиму так як хвороба порушує нормальну взаємодію людини і середовища, що її оточує. Ми бачимо що основою лікувально-охоронного режиму є суворе дотримання розпорядку дня, який забезпечує фізичний і психічний спокій хворого.
Порушення хворим лікувально-охоронного режиму, призначено-го лікарем, може викликати важкі наслідки для хворого, аж до смерте-льного результату, це ще раз підкреслює важливість ліквально-охронногорежиму.
Практична частина.
Задача.
Розрахувати річну потребу в хлорному вапні, сульфохлорантині, лізо-лі, ниртані для соматичної лікарні на 800 ліжко-днів.
Розв'язок.
Річна потреба в дизинфектанта розраховується за наступною форму-лою:
Х=А*Н
Де Х-річна потреба вдезенфикаті
А-кількість дезинфеката на ліжко день визначається згідно таблиці
Н-число ліжкоднів
При заявці на кілька препаратів число ліжко днів ділеться на кількість пре-паратів в даному випадку на 4.
Оже Ххлорного вапна = 5 * = 1000г
Хсульфохлорантину =2,5 * = 500г
Хлізолу = 15 * = 3000г
Хниртану = 15* = 300г
Відповідь.
Річна потреба вдезинфікатах на 800ліжко-днів становить:
Для хлорного вапна 1кг
Для сульфохлорантину 0,5кг
Для лізолу 3кг
Для ниртану 0,3кг
Loading...

 
 

Цікаве