WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Предмет і завдання гігієни. Її основні розділи - Реферат

Предмет і завдання гігієни. Її основні розділи - Реферат

(імуномоделюючих, токсичних) агентів та хімічних забруднювачів довкілля, поєднана дія факторів фізичної природи (неіонізуюче випромінювання, шум, вібрація) та хімічних забруднювачів.
Дедалі більшої актуальності набуватимуть гігієнічні дослідження, пов'язані з диференціацією людської популяції за рівнем чутливості до факторів середовища життєдіяльності, передусім це стосуватиметься дитячого організму, людей похилого віку та осіб із вродженими або набутими дефіцитними станами (імунодефіцитами, дефіцитами в ендокринному та біохімічному гомеостазі). Результатами досліджень у цій сфері повинні стати нові науково обгрунтовані підходи щодо визначення безпечних рівнів впливу різноманітних факторів середовища на людський організм. Найбільш пріоритетним видається експериментальне забезпечення доказів щодо специфічного регулювання рівня природних і штучних компонентів дитячого харчування, у тому числі харчових добавок, залишків пестицидів, макро- і мікронутрієнтів.
В галузі гігієни праці перспективними напрямками досліджень може стати комплексне вивчення усіх факторів певного технологічного процесу як - тих, що визначають вплив на здоров'я працюючих, так і тих, що формують споживчі якості продукції. Наприклад, застосування пестицидів і агрохімікатів для отримання продовольчої продукції, створення їх нових полімерів і пластмас та застосування у будівництві та виробництві товарів широкого вжитку. Комплексний підхід до оцінки всієї сукупності факторів у тій чи сучасній виробничій технології дозволить обгрунтованіше забезпечити вказані технології відповідними гігієнічними нормативами, призначеними для захисту здоров'я працюючих, населення прилеглих територій і споживачів продукції. Водночас комплексний підхід дозволить оцінити з гігієнічних позицій увесь технологічний цикл та розрахувати можливі ризики для здоров'я людей, беручи до уваги наслідки комбінованої дії присутніх у даному технологічному процесі факторів. На підставі таких розрахунків можна перейти до комплексного погодження і рекомендації, застереження чи заборони тієї чи іншої технології в цілому. В такий спосіб можна створити умови для переходу від безумовного нормування окремих небезпечних факторів до гігієнічного обгрунтування безпечності для здоров'я технологічних процесів та виготовленої за їх допомогою продукції, застосувавши і розвинувши визнані у харчовій промисловості підходи типу визначення ризиків та встановлення критичних контрольних точок (HACCP).
2. Прогнозуючи розвиток гігієни харчування, слід зауважити, що перспективними є наукові дослідження критеріїв безпечності харчування взагалі і харчових продуктів зокрема. В зв'язку з цим особливо актуальними є гігієнічні дослідження нових харчових продуктів, нових компонентів харчових продуктів, нових технологій виробництва і зберігання харчових продуктів та продовольчої сировини. Основна увага приділятиметься вдосконаленню токсикологічних досліджень харчових добавок (консервантів, стабілізаторів, барвників, підсолоджувачів тощо), харчових продуктів біотехнологічного походження та отриманих з генетично модифікованих організмів. З цією метою розроблена сучасна система токсикологічних, фізико-хімічних, епідеміологічних та натурних досліджень харчових продуктів та їх компонентів із високим ступенем стандартизації. Такі підходи стосуються експериментальних досліджень гострої та хронічної токсичності, вивченню показників токсикодинаміки і токсикокінетики, сенсибілізуючих та імуномодулюючих властивостей, експериментального дослідження віддалених наслідків впливу на організм на трьох поколіннях лабораторних тварин, мутагенної, тератогенної, ембріотоксичної та канцерогенної дії, в тому числі порушень ендокринної системи та нейрофізіологічних функцій. Виконання таких досліджень буде можливим тільки після достатнього обгрунтування залежності хімічної структури досліджуваних речовин з біологічною дією аналогів або схожих за будовою хімічних речовин. Водночас вказаним дослідженням повинні передувати експерименти на альтернативних експериментальних біологічних моделях, таких, як культури клітин і тканин.
Такі підходи переважатимуть і в інших гігієнічних дослідженнях, базованих на токсикологічному експерименті. Щодо продуктів біотехнології та продуктів із генетично модифікованих організмів, то крім доведення генетичної безпечності, перспективними стануть гігієнічні дослідження їх біоеквівалентності та біодоступності. Разом з тим, використання результатів гігієнічних, токсикологічних та інших експериментальних досліджень стане неможливим без дотримання вимог належної лабораторної практики.
Перспективними у галузі комунальної гігієни залишатимуться дослідження проблем "хворого житла", вивчення та встановлення критеріїв небезпеки для нових будівельних матеріалів, меблів, систем вентиляції та кондиціонування, побутової техніки та побутової хімії. Особливо актуальними можуть стати дослідження комплексної дії всіх пов'язаних з цими об'єктами факторів - хімічних ( в першу чергу мігруючі компоненти полімерних матеріалів), фізичних (електростатичні поля різної напруги і конфігурації), мікрокліматичних та біологічних). Не менш актуальними залишатимуться питання наукового обрунтування заходів щодо безпечного поводження з відходами та їх утилізацією, подальше вивчення наслідків впливу на здоров'я людини неіонізуючих випромінювань малої інтенсивності в широкому діапазоні частот.
Вкрай необхідними стануть відповідні соціально-гігієнічні моніторинги та перспективні дослідження щодо їх розробки, аналізу отриманих результатів і прогнозу стану здоров'я населення. До показників, які повинні бути включені у соціально-гігієнічний моніторинг слід віднести соціально-демографічні (чисельність населення, соціальний та віковий склад тощо), соціальної інфраструктури (дороги, зелені насадження, школи, заклади культуритощо), соціально-економічні (середня заробітна плата, енергоспоживання, продуктовий споживчий кошик тощо), кліматогеографічні (метеоумови, сонячна активність, магнітне поле Землі, геохімічні провінції тощо), санітарно-гігієнічні (якість атмосферного повітря, питної води, грунту, харчових продуктів тощо), показники медичного обслуговування (забезпеченість лікарями, лікарняними ліжками тощо), медико-демографічні (народжуваність, смертність, середня тривалість життя тощо), захворюваність, фізичний розвиток дітей та підлітків.
Підсумовуючи короткий огляд проблем і перспектив розвитку вітчизняної гігієни, відзначимо: закладені видатними вітчизняними гігієністами О.Н.Марзеєвим, Г.Х.Шахбазяном, Д.Н.Калюжним, Л.І.Медведем, Р.Д.Габовичем, М.Г.Шандалою, Є.Г.Гончаруком, Ю.І.Кундієвим, І.М.Трахтенбергом, Ю.С.Каганом основи гігієнічної науки і практики дозволяють ефективно розв'язувати окреслені проблеми та розробляти найближчі та далекосяжні перспективи.
3. Розділи гігієни: комунальна гігієна, гігієна навколишнього середовища (загальна гігієна ), гігієна праці, гігієна харчування, радіаційна гігієна, військова гігієна, гігієна дітей і підлітків, авіаційна і космічна гігієна й ін.
Санітарія - практичне здійснення вимог гігієни, виконання необхідних гігієнічних правил і заходів.
У ході розвитку гігієни сформувався ряд гігієнічних дисциплін: гігієна праці, соціальна гігієна, гігієна дітей і підлітків, гігієна фізичної культури і спорту й ін.
Гігієнічні положення займають настільки велике значення тому, що без них неможливо виконати основні задачі по всебічному і гармонічному розвитку людей, збереженню на довгі роки міцного здоров'я і творчої активності, по підготовці населення до високопродуктивної праці і захисту Родін.
Молоді фахівці, що закінчують вузи країни, повинні добре знати основні положення особистої і суспільної гігієни і вміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві.
Гігієна фізичної культури і спорту включає розділи: особиста гігієна, загартовування, гігієна житла, гігієнічні вимоги до спортивних споруджень і місць занять фізичними вправами, допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності.
Використана література:
1. Гігієна. Підручник. - К., 1990.
Медична енциклопедія. - К., 1986.
Loading...

 
 

Цікаве