WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика соціального обслуговування - Реферат

Статистика соціального обслуговування - Реферат

Основними показниками використання часу є показники структури витраченого часу на різні види діяльності, у тому числі — і в час дозвілля, відносно до різних статево-вікових груп населення та сімей з різним рівнем доходів.

Вивчення бюджету часу населення спрямоване на вирішення задач статистичного аналізу показників добового фонду часу та, особливо, позаробочого часу населення. При цьому слід навчитися досліджувати вплив соціально-економічних та демографічних факторів на структуру позаробочого часу, відмінності цих структур у мешканців міста та села, сімей різного типу, представників соціально-економічних груп населення. Окремого вивчення потребує вільний час та дозвілля, що пов'язане з аналізом задоволення потреб населення у відпочинку та культурному розвиткові. Ці питання вивчає статистика культури та мистецтва.

Головне завдання статистики культури та мистецтвапов'язане з необхідністю характеризувати діяльність установ культури та мистецтва, хоча не менш важливе місце при цьому займає оцінка впливу зростання культурного рівня населення на підйом продуктивних сил, прогрес науки та техніки та інші явища, що мають місце у сфері матеріального виробництва.

Ознайомитись з досягненнями світової та вітчизняної культури можна в закладах культури, більшість яких створена та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Основними серед них є музеї, бібліотеки, клубні установи, ботанічні сади та інше. В установах культури населення може ознайомитись із творами мистецтва, що мають матеріальний характер (книжки, скульптури, картини). Для знайомства з творами таких мистецтв, як музика, кіно, театр та ін. необхідне відвідування установ мистецтва: театрів, кінотеатрів, концертних залів, цирків тощо.

Відносно бібліотек, то їх можливості щодо обслуговування читачів оцінюють залежно від технічного стану приміщень, їх площі, кількості відділів, кількості місць у читальних залах та руху бібліотечного фонду. Характеристику їх роботи проводять за допомогою показників:

1) кількість книговидач — кількість книжок, виданих одному читачу;

2) доступність бібліотечної мережі — кількість бібліотек у розрахунку на 1000 км2 або 10000 осіб;

3) книгозабезпеченість населення — кількість книжок та журналів у бібліотечних фондах на 1 жителя (читача).

Специфічними показниками у звіті про роботу музеїв є ті, що характеризують їх фонди у співвідношенні до площі залів. Рівень науково-освітньої діяльності оцінюють за кількістю відвідувань, екскурсій та прочитаних лекцій. Організації, що здійснюють редакційно-видавничу діяльність, відносять до сфери виробництва, але показники їх діяльності розглядають як показники закладів культури. Пов'язане це з тим, що продукція цих організацій має освітній характер (книжки, брошури, журнали, газети) і сприяє ознайомленню населення з досягненнями культури. Облік цієї продукції ведуть як за кількістю друкованих аркушів, так і за накладом. на підставі цих даних установлюють обсяг назви як відношення суми всіх аркушів до загальної кількості назв.

Найбільш тісний контакт з глядачем серед усіх закладів мистецтва забезпечує театр. Про роботу театру слід судити з двох точок зору: кількісної та якісної. До кількісної відносять такі показники, як кількість заходів, глядачів та сума зборів. Оцінити добір репертуару та постановку конкретних вистав дозволяють показники, за допомогою яких характеризують оновлення репертуару, заповненість глядачевого залу та ін.

За даними про відвідування кіносеансів обчислюють:

1) доступність кіномережі — кількість кіноустановок у розрахунку на 10000 осіб населення;

2) забезпеченість населення місцями в кінотеатрах — кількість місць у стаціонарних кінотеатрах у розрахунку на 1000 жителів;

3) середня кількість відвідувань кіносеансів.

Можливості показу кінофільмів забезпечуються також кіностудіями, де ці фільми знімають. Тому як редакції та видавництва, так і кіностудії хоч і відносять до сфери виробництва, але показники їх роботи є показниками закладів мистецтва, головним серед яких є випуск фільмів.

Доповненням статистики доходів є показники статистики соціального забезпечення. Соціальний захист населення — це система державних та громадських заходів щодо впровадження матеріального забезпечення громадян похилого віку, а також у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності або годувальника, або в разі безробіття.

Основна задача статистики соціального забезпечення та соціальної допомоги — це вивчення видів і способів соціального захисту та соціальних гарантій, що передбачені законодавчими та нормативними актами, за їх цільовим призначенням, напрямками, групами населення, джерелами фінансування та ін. До показників, які характеризують використання та масштаби захисту, належать:

за видами програм, середнім розміром допомоги та іншими класифікаційними ознаками

;

у розподілі за секторами економіки:

  • загальні та середньодушові витрати;

  • витрати на соціальне страхування;

за групами за доходами та типами домогосподарств

;

загальні витрати по системі соціального забезпечення в розрахунку на душу в поточних і незмінних цінах.

Статистика освітиузагальнює й аналізує статистичну інформацію про систему освіти, навчальні заклади, учнів та викладачів, витрати на освіту, характеристики рівня освіти населення. Згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) є 5 ступенів, 6 рівнів та 7 категорій освіти. У нашій країні прийнятий такий розподіл освітніх рівнів:

рівень І — початкова освіта;

рівень ІІ — першого ступеня: неповна середня;

другого ступеня: середня;

рівень ІІІ — першого ступеня: молодші спеціалісти;

другого ступеня: бакалаври;

третього ступеня: спеціалісти, магістри.

Показники, що характеризують освіту, відносять до таких груп.

1. Показники рівня освіти і грамотності:

;

середнє число років навчання в розрахунку на одну особу;

освітній потенціал, який дорівнює кількості часу, витраченого населенням на навчання, та ін.

2. Показники контингенту осіб, що навчаються, і тих, які завершили освіту:

брутто-коефіцієнт охоплення освітою з виділенням ступенів освіти в групуванні за статтю, категоріями населення та регіонами:

та інші.

3. Показники системи освіти та професійної підготовки з виділенням та аналізом джерел фінансування освіти.

4. Показники педагогічних кадрів порівняно з кількістю учнів.

Статистика охорони здоров'я та медичного обслуговуванняоб'єднані в одному підрозділі. Оскільки стан здоров'я людини залежить від таких факторів, як: стан навколишнього середовища та економічні умови життя; статура людини, спадковість та перенесені хвороби; розвиток медичної допомоги й доступність медичного обслуговування, показники статистики охорони здоров'я можуть бути віднесені до таких груп:

1. Показники здоров'я (захворюваності) та тривалість життя:

;

поширеність захворюваності (хворобливість) — обчислюється аналогічно коефіцієнту захворюваності, але за окремими видами захворювань;

частота вперше виявлених під час медичного огляду захворювань;

структура захворювань;

тривалість захворювання.

2. Показники стану медичного обслуговування та використання медичних закладів. До цієї групи включають показники, які характеризують відвідування населенням медичних закладів та використання різних видів послуг системи охорони здоров'я:

кількість відвідувань у розрахунку на одного лікаря;

чисельність осіб, що пройшли вакцинацію в розрахунку на 1000 осіб населення;

кількість відвідувань амбулаторій і т. ін.

3. Показники засобів медичного обслуговування:

кількість лікарів різних спеціальностей та молодшого медичного персоналу в розрахунку на 10 тис. осіб населення;

місткість медичних установ (кількість лікарняних ліжок на 1000 осіб населення).

4. Доходи та витрати, пов'язані з медичним обслуговуванням:

частка ВВП, що направлена на охорону здоров'я;

рівень та індекс урядових та приватних витрат на медичне обслуговування в поточних та незмінних цінах;

загальні та середньодушові споживацькі витрати на охорону здоров'я.

Статистика громадського порядку і безпекиє розділом соціальної статистики, який вивчає стан громадського порядку і рівень правового захисту законних прав та інтересів населення, і використовує для цього такі показники:

  • частота окремих правопорушень і кількість жертв;

  • характеристика правопорушників і поводження з ними, що характеризує стан і діяльність правоохоронних органів.

Loading...

 
 

Цікаве