WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Статистика зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Послуги є другою категорією поточного рахунку, які охоплюють матеріальні і нематеріальні послуги і не враховують виплати і надходження факторних доходів (оплату праці, податки і субсидії на виробництво, проценти і дивіденди).

Експорт (імпорт) матеріальних послуг включає транспортні послуги (перевезення і поїздки), послуги складського господарства, ремонт і технічне обслуговування автомашин і мотоциклів, послуги обчислювальної техніки, поліграфічні роботи, монтаж і ремонт меблів, машин і обладнання.

Експорт (імпорт) нематеріальних послуг включає комерційні послуги, послуги в області освіти, охорони здоров'я і соціального обслуговування, послуги з вилучення відходів, послуги з організації відпочинку, культурних і спортивних заходів.

Перевезення — включають вантажні перевезення всіма видами транспорту й інші розподільчі і допоміжні послуги, включаючи оренду транспортного обслуговування разом з екіпажами.

Поїздки — включають товари і послуги, придбані у резидентів даної країни нерезидентами-мандрівниками для ділових і особистих цілей під час їх перебування (менш як один рік) у даній країні для їх особистого споживання.

Наступна категорія платіжного балансу — це чисті поточні трансферти — різниця між поточними надходженнями і поточними платежами.

Поточні надходження — це сума грошових переказів робітників і інших поточних трансфертів.

Поточні платежі — це трансферти, для яких немає аналогічних трансфертів у протилежному напрямку.

Рахунок операцій з капіталом включає всі операції (фактичні та умовно нараховані) і показує зміни у володінні в іноземних фінансових активах і пасивах. Активи є вимогами до нерезидентів, а пасиви є зобов'язаннями перед ними за певний період часу.

Операції з капіталом класифікуються за видами: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші операції з капіталом та резерви. Окрім того, рахунок операцій з капіталом включає: рух довгострокових і короткострокових капіталів, тобто надходження і платежі у зв'язку з продажем і купівлею іноземних цінних паперів; суми наданих, отриманих і погашених іноземних кредитів, розрахунки з купівлі-продажу заводів, рудників, земельних ділянок та іншого майна за кордоном; короткострокове кредитування зовнішньої торгівлі і погашення короткострокових кредитів; відкриття рахунків у іноземних банках; перекази капіталів на ці рахунки і т. ін.

Баланс поточних операцій вимірює вартість чистих доходів країни або чистих витрат, що виникають у результаті міжнародних операцій з товарами, послугами та трансфертами.

Усі операції, які забезпечують надходження іноземної валюти, наприклад, експорт товарів та послуг, отримані доходи і трансферти, зменшення фінансових активів, збільшення зобов'язань, записуються зі знаком "плюс". Усі операції, які призводять до виплат грошових сум іноземцям, — імпорт товарів та послуг, сплачені доходи та трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобов'язань — записуються зі знаком "мінус".

У разі, коли виникає перевищення виплат над доходами, виникає дефіцит платіжного балансу, ліквідувати який можна або взявши в борг, або продавши активи.

Країна, що має дефіцит платіжного балансу за поточними операціями, витрачає на товари та послуги з-за кордону і на трансферти за кордон більше за суму своїх доходів від продажу товарів та послуг за кордон.

Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу протилежне дефіциту. У цьому разі країна виручає за кордоном більше, ніж вона витрачає там, а отже, нагромаджує закордонні активи або кредитує іноземців як сторону, що забезпечує позитивне сальдо. Однак суттєва різниця полягає у тому, що країні, яка мала активне сальдо за рахунком поточних операцій, не треба коригувати свої витрати і доходи, хоч це активне сальдо зменшиться, якщо країна, яка має дефіцит, стане коригувати свій платіжний баланс за поточними операціями, щоб скоротити дефіцит.

Розглянемо основні фактори, що визначають різні позиції платіжного балансу. Облік цих факторів буде сприяти правильному прогнозу платіжного балансу й адекватному вибору економічних інструментів, що впливають на досягнення необхідних позицій у платіжному балансі.

Вартість експорту залежить передусім від попиту на нього з боку інших країн. Тому всі фактори, що визначають попит в інших країнах, також будуть певною мірою впливати на експорт.

Експорт також залежить від спроможності країни виробляти конкурентоспроможну продукцію, що користується попитом в інших країнах. Це залежить від спроможності і стимулювання резидентів виробляти продукцію на експорт.

Тут можна визначити два аспекти аналізу — попит на експорт і пропозиція експорту, які залежать від розмірів країни. Існує так звана концепція малої країни (товару). Ця концепція полягає в тому, що зміна попиту на імпорт не впливає на ціну її імпорту в іноземній валюта. Стосовно експорту ця концепція полягає в тому, що країна, продаючи свій товар на світовий ринок, не здатна впливати на їх ціну, тобто попит на них є нескінченно еластичним.

Загалом можна припустити, що Україна підпадає під концепцію малої країни, тобто експорт та імпорт України не в змозі вплинути на світові ціни. Отже можна припустити, що внутрішня пропозиція є одним із основних стримуючих мотивів обмеження експорту.

Функція пропозиції експорту описується так:

.

де X — вартість експорту в національній валюті; рх — ціна експорту в національній валюті; Рy — внутрішні ціни; Yp — виробничі потужності, що припадають на експортний сектор; DD — обсяг національного виробництва.

Девальвація національної валюти збільшує експортну ціну, отримувану виробником у національній валюті і робить експорт вигіднішим щодо продажу на внутрішньому ринку. Дотація експорту має такий самий стимулювальний ефект, а експортний податок знижує фактичну ціну, що отримується експортером. Тарифи на імпорт та інші фактори, що збільшують витрати виробництва, знижують відносну ціну експортованих товарів. Наявність даних виробничих потужностей, що припадають на експортний сектор, задає межу обсягу експорту. За даних виробничих потужностей в експортному секторі зниження внутрішнього попиту змусить виробників розширити продаж за кордон для того, щоб зберегти прибутковість.

Попит на експорт залежить від рівня доходу і видатків у країнах, які є партнерами по торгівлі, а також від ціни експортних товарів відносно цін на товари, що виробляються в цих країнах.

Функція попиту на експорт визначається

,

де X — вартість експорту в національній валюті; WD — світовій попит, виражений у національній валюті; Pх — ціна експорту в національній валюті; Pw — світові ціни в національній валюті;Pn— ціна замінників імпорту для торговельних партнерів, виражена в національній валюті.

Це рівняння описує попит на експорт у вигляді функції світового попиту на товари тієї або іншої країни та її конкуренто-спроможність. Побудова відповідної шкали і визначення таких змінних, як відносні ціни, потребує інформації про доходи країн, що є торговими партнерами, а також зважених відповідним чином цін.

Паралельний аналіз факторів попиту і пропозиції потребує більш складної економетричної деталізації. Він може бути спрощений розбивкою на товари, для яких певні міркування, пов'язані з пропозицією або попитом, є домінуючими.

Серед основних факторів, що визначають імпорт, можна виділити ціни на імпорт у національній валюті, внутрішній дохід або попит на внутрішньому ринку, а також внутрішні ціни, які виражаються у вигляді дефлятора ВВП або індексу споживчих цін. Слід також брати до уваги розвиток торгівлі на світових ринках.

Рівняння попиту на імпорт набирає вигляд:

.

де ІМ — вартість імпорту; Рт — ціна імпорту в національній валюті; Yd — внутрішній дохід (валовий національний дохід); Рy — внутрішні ціни (індекс споживчих цін).

Як правило, залежність імпорту від реального доходу або внутрішніх видатків пряма. Зміна співвідношення цін імпорту в національній валюті до внутрішніх цін виражає конкурентоспроможність товарів і характеризує залежність імпорту від зміни цієї змінної. До того ж при зростанні показника співвідношення цін імпорту в національній валюті до внутрішніх цін спостерігається зниження обсягу імпорту в національній валюті, оскільки відбувається переорієнтація споживачів з імпортних товарів на купівлю вітчизняної продукції. Ставка мита на імпорт так само впливає на відносні ціни, як і обмінний курс.

Крім вищеперелічених факторів можуть мати значення і деякі інші. Це можуть бути різні обмеження на імпортні товари у вигляді квот, тарифів, ліцензій тощо.

Наведене рівняння попиту на імпорт можна використовувати як для імпорту в цілому, так і для різних типів товарів. При цьому імпорт поділяють на основні великі категорії товарів, такі як капітальні, проміжні та споживчі товари.

При аналізі експорту та імпорту важливого значення набуває вивчення еластичності експорту та імпорту за доходами та відносними цінами. Чутливість попиту на імпорт до зміни цін і доходу значно відрізняється за різними групами товарів. Звичайно, як еластичність ціни, так і еластичність доходу вища для промислових товарів, ніж для продуктів харчування, сировинних матеріалів і палива. Еластичність за цінами пропозиції експорту має тенденцію до прямої залежності від розмірів країни і до оберненої залежності відносно відкритості економіки.

Loading...

 
 

Цікаве