WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікарі ченці. Агапіт Печерський (пошукова робота) - Реферат

Лікарі ченці. Агапіт Печерський (пошукова робота) - Реферат

що в разі помилки, сам покине свою віру і піде у ченці. На це преподобний йому відповів: "Се ли есть твоеговрачевства разумъ, смерть ми поведаеши, а помощи ми не можеши? Аще еси хитр, то даждь ми животъ" Цими правдивими словами великий лікар підкреслив, що встановити діагноз, то лише частина справи, до зцілення - ось до чого треба прагнути! І далі Агапіт додає, що помре він не в третій день, а в третій місяць. І дійсно це так і сталося 14 червня 1095 р. Поховали прп.Агапіта у Ближніх печерах.
Після його смерті Вірменин прийшов до ігумена з заявою, що покидає вірменську віру й іде у Печерський монастир. Бо бачив він сон, в якому явився йому Агапіт і нагадав про обіцянку. Ось так колишній супротивник Агапіта долучився до його учнів і послідовників.
У лаврських печерах працювала дослідницька комісія по вивченню як самих печер, так і святих мощів в них. Автору пощастило працювати в цій комісії у 1988-90 рр. Дослідження ці унікальні по своїх результатах. Так на долонях прп. Агапіта Печерського були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Безумовно, що це складові частини ліків видатного лікаря України - Русі.
Історичні витоки наукової медицини та медичної освіти в Україні своїм корінням сягають часів Київської Русі. Відомо, що ще в XI столітті київська княжна Анна Всеволодівна, онука Ярослава Мудрого, організувала в Києві першу школу для дівчат при монастирі, в якій викладали І деякі знання з медицини.
І надалі медична освіта зосереджувалася у монастирях, зокрема в Києво-Печерській лаврі. Засновники монастиря були першими розповсюджувачами медичних знань, а "пречудовий лікар" Антоній та пізніше канонізований святий Агапіт Печерський, якого звали українським Гіппократом, прославилися не лише лікарським мистецтвом, а й скромністю і доброчинністю.
Традиції Києво-Печерського монастиря знайшли своє продовження у Києво-Могилянській академії, чимало випускників якої стали відомими вченими-медиками. Отже, можна стверджувати, що історія нашого навчального закладу нараховує понад 900 років.
Києво-Печерська Лавра відома в усьому світі як значна пам`ятка нашої архітектурної та історично-культурної спадщини. З`явившись у середені ХІ ст. як один з перших монастирів християнської Русі, Києво-Печерський монастир одразу ж набув статусу відомого і поза межами держави політичного і громадсько-культурного центру. В ньому були ченцями, працювали й в печерах поховані відомі політичні діячі, діячі мистецтва, філософи, перші літописці, лікарі, іконописці, архітектори.
В Ближніх печерах поховані перші руські лечці - Даміан-зцілитель, Алімпій Печерський, Прохор-лободник та ін. В ХІ ст. тут вже існувала перша на Русі богодільня, та притулок для психічних хворих ("келія біснуватих") що й досі існує у Ближніх печерах.
Одним з найвідоміших фахівців у галузі медицини, яка народжувалася в ХІ ст., був Святий Агапіт Печерський, один з перших печерських ченців. Його мощі вже 9 століть лежать у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Про нього ми дізнаємося з "Києво-Печерського Патерику" - середньовічнoї збірки оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців. Видатний український історик і державний діяч М. Грушевський дав дуже високу оцінку "Патерику", назвавши його "золотою книгою" українського письменного люду". Нам невідомо, коли народився Агапіт, але прийшов він до монастиря одним з перших і мав постриг від першого печерського ігумена Антонія. Зціляв він молитвою і зіллям, здебільш внутрішні хвороби. Відомо, що він читав твори Гіпократа і Галена грецькою мовою. Його нове ім`я Агапіт в перекладі з грецької "божественна любов". Це вища любов, це милосердя до знедолених, хворих та калік.
У "Патерику" читаємо, що Агапіт без поклику йшов до хворих, тобто якесь внутрішнє чуття підказувало де потрібна його допомога. Над труною Агапіта в печерах висить ікона з написом "Прп. Агапіт-врач безмездний", тобто безкоштовний, він ніколи не брав грошей за свою працю, будь то хворим князь чи жебрак. Бо він був лікар Божією милістю, впровадник медичної допомоги серед русів.
В той час захворів Чернігівський князь Володимир Всеволодович Мономах. Помираючий князь шле у Київ за Агапітом. Той, дізнавшись про всі симптоми хвороби, вислав йому зілля, бо знав "каким зелием лечися какой недуг". Випивши ці ліки князь швидко одужав і встав зі смертного одра.
Після всіх цих подій Володимир Мономах їде в Київ до Агапіта, щоб віддячити йому за своє зцілення і подарувати один із своїх маєтків. Почувши про це, Агапіт сховався у печерах у своїй келії. Князь тоді заслав болярина свого у печеру до Агапіта з великими дарами лікарю. Агапіт відмовився їх прийняти і запропонував ці дари роздати жебракам, а їстивне віднести до монастирської лікарні, що і було виконано.
Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря.
Проведені вченими детальні дослідження мощей дозволили встановити зріст Агапіта (166 см), вік, в якому він помер (біля 60 років), час поховання (кінець ХІ століття, що збігається з літописними данними). Встановлено також, що при житті Св. Агапіт страждав на артрозоартрит попереково-грудного відділу хребетного стовпа, спонділоартрит, пародонтоз, накульгував на праву ногу; від народження в нього нe було мізинеця на лівій руці.
В 1995 році виповнюється 900 років від дня смерті першого лікаря і час подбати про вшанування його пам`яті. Насамперед йдеться про спорудження в Києві пам`ятника Анапіту Печерському. Рішення про це вже прийнято. Відповідна постанова прийнята також про будівництво академічного храму, який буде споруджений біля фізико-хімічного корпусу Київського медичного університету. Тут встановлений хрест і пам`ятний стенд з написом про спорудження першої в Україні університетської церкви.
Слід також сказати про те, що фахівці школи Герасимова відтворили за черепом справжній прижиттєвий вигляд першого лікаря. Це скульптурне погруддя Св. Агапіта зберігається у відділі історії печер Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника і повинно стати зразком для майбутнього монументу.
Отже, говорячи про розвиток медицини Київської Русі, слід зазначити, що вже в XI-XII ст. на Русі з'явились свої вчені-природодослідники. Наприклад, київський монах Агапіт займався медициною. В "Києво-Печерському патерику" зазначається, що Агапіт-лікар лікував не лише заможних людей, зокрема князів, але й простих, незаможних. Він зцілював запалення, шкіряні хвороби, широко використовуючи при цьому відвари з трав і коренів.
Використана література:
1. Історія медицини. - К., 1990.
2. Історія української медицини. - К., 2000.
3. Українська та зарубіжна культура. - К., 2001.
4. О.Субтельний. Історія України. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве