WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анестезіологія. Історія розвитку анестезіології - Реферат

Анестезіологія. Історія розвитку анестезіології - Реферат

велика частота ускладнень та висока летальність у разі використання хлороформу змусили в подальшому відмовитися від нього.
У 1911 p. Легман використав для наркозу в експерименті трихлорети-лен. Уперше в клініці для знеболювання під час операцій його застосував Е. Фішер.
У 1934 p. Уолтерс застосував для знеболювання у клінічній практиці циклопропан. Обидва ці препарати не знайшли застосування. У 1945 p. В Англії Саклінг синтезував флюотан (фторотан).
Сьогодні фторотан є одним з найпоширеніших інгаляційних анестетич-них засобів, що застосовуються як для мононаркозу, так і в поєднанні з за-кисом азоту та ефіром (азеотропна суміш).
Неінгаляційний наркоз почав широко застосовуватися у клінічній практиці значно пізніше, ніж інгаляційний, хоча ще в 1847 p. M.I. Пи-рогов застосував ефір в експерименті для прямокишкового та внутрішньовенного наркозу.
Російський фармаколог Н.П. Крав-ков у 1902 p.запропонував використовувати для внутрішньовенного наркозу гедонал, і у 1909 p. С.П. Фе-доров застосував його в клініці. Проте препарат не знайшов широкого застосування через погану розчинність.
У 1932 p. Веезе використав для внутрішньовенного наркозу препарат барбітурової кислоти - евіапан-натрій (гексенал), а з 1936 p. Ж. Ланді почав застосовувати тіо-пентал-натрій. Гексенал та тіопентал-натрій застосовують для внутрішньовенного наркозу, а дітям їх уводять у пряму кишку.
У 1941 p. Г. Сельє виявив здатність стероїдних гормонів (прогесте-рону, дезоксикортикостерону) пригнічувати ЦНС.
У 1955 p. було синтезовано стероїдний препарат гідроксидин, який мав виражені наркотичні властивості, але був позбавлений гормональної ак-тивності. Його стали випускати під назвою 'Предіон для ін'єкцій" (віад-рил Г). Його частіше застосовують у комбінації з іншими анестетичними засобами.
У 1960 p. Г. Лаборі із співпрацівниками синтезував наркотичну речо-вину, що була близькою до природних метаболітів, - натрію оксибути-рат, який застосовують у нас з 1961 p. для внутрішньовенної анестезії і в ре-анімаційній практиці.
У 1964 p. було синтезовано новий анестетичний препарат ультракороткої дії пропанідид (епонтол, сомб-ревін). З часом було встановлено, що летальність і частота ускладнень після застосування пропанідиду більша, ніж у разі наркозу похідними барбітурової кислоти.
У наш час ефективно використовують такі внутрішньовенні анесте-тичні засоби ультракороткої дії, як етомідат, пропофол.
Паралельно із впровадженням у клінічну практику засобів для загаль-ної анестезії розробляли методи для місцевого знеболювання. Поштовх до розвитку дали праці В.К. Анрепа (1880), який опублікував результати вивчення фармакологічної дії кокаїну. Ці дані було використано Коллером, Н.А Карацуповим та З.А. Захар'євсь-ким, які застосували кокаїн в офталь-мології. Холстед (1885) використав його для провідникової анестезії, через рік Оберст та A.I. Лукаше-вич - для регіонарної, а в 1897 p. А. Бір - для спинномозкової анестезії. У 1901 p. Сікорд і Кателін (за допомогою кокаїну) виконали один із різновидів перидуральної анестезії - сакральну блокаду. Оскільки цей препарат у високих концентраціях токсично впливав на організм, Реклю (1889) і Шлейф (1892) запропонували інфільтрувати ділянку майбутнього розтину слабкими розчинами кокаїну. За такої методики анестетик діє на чутливі нервові закінчення безпосередньо в ділянці операції. Це було початком розробки місцевої інфільтраційної анестезії. Особливого поширення місцеве знеболювання набуло після того, як у 1905 p. Ейнхорн синтезував новокаїн, а О. В. Вишневський розробив і запровадив у практику інфільтраційну анестезію новокаїном за методом "тугого повзучого інфільтрату", анестезію "поперечного перерізу кінцівок" та методику різноманітних блокад. Останніми роками особливого поширення набув один із варіантів провідникового знеболювання - перидуральна анестезія, теоретичні передумови якої були розроблені ще у 1885 p. Корнінгом.
Слід зазначити, що ні місцева, ні
загальна анестезія одним анестетичним засобом (мононаркоз) не задовольняли всіх вимог, що їх було поставлено до знеболювання. Перспективнішим щодо цього було поєднання кількох препаратів. Поєднувати засоби для знеболювання почали давно, прагнучи знизити дозу хлороформу. Для цього одночасно застосовували кілька засобів, найчастіше хлороформ та ефір, хлороформ та скополамін.
Істотним недоліком цього виду анестезії є те, що за наркозу поєднан-ням різних засобів, як і у разі моно-наркозу, вимкнення свідомості, аналгезії та розслаблення м'язів досягають тільки в умовах глибокої анестезії, яка негативно впливає на організм.
Нова епоха в анестезіології почалася із застосування препаратів, що розслаблюють м'язи (м'язові релаксанти), які незначно впливають на інші органи і системи. Запровадження м'язових релаксантів у практику анесте-зіології пов'язане з іменами канадських учених Гріффітса та Джонсона, які у 1942 p. застосували очищений препарат кураре - інтокострин. Відтоді релаксанти набули великого поширення. Міоплегія, спричинена введенням м'язових релаксантів, призводить до пригнічення або повного припинення дихання. Ця обставина зумовила необхідність розробки методів штучної вентиляції легенів. Для проведення її потрібна герметизація системи "легені-апарат", що вдалося здійснити за допомогою інтубації трахеї. Це дало змогу широко застосовувати ендотра-хеальний спосіб наркозу.
Застосування м'язових релаксантів та інтубації трахеї сприяло формуванню нового етапу в розвитку анестезіології. Ендотрахеальний наркоз із м'язовими релаксантами та штучною вентиляцією легенів почали застосовувати під час найскладніших оперативних втручань у хворих з вираженими порушеннями життєво важливих функцій.
Розвиток анестезіології характеризується інтенсивними пошуками но-вих способів знеболювання, за яких відпадає потреба у застосуванні за
собів загальнонаркотичної дії. Так виникли різноманітні види нейролепт-аналгезії, атаралгезії, анестезія кетамі-ном, центральна аналгезія морфіном, фентанілом та іншими аналгетичними засобами.
Loading...

 
 

Цікаве