WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Шкідливість аборту – як соціальна проблема - Реферат

Шкідливість аборту – як соціальна проблема - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Шкідливість аборту - як соціальна проблема"
Медичні аспекти і проблеми проведення аборту
Аборт - переривання вагітності у терміну до 28 тижнів.
На будь-яких термінах вагітність може перериватися мимовільно (мимовільний аборт). Аборт у період до 28 тижнів вагітності, коли зародок (плід) ще нездатний до позаутробного життя, поділяється на ранній (до 16 тижнів) та пізній (до 28 тижнів). Між 28 і 37-м тижнем - це передчасні роди.
Аборт може бути зроблений по бажанню жінки у термін до 12 тижнів (згідно законодавству) та за медичними показаннями (штучний аборт).
Довгі роки в нашій країні штучний аборт залишався майже єдиним засобом "планування родини". Сучасні методи контрацепції дозволяють уникнути цієї небезпечної операції. Але навіть сьогодні у Донецькій області 6% жінок щорічно роблять аборт, причому 60% з них переривають таким чином першу вагітність.
Аборт може викликати негативні наслідки для жіночого організму:
" у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл: можливі кровотечі між місячними, у жінки, в якої вже є діти після аборту менструальний цикл може відновитися через 3-4 місяця; у жінки з першою вагітністю відновлення усіх функцій може затягтися до 6 місяців і більш;
" аборт - найбільш часта причина гінекологічних захворювань - після аборту вони розвиваються в кожної п'ятої жінки;
" аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;
" жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом;
" це психологічний стрес, що може призвести до змін психіки;
" як і будь-яка інша операція, аборт може викликати ряд ускладнень різного ступеня тяжкості.
Методи переривання вагітності
Нехірургічні методи переривання вагітності мають перевагу в порівнянні з традиційним абортом, як більш безпечні. Недоліки - наявність ряду протипоказань і різке зниження ефективності зі збільшенням терміну вагітності.
Медикаментозний аборт.
Лікар призначає ліки, що зупиняють розвиток вагітності і викликають скорочення матки. У результаті відбувається вигнання плодового яйця. Ефективність 90-95% при затримці до 42 днів. На Україні поки не застосовується.
Хірургічні методи переривання вагітності
Вакуум-аспірація ("міні-аборт") Здійснюється при затримці місячних до 1-3 тижнів шляхом створення за допомогою спеціального апарата вакууму в матці.
Медичний аборт. Канал шийки матки поступово розширюють за допомогою спеціальних інструментів - розширників. Потім порожнина матки вискоблюється за допомогою кюретки. Здійснюється в термінах вагітності до 12 тижнів. Операцію проводять під загальним знеболюванням (наркозом). Після аборту необхідно провести курс лікування антибіотиками для профілактики інфікування.
"Пізній аборт" У плодовий міхур вводяться розчини, що викликають родову діяльність. Роблять у термінах більш 20 тижнів вагітності за особливими показниками.
Після аборту спостерігаються піхвові кров'янисті виділення. Їхня кількість і тривалість індивідуальні і залежать від терміну вагітності, скорочувальної здатності матки і згортання крові.
Ускладнення після аборту
Імовірність виникнення ускладнень найбільш висока в жінок:
" що зробили два і більш аборти;
" страждаючих запальними захворюваннями статевих органів, порушеннями менструального циклу, захворюваннями крові;
" що раніше перенесли операцію на матці і яєчниках;
" що переривають хірургічним шляхом першу вагітність.
Ранні ускладнення (з'являються під час чи аборту відразу після нього)
Найбільш часті ускладнення - кровотеча, ушкодження шийки матки, порушення згортання крові, емболія (закупорка судин). Досить часто случається неповний витяг плодового яйця. Для попередження цього ускладнення проводять ультразвукове дослідження, а у випадку виявлення залишків плодового яйця - повторне вискоблювання. Крім того, після аборту загострюються хронічні захворювання статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит і т.д.). Серйозну небезпеку становлять замет інфекції в матку під час аборту і порушення цілісності стінки матки (перфорація) з ушкодженням кишечнику, сечового міхура.
Пізні ускладнення
До них відносяться запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення, ендометріоз, дисфункція яєчників, безплідність, ускладнення течії вагітностей.
Використання під час аборту розширників нерідко спричиняє розвиток недостатності (неповного змикання) шийки матки. Надалі це може привести до слабості м'язового апарату шейки матки і, як слідство, до пізніх викиднів на терміну 18-24 тижня.
Після аборту різко зростає частота позаматкових вагітностей. При наступних вагітностях і родах зростає імовірність порушення родової діяльності й аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, зв'язаних з патологією судин матки.
Після одиничного аборту погроза викидня при наступній вагітності складає 26%, після двох - зростає до 32%, а після трьох і більш небезпека мимовільного переривання вагітності досягає 41 %.
Збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки.
Церква про аборт
Явище аборту відоме тисячі років у всіх культурах світу, але сьогодні є особливо частим і розповсюдженим. Аборт може бути спонтанним або добровільно вчиненим. Спонтанний аборт - це такий аборт, який стається через випадкові та патологічні причини, незалежні від людської волі (наприклад, падіння, внутрі­матковий дефект та ін.). У такому випадку не можна говорити про моральну провину. Якщо причиною аборту є очевидна і свідома недбалість, яка провокує викидень, то з етичної точки зору він є вчиненим добровільно, тобто за посередництвом прямого бажання.
Святійший Отець Іван Павло ІІ у своїй енцикліці Evangelium Vitae подає таке визначення аборту: "Аборт, вчинений у будь-який спосіб, є свідомим і прямим убивством людської істоти між зачаттям і народженням, на самих початках її життя" (83).
Святе Письмо завжди бере до уваги людину, яка ще перебуває у материнському лоні, і в такий спосіб акцентує, що особистісне відношення людини з Богом починається вже від самих початків її існування (пор.: Пс. 139(138):13-16; Пс. 22(21):10-11; Пс. 70(71); Іс. 46:3; Єр. 1:4-5; Йов 10:8-12). Святість і недоторканність людського життя, яке базується на особистісному відношенні з Богом, починається вже з цих перших моментів.
Проповідування Євангелія грекам та іншим народам виявило необхідність чітко визначити ставлення Церкви до штучних абортів - процедури, яку ті народи засуджували, але попри те практикували. Вже у двох ранньохристиянських творах - Дідахе і Посланні Варнави (обидва походять з першої половини 2 століття по Христі) - дітовбивство названо "знаком ступання дорогою смерти". У Дідахе до того ж сказано, що смерть стягають на себе "дітовбивці, нищителі творіння Божого". У Посланні Варнави міститься вже суворе застереження: "Не вбивай плоду і не забирай життяновонародженій дитині".
Коли християни на практиці зіткнулися з цією проблемою, вчителі віри однозначно проповідували: будь-які дії проти зачатого людського життя є беззаконням. "Хто не хоче мати потомства, - писав близько 200 року Климентій Александрійський, - той взагалі не повинен женитися, аніж через непомір­коване пожадання до насолоди мав би стати дітовбивцею. Тому в Римському праві в разі засудження на смерть вагітної жінки було передбачено відстрочення кари на час аж після пологів. Право забороняло приносити в жертву тварин, коли ті носили своє потомство, бажаючи завчасно покласти край легковажності тих, хто зазіхає на людське потомство".
Святий Василій Великий навчає: "Жінка, яка свідомо вбиває плід, підлягає такій самій карі, як за вбивство. Не нам належить дошукуватися, чи плід вже був сформований, чи ще був аморфний. Бо в цьому разі справедливости вимагає не тільки істота, яка мала народитися, але й той, хто спричинив їй зло, бо, як це часто буває, жінки вмирають від таких процедур. До цього додається вбивство плоду, а це вже друге вбивство, принаймні в намірі тих, хто

 
 

Цікаве

Загрузка...