WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистика зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Статистика зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Реферат на тему:

Статистика зовнішньоекономічної діяльності

Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічною називають діяльність господарюючих суб'єктів України та іноземних, що побудована на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

Змістом зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля товарами (товарний оборот), експорт та імпорт послуг, відношення, що виникають між резидентами країни та резидентами інших країн (нерезидентами) щодо придбання фінансових вимог і взяття зобов'язань.

Для ефективного керування зовнішньоекономічними зв'язками необхідні дані, що комплексно відбивають стан та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків.

Статистика зовнішньоекономічної діяльності має такі завдання: розробка системи показників, які характеризують розміри, динаміку, структуру зовнішньої торгівлі, аналіз факторів, що впливають на розвиток основних явищ зовнішньоекономічної діяльності, порівняльний міждержавний аналіз, аналіз іноземних інвестицій.

Предметом статистики зовнішньоекономічної діяльності є розміри і кількісні співвідношення між масовими явищами у сфері зовнішніх стосунків, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв'язку, а також розробка змісту та методів обчислення показників, що характеризують зовнішньоекономічні зв'язки.

Статистику зовнішньоекономічної діяльності можна поділити на три основні розділи. Це статистика зовнішньої торгівлі, статистика платіжного балансу та статистика обмінних курсів.

Кожна із зазначених статистик має свої особливі предмет і завдання дослідження та стосується специфічних сфер зовнішньоекономічної діяльності.

Статистика зовнішньої торгівлі

Статистика зовнішньої торгівлі — це частина статистики зовнішньоекономічної діяльності, що вивчає рух товарів через кордон, виконує облік виконаних робіт та послуг. Крім цього, статистика зовнішньої торгівлі розробляє систему показників, вивчає взаємозв'язки між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави. Основним об'єктом статистичного дослідження є товарооборот країни з іншими державами.

Статистика зовнішньої торгівлі збирає та аналізує дані, які характеризують досягнутий рівень товарообороту з іншими державами, стан торговельного балансу, обсяг експорту, імпорту та реекспорту, зміни в товарній структурі експорту та імпорту, географічний розподіл зовнішньоторговельного обороту. Завдяки цим даним можна проаналізувати результати розвитку економічних зв'язків з іншими країнами, темпи зміни експорту, імпорту і товарообороту, обчислити пропорції, що склалися у зовнішній торгівлі. У свою чергу дані статистики зовнішньої торгівлі широко використовуються при складанні платіжного балансу, який у цілому характеризує стан зовнішньоекономічних зв'язків, для розробки зовнішньоекономічної політики.

Статистика зовнішньої торгівлі вирішує такі завдання:

  • забезпечення повного та вірогідного обліку даних про експорт та імпорт країни;

  • аналіз основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторгових товарних потоків одночасно з загальною макроекономічною ситуацією;

  • створення інформаційного забезпечення для підготовки актів законодавства в області митної політики й державного регулювання зовнішньої торгівлі.

В Україні для обліку експорту-імпорту товарів як класифікатор застосовується Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Товарна номенклатура побудована на базі Гармонізованої системи описання та кодування товарів (ГС) та восьмизначної Комбінованої номенклатури ЄС (КН ЄС), яка є деталізованою номенклатурою для країн ЄС.

Під товарами у міжнародній торгівлі розуміють ті товари, які додаються чи віднімаються від запасу матеріальних ресурсів країни через експортування чи імпортування. Таким чином, термін "товар" не повинен обмежуватися товарами, які є об'єктом комерційної угоди, наприклад, переходом власності, а має охоплювати ті товари, які відповідають зазначеному критерію. Зауважимо, проте, що жорстке застосування цього критерію може призвести у деяких випадках до включення в цю категорію сторонніх переміщень товарів.

Статистика платіжного балансу

Платіжний баланс країни — це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу. Платіжний баланс дає докладну характеристику зовнішньоекономічного стану країни на макрорівні.

Платіжний баланс складає Національний банк, який об'єднує дані банківської статистики з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно постачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб-резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.

Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему збору інформації, згідно з якою рух коштів на коррахунках у іноземних банках у розрізі статей платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду.

Щомісячно, на 15-й день після звітного періоду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів по кожному відкритому коррахунку з іноземним банком у валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами—торговельними партнерами. Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на розрахункових рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування інформації платіжного балансу, кожний платіж на суму вище ніж 250 тис. дол. декларується копією платіжного документа.

Статистичні органи щомісячно проводять розрахунки торговельного балансу країни з іншими державами та надають його органам управління та Національному банку. Торговельний баланс формується на основі інформації, що отримується від підприємств та організацій усіх форм власності.

Система запису платіжного балансу має вигляд подвійного запису, при якій кожна операція відбивається двічі як у кредитовому, так і в дебетовому рахунку. Кредитові рахунки використовуються для обліку потоків матеріальних ресурсів, що характеризують експорт, і фінансових потоків, що відбивають або зменшення іноземних активів країни, або збільшення зовнішніх зобов'язань. Тобто вони фіксують приплив іноземної валюти в країну в результаті будь-яких зовнішньоекономічних угод. Дебетові записи використовують з метою обліку потоків матеріальних ресурсів, що характеризують імпорт, і фінансових потоків, що відбивають або збільшення активів, або зменшення пасивів, тобто відплив власної валюти. Суми кредитових і дебетових рахунків є рівними.

Найбільш суттєвим напрямком використання даних платіжного балансу і супутньому йому балансу іноземних інвестицій є обґрунтування зовнішньої і внутрішньої економічної політики, оскільки диспропорції балансу, внутрішні і зовнішні інвестиції відіграють усі більшу роль в економічних і політичних рішеннях у взаємопов'язаній світовій економіці. Крім того, дані платіжного балансу застосовуються для аналітичних досліджень з вивчення причин, що зумовлюють диспропорції в балансі й обґрунтування заходів з їх коригування, оцінки взаємозв'язку між зовнішньою торгівлею і прямими інвестиціями, вивчення міжнародної торгівлі послугами, потоків міжнародних банківських капіталів і цінних паперів, проблем зовнішнього боргу, зв'язків між валютними курсами і потоками поточного і капітального рахунків і т. ін.

Система платіжного балансу, орієнтованого на потік, щільно ув'язана з балансом іноземних інвестицій, який орієнтований на запаси. Баланс іноземних інвестицій є статистичним звітом на визначену дату, наприклад на кінець року, який складається з вимог у вартісному вираженні національної економіки до інших країн (або запасу фінансових активів) і вартості фінансових зобов'язань перед іншими країнами світу.

Усі операції, що враховуються платіжним балансом, можна розділити на дві групи:поточні операції та операції з капіталом.

Склад платіжного балансу має такий вигляд:

1. Рахунок поточних операцій

1.1. Баланс товарів та послуг

1.1.1 Баланс товарів

1.1.1.1. Експорт товарів

1.1.1.2. Імпорт товарів

1.1.2. Баланс послуг

1.1.2.1. Експорт послуг

1.1.2.2. Імпорт послуг

1.2. Доходи (сальдо)

1.2.1. Надходження

1.2.2. Виплати

1.3. Поточні трансферти (сальдо)

1.3.1. Надходження

1.3.2. Виплати

2. Рахунок операцій з капіталом

2.1. Прямі інвестиції

2.2. Портфельні інвестиції

2.3. Інші інвестиції

3. Баланс

Розглянемо деякі з цих складових платіжного балансу окремо.

Рахунок поточних операцій платіжного балансу узагальнює статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність, що пов'язана з рухом товарів, послуг, доходів і трансфертів. Доходи включають у себе доходи від інвестицій, доходи від праці та проценти. Під трансфертами розуміють безоплатну допомогу, дари й інші види операцій без оплати і компенсації.

Експорт (імпорт) товарів охоплює операції з усіма товарами між резидентом і нерезидентом, при яких відбувається фактична чи умовна зміна власника.

Облік експорту товарів ведеться за цінами ФОБ, тобто включаючи всі витрати до кордону країни-продавця. Облік імпорту ведеться за цінами СІФ, тобто включаючи витрати на транспортування і страхування.

Баланс товарів показує різницю між вартістю експорту та вартістю імпорту товарів за певний період. Баланс товарів називається активним, якщо вартість експорту за даний період перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо вартість імпорту вище вартості експорту.

Loading...

 
 

Цікаве