WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ехінацея пурпурна - Реферат

Ехінацея пурпурна - Реферат

заготоване восени або рано навесні, і суцвіття (кошики), які збирають під час цвітіння рослини. Препарати чинять стимулюючийвплив на центральну нервову систему, посилюють сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, опіків та виразок. Не пригнічує нервову систему.
1.4. Фітохімічний склад ехінацеї
1.4.1. Екстрактивні речовини
Кількість екстрактивних речовин в коренях на четвертий рік вирощування вище у ехінацеї блідої та коливається від 22,3 до 25,4%, що на 5,5-6,9% вище, ніж у ехінацеї пурпурної.
Вміст екстрактивних речовин в листях більше у ехінацеї пурпурної (19%) в порівнянні з ехінацеєю блідою (15%).
Кількість екстрактивних речовин в суцвіттях майже не має відмінностей в залежності від видів ехінацеї, способу та терміну вирощування.
Ехіназиди, найкорисніший компонент, акумулюється в коренях та в незначних кількостях присутні в квітці. Ехіназиди можуть бути такими ж ефективними, як пеніцилін, в знищенні великої кількості вірусів, бактерій, грибків та простіших.
Алкіламіди, які містяться в найбільшій концентрації в коренях ехінацеї, мають помірні анестезуючі властивості
1.4.2. Гідрофільні сполуки
Гідрофільні сполуки: полісахариди, прості цукри, фенольні сполуки, похідні кофейної кислоти, алкалоїди, аскорбінова кислота - найбільш вивчені в експериментальних та клінічних дослідженнях.
З ехінацеї виділені полісахариди (геміцелюлоза, целюлоза, інсулін, пектин, крохмаль), олігосахариди (сахароза) і прості цукри (арабіноза, галактоза, глюкоза, ксилоза, маноза, рамноза, фруктоза).
Серед полісахаридів, виділених з ехінацеії, - арабінорамногалактан, арабіногалактан, гетероксилан з різною молекулярною масою і цукристими залишками. Водорозчинний полісахаридний комплекс ехінацеї виявляє вибірковий регулюючий вплив на імунну систему: активізує гістогенні та гематогенні фагоцити, в тому числі макрофаги, стимулює синтез інтерферону, збільшує кількість та функціональну активність Т-супресорів лімфоцитів з одночасним пригніченням алергічної реакції організму на зовнішні подразники.
Серед гідрофільних сполук ехінацеї пурпурної - бетаїн-гліцин, який нормалізує функцію печінки, регулює обмін ліпідів і білків. Бетаїн входить до складу препарату Бетаїн цитрат, що застосовується для лікування гепатитів, атеросклерозу.
Корінь та наземна частина ехінацеї багаті на вітаміни (аскорбінова кислота, каротин), глікопротеїни та сапоніни, що виявляють противірусну та імуностимулюючу активність.
1.4.3. Фенольні сполуки
Фенольні сполуки (флавоноїди) ехінацеї представлені апігеніном, ізорамнетином, кверцетином, кемпферол-3-рутозидом, лютеоліном, рутином та іншими, вміст яких в перерахунку на кверцетин становить 0,48%. Вони виявляють антиоксидантну, жовчогінну, гіпохолестеринемічну, мембраностабілізуючу, протиалергійну, протидіабетичну, протизапальну, протипухлинну, радіозахисну і спазмолітичну дію, а також підвищують резистентність організму до зовнішніх негативних факторів. Флавоноїди можуть також посилювати імуномодулюючу дію полісахаридів. Ехінацея пурпурна містить дубильні речовини пірокатехінової групи (5-11%) з протимікробним та протизапальним ефектом.
1.4.4. Похідні кофейної кислоти
Похідні кофейної і цикорієвої кислот, виділені з надземної частини ехінацеї пурпурної, виявляють антиоксидантну, імуностимулюючу, мембраностабілізуючу, антибактеріальну та противірусну дію.
До найбільш важливих похідних кофейної кислоти відносяться ехінозиди, хлорогенна кислота, синарин. Загалом визначено 17 її похідних.
Кофейна кислота володіє антибактеріальною, противогрибковою, антиоксидантною и мембраностимулюючою активністю.
1.4.5. Ліпофільні речовини
Ліпофільні речовини: ефірна олія, алкіламіди ненасичених жирних кислот, фітостероли, смоли виявляють різноманітну фармакологічну активність.
Кількість ефірної олії в різних видах ехінацеї та різних частинах цієї рослини коливається від 0,01 до 0,6%. В ефірній олії ехінацеї пурпурної виявлені ванілін, борнеол, борнілацетат, гермакрен Д, каріофілен, альфа-пінен, бета-пінен, мірцен, лімонен, карвоментен та інші сполуки з вираженими імуномодулюючими властивостями.
Алкіламіди ненасичених жирних кислот (ізобутиламіди, 2-метилбутиламід та ін.) мають протизапальну дію, а також властивість стимулювати фагоцитоз.
Серед інших ліпофільних речовин, виділених з ехінацеї пурпурної, - фітостероли (ситостерин, стигмастерин та ін.), ненасичені жирні кислоти (міристинова, лінолева, льняна, олеїнова, пальмітинова, церотинова), ціаніди, смоли і кумарини.
1.4.6. Смоли
В коренях ехінацеї пурпурної знайдені смолисті речовини темнокоричневого кольору зі слабким специфічним запахом та неприємним, гірко-соленим смаком. Смола розм'якшується при температурі 35-40 С, а розжижається - при 95 С.
Кислотне число смоли дорівнює 37-69, число омилення -210, ефірне число-173-141. В смолі не встановлено присутність ефірного масла та камедей.
1.5. Макро- та мікроелементи
Біометали: макроелементи (алюміній, залізо, калій, кальцій, магній) і мікроелементи (барій, берилій, ванадій, кобальт, марганець, молібден, нікель, селен, срібло, цинк) ідентифіковані в ехінацеї пурпурній. Відомо, що деякі біометали виявляють імуномодулюючий вплив на організм. Особливо виражена ця властивість у селену, цинку, міді, марганцю, заліза, кобальту.
2. Якісний аналіз трави ехінацеї пурпурної
Взяту на аналіз аналітичну пробу сировини перетирають до розміру частинок, які проходять крізь сито з діаметром 1 мм. В круглодонну колбу ємністю 50 мл кладуть 50 г порошку трави ехінацеї, добавляють 20 мл 50 % етанолу та нагрівають на протязі 30 хвилин, підтримуючи повільне кип'ятіння. Витяжку охолоджують та фільтрують крізь паперовий фільтр. Екстрагент повністю вигоняють на роторному випаровувальнику, залишки на дні колби двічі промивають хлороформом по 20 мл. Хлороформ удаляють, колбу просушують від залишків хлороформу, залишок на дні колби розбавляють в 1 мл 95 % етанолу.
На хроматографічну пластину "Silufol UV-254" мікро піпеткою наносять 0,004 мл досліджуваного екстракту у вигляді полоси 10*3 мм. На лінію старту наносять 0,004 мл 0,2 % спиртового розчину кофейної кислоти та 0,004 мл 2% водно-діаксанового розчину рутіна (1:1) також у вигляді полоси 10*3 мм.
Хроматографують восходящим шляхом в системі розчинів толуол : етилацетат : мурашиний спирт : вода (10:100:100:10). Насичення камери продовжується не менше 1 години. Після проходження фронту розчину до кінця пластинки її достають таподсушують в сушильному шкафу 10 хвилин.
В пременях ультрафіолетової лампи з довжиною волн 360 нм стартова пляма має білу флуоресценцію, на рівні кофейної кислоти - синю, а між останньою плямою та плямою рутину виокремлюється ще не менше двох плям з блакитною флуоресценцією.
Після обробки хроматографії парами аміаку усі плями
Loading...

 
 

Цікаве