(68)
Приклад 6. Закон розподілу дискретної випадкової величини Х задано таблицею:
Х = хі | – 4 | – 1 | 2 | 6 | 9 | 13 |
Р(Х = хі) = рі | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,2 |
Побудувати F(x) та її графік.
Розв'язання. Згідно з властивостями F(x), дістаємо наведені далі співвідношення.
1) F(– 4) = P(X < – 4) = 0;
2) F(–1) = P(X < –1) = P(X = – 4) = 0,1;
3) F(2) = P(X < 2) = P(X = – 4) + P(X = –1) = 0,1 + 0,2 = 0,3;
4) F(6) = P(X < 6) = P(X = – 4) + P(X = –1) + P(X = 2) = 0,1 + 0,2 ++ 0,1 = 0,4;
5) F(9) = P(X < 9) = P(X = – 4) + P(X = –1) + P(X = 2) + P(X = 6) == 0,1 + 0,2 + 0,1 + 0,3 = 0,7;
6) F(12) = P(X < 13) = P(X = – 4) + P(X = –1) + P(X = 2) + P(X = 9) == 0,1 + 0,2 +0,1 + 0,3 + 0,1 = 0,8;
7) F(x)|x >13 = P(X > 13) = P(X = – 4) + P(X = –1) + P(X = 2) + P(X = 9) ++ P(X = 13) = 0,1 + 0,2 +0,1 + 0,1 + 0,3 + 0,1 + 0,2 = 1.
Компактно F(x) можна записати в такій формі:
Графік функції F(x) зображено на рис. 23.
Рис. 23
Приклад 7. Маємо три ящики. У першому містяться 6 стандартних і 4 браковані однотипні деталі, у другому — 8 стандартних і 2 браковані деталі, а в третьому — 5 стандартних і 5 бракованих. Із кожного ящика навмання беруть по одній деталі. Побудувати закон розподілу ймовірностей дискретної випадкової величини Х — появи числа стандартних деталей серед трьох навмання взятих; визначити F(x) та побудувати графік цієї функції.
Розв'язання. Серед трьох навмання взятих деталей число стандартних може бути 0; 1; 2; 3.
У табличній формі закон розподілу дискретної випадкової величини має вигляд:
Х = хі | 0 | 1 | 2 | 3 |
Р(Х = хі) = рі | р1 | р2 | р3 | р4 |
Обчислимо ймовірності р1, р2, р3, р4. Із цією метою позначимо Ас1 і Аб1 випадкову подію, що полягає відповідно в появі стандартної деталі з першого ящика і появі бракованої деталі з першого ящика. Тоді випадкові події Ас2, Аб2, Ас3, Аб3 означають появу відповідно стандартної та бракованої деталей із другого і третього ящиків. Імовірності цих подій такі:
Оскільки випадкові події Ас1, Ас2, Ас3, Аб1, Аб2, Аб3 є незалежними, маємо:
Перевіримо виконання умови нормування:
Умова нормування виконується. Отже, закон розподілу ймовірностей побудовано правильно. Запишемо його в табличній формі:
хі | 0 | 1 | 2 | 3 |
рі | 0,04 | 0,26 | 0,46 | 0,24 |
Інтегральна функція має вигляд:
Графік функції F(x)зображено на рис. 24.
Рис. 24
Приклад 8. Закон розподілу неперервної випадкової величини Х задано функцією розподілу ймовірностей
Побудувати графік функції F(х) і обчислити Р(–1 < X < 2).
Розв'язання.F(x) графічно зображено на рис. 25.
Рис. 25
Використовуючи (65), обчислимо
Приклад 9. Функція розподілу ймовірностей має такий вигляд:
Знайти значення сталих а і b і накреслити графік F(x). Обчислити P(1 < X < 4).
Розв'язання. Згідно з властивостями F(x) (68) маємо:
Коли функція розподілу ймовірностей набирає вигляду
Графік F(x) зображено на рис. 26.
Рис. 26
Обчислюємо ймовірність події 1 < X < 4:
3. Щільність імовірностей (диференціальна функція)f(x) і її властивості
Для неперервних випадкових величин закон розподілу ймовір-ностей зручно описувати з допомогою щільності ймовірностей, яку позначають f (x).
Щільністю ймовірностей неперервної випадкової величини Х називається перша похідна від інтегральної функції F(x):
(69)
звідки
Оскільки
то добуток f(x)dx — ймовірність того, що випадкова величина Х міститиметься у проміжку [х, х + dx], де .
Геометрично на графіку щільності ймовірності f(x)dx відповідає площа прямокутника з основою dx і висотою f(x) (рис. 27а).
Рис. 27а
Властивості f(x)
. Ця властивість випливає з означення щільності ймовірності як першої похідної від F(x) за умови, що F(x) є неспадною функцією.
2. Умова нормування неперервної випадкової величини Х:
(70)
!
Доведення.Якщо неперервна випадкова величина Х визначена лише на проміжку [a; b], то умова нормування має такий вигляд:
(71)
3. Імовірність попадання неперервної випадкової величини в інтервалі обчислюється за формулою
!
(72)Доведення. За властивістю функції розподілу ймовірностей (67)
Залежність (72) можна подати так:
4. Функція розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини має вигляд
(73)
!
Доведення..
Якщо можливі значення неперервної випадкової величини належать лише інтервалу [а;b], то
(74)
Приклад 1. Закон розподілу неперервної випадкової величини Х такий:
Знайти f(x) і побудувати графіки функцій f(x), F(х). ОбчислитиР(0 < X < 2), скориставшись (65) і (72).
Розв'язання.
Графіки функцій F(x), f(x) зображено відповідно на рис. 27б і 28.
Рис. 27б Рис. 28
Імовірність події 0 < X < 2 обчислимо за (65):
;
далі згідно із (72) маємо
Приклад 2. Закон неперервної випадкової величини Х задано у вигляді:
Знайти F(x) і побудувати графіки функцій f(x), F(x). Обчислити
Розв'язання. Згідно із (74) маємо:
Отже, функція розподілу ймовірностей буде така:
Графіки функцій f(x), F(x) зображені відповідно на рис. 29 і 30.
Рис. 29 Рис. 30
Імовірність події можна обчислити згідно з (65) або (72). Застосуємо формулу (72):
Приклад 3. За заданою щільністю ймовірностей маємо:
Знайти значення сталої а та функцію F(x). Побудувати графіки функцій f(x), F(x).
Розв'язання. Значення сталої а визначаємо з умови нормування (71):
Тут
Отже,
При знайденому значенні а щільність імовірностей
Функція розподілу ймовірностей визначається так:
Отже,
Графіки функцій f(x), F(x) зображені відповідно на рис. 31 і 32.
Рис. 31 Рис. 32
Приклад 4. Неперервна випадкова величина Х має закон розподілу ймовірностей у вигляді трикутника, зображеного на рис. 33.
Рис. 33
Записати вирази для щільності ймовірностей і функції розподілу ймовірностей. Побудувати графік F(x) і обчислити Р(0 < X < 4).
Розв'язання. На проміжку [–2; 2] щільність імовірностей змінюється за законом прямої пропорційної залежності f(x) = k1x + b1 (k1> 0), а на проміжку [2; 5] за аналогічним законом f(x) = k2x + b2 (k2< 0). Для знаходження значень параметрів k1, b1, k2, b2 обчислимо координати вершини цього трикутника А(х, у). Абсциса цієї точки відома за умовою задачі: х = 2; ординату знаходимо за умовою нормування, згідно з якою площа цього трикутника АВС має дорівнювати одиниці:
Отже, шукані координати:
З находимо рівняння прямої, яка проходить через точки С (–2; 0) і :
Отже, на проміжку [–2; 2] маємо:
Рівняння прямої, що проходить через точки :
Звідси на проміжку [2; 5] дістаємо:
Отже, на проміжку [–2; 5] щільність імовірностей
Згідно із (74) знаходимо F(x) на обох розглядуваних проміжках:
1) на проміжку [–2; 2]:
2) на проміжку [–2; 5]:
Отже, функція розподілу ймовірностей
Графік F(x) зображено на рис. 34.
Рис. 34
Обчислюємо ймовірність події 0 < X < 4 згідно з (65) і (72).
На інтервалі [0; 4] діють два закони розподілу:
1)
Отже, .
ЛІТЕРАТУРА
Вентцель Е. С., Овчаров Л. А. Теория вероятностей и ее инженерное приложение. — М.: Наука, 1988.
Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей. — М.: Наука, 1961.