WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіолого-гігієнічні значення харчування. Режими харчування - Реферат

Фізіолого-гігієнічні значення харчування. Режими харчування - Реферат

харчування, хоча деякі науковці, H. Верхратський, О. Уголєв, Г. Шаталова, заперечують таку кратність, вважаючи її надмірною. Жоден народ у минулому не харчувався 3 чи 4 рази на день або частіше. Ще до нашої ери переважно їли один-два рази на день, хоча, як писав Гіппократ, "є багато тих, хто їсть тричі на день досита і легко переносить щедру їжу, тому що до неї звикли". Відомо, що ще в середні віки в Англії й інших європейських країнах їли двічі на день.
Інтервали між прийомами їжі теж мають значення в режимі харчування. Недоцільними є занадто короткі й задовгі інтервали. Оптимальними вважають проміжки 4-5 годин між прийомами. Доцільним є розподіл калорійності їжі за прийом: при триразовому харчуванні - 30-35 % (від добовоїкалорійності) - сніданок, 45-50 % -обід, 15-20 % - вечеря; а при чотириразовому - відповідно 20-30 %, 10-25 %, 30-40 % і 15-20 %.
Енергетичну цінність харчування прийнято оцінювати в умовних одиницях - кілоджоулях (кДж) або кілокалоріях (ккал), звідси і походять вирази - "калорійність раціону", "калорійність продуктів". Одна термохімічна кілокалорія дорівнює 4,184 кДж. Калорійність їжі повинна відповідати енергетичним потребам організму. Складовими частинами енерговитрат організму є: а) затрати енергії на перебіг обмінних процесів в організмі у спокої, це так званий основний обмін; б) енергетичні затрати на роботу (розумову, фізичну; в) затрати на засвоєння змішаної їжі, тобто специфічно-динамічна дія їжі.
Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках, вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.
Крім того, солодке, яким торгували в давнину на базарах Азії - Індії, Персії. Єгипті, а також в Арсенії, Грузії - представляли собою не що інше, як цукрову тростину, різноманітні пальми.
Більше того в Індії і в теперішній час виробляється пар - тростяний сік без очищення.
Тут релігія забороняє використання очищеного, рафінованого цукру.
Рафіновані рослинні харчові масла приводять до того, що знецінюються продукти з точки зору складання біологічно - активних речовин.
Цінність харчових продуктів втрачається при неправильній переробці і консервуванні.
В процесі кулінарної обробки втрачається в середньому 10% енергетичної цінності продуктів, до 60% вітаміну С, 20-30% вітамінів групи В, до 49% вітаміну А, втрата кальцію досягає 15%, заліза 20%.
Величина використаної енергії для більшості людей становить 2400 ккал в добу, потреба в вітаміні А становить 66%, вітаміні В2 - 75%, аскорбінової кислоти 50%, кальцію 60-70%.
Існує ще одне важливе джерело "забруднення" харчових продуктів - добавка до них багатьох синтетичних хімічних сполук, позитивна дія котрих до кінця не вивчена добре.
Професор Б.Рубенчик в книзі "харчування, канцерогени і рак" пише: "серед добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, які покращують якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках.
Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних способах технологічної обробки - копчення, висушування.
Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до тог, що число мінералів повністю зникли з землі.
Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась на 57%, магнія - на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста втратила 85% кальцію, пшениця 46%.
Дефіцит наприклад кальцію в добовому раціоні населення Європейських країн становить 10-30% від рекомендованої норми.
В цілому для структури харчування економічно розвинутих держав характерні не тільки потреби енергії, але і потреби тваринних жирів і дефіцит полі ненасичених жирних кислот, повноцінних речовин (Са, заліза), мікроелементів (йоду, фтору, цинка, харчових волокон).
Серед найбільш частих причин виникнення мікроелементозів виділяють наступні:
Вроджені мікроелементози зв'язні з мікроелементозом матері під час вагітності.
Епідеміологічні дослідження останніх трьох десятиліть свідчать про різке зниження прогресу в збільшенні довго тривалості життя населення індустріально-розвинутих країн Європи і значне збільшення випадків таких захворювань, які 30-40 років зустрічалися рідше, ніж в даний час.
Сьогодні знову постала проблема крайньо-низької забезпеченості населення вітамінами, мікроелементами, дефіцит йоду, заліза, кальцію.
Масові дослідження населення свідчать про широке розповсюдження гіповітамінозів - скритої форми вітамінної недостатності, особливо зимою і весною. Найбільш часто зустрічається дефіцит аскорбінової кислоти і вітамінів групи В.
Гіповітаміноз знижує розумову і фізичну працездатність, посилює негативну дію на організм шкідливих умов праці і оточуючого середовища.
Особливо неблагосприємний недостаток в дитячому і юнацькому віці, коли знижуються показники фізичного розвитку: ріст, фізична сила, появляється порушення обміну речовин і хронічні захворювання.
Дефіцит вітамінів приносить серйозні наслідки щодо формування молодого жіночого організму.
Велика потреба в цих речовинах в жінок, які готуються до материнства і годуванню дитини.
Часто причиною захворюваності дитини являться недостаток вітамінів в їжі матері. Причини недостатності вітамінів приводять до вроджених вад, фізичного і розумового відставання в розвитку, інші вади.
Важливу роль відіграють мікро і макроелементи. Мінерали виконують в організмі три основні функції: забезпечують пластичним матеріалом кісткові і зв'язуючи тканини, участь беруть в регенерації і проведенні нервових імпульсів, регулюють активність ферментів. багато із цих процесів без мінералів неможливі. По підрахунках Всесвітнього Банку економічні втрати зв'язані з недостатністю харчування, становлять до 9% валового національного продукту.
Це в першу чергу зв'язано з зниженням працездатності, особливо серед молодих людей.
Дослідження, проведені в Осло показали, що 60% зниження ССЗ можна віднести за рахунок зниження холестерину в крові
Loading...

 
 

Цікаве