WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистичне спостереження - Реферат

Статистичне спостереження - Реферат

1. Однотипність виражальних засобів.

2. Недостатня художність.

3. Примітивність змісту.

4. Невиразність ефектів.

5. Інше _________________ (впишіть).

Запитання відкритого типу передбачають, що опитуваний самостійно формулює відповідь. До таких належить, наприклад, запитання: "Які відеокліпи Вам подобаються?"

Зрозуміло, що в разі організації масових анкетних обстежень доцільно пропонувати запитання закритого та напівзакритого типу. Вони дають змогу, по-перше, діставати адекватні відповіді, а по-друге, — формалізувати, нагромаджувати та кількісно їх обробляти. Причому перевагу мають напівзакриті запитання, що передбачають не лише чіткі відповіді, а й дають змогу респондентові вільно висловити власну думку.

Зауважимо, що статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну, а й вихідну частину інформаційної бази спостереження. Тобто, визначаючи ознаки, складаючи блоки запитань, одночасно готують макети вихідних таблиць, де немає цифрової інформації. За макетами таблиць одразу можна визначити, наскільки кожне запитання (ознака) узгоджується з іншими, передбачити, як "працюватиме" те чи інше запитання (ознака), вилучити малоінформативні запитання, обґрунтувати методику подальшої статистичної обробки решти запитань.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу реєстрації даних. Здебільшого вид і спосіб спостереження залежать від його мети, суті об'єкта спостереження, обсягу та ступеня точності очікуваних результатів. Важливими для обстеження є його фінансове та трудове забезпечення, а також фактор часу. Види й способи спостереження докладно розглянуто в підрозд. 2.4.

Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння результатів спостереження в часі та просторі. Наприклад, програми переписів населення останніх десятиліть мають однаковий зміст за головними соціально-демографічними показниками, тоді як у програмі нового перепису населення України одиницю спостереження змінено, щоб результати перепису стали порівнянними з міжнародними показниками.

Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних реєстрації. Точність результатів досягається завдяки застосуванню, з одного боку, системи контролю, а з іншого — ретельно відпрацьованого механізму збирання даних і практичного досвіду в цій роботі. Такий досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень — невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити якість опрацювання організаційних питань.

Отже, підготовка спостереження потребує вирішення не лише програмно-методологічних, а й суто практичних (організаційних) питань.

Організаційні питаннястатистичного спостереження

Другою складовою плану спостереження є комплекс організаційних питань. Організаційні питання стосуються місця й часу проведення обстеження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічного забезпечення, а також системи гарантування точності результатів (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Організаційні питання статистичного спостереження

Організаційні питання тісно пов'язані з програмно-методологічними й залежать від мети та умов обстеження.

Насамперед з'ясовується, на який орган покладено відповідальність за проведення обстежень, їх підготовку. Залежно від масштабності об'єкта спостереження, а також зацікавленості щодо його результатів діють такі групи зазначених органів.

1. Центральні органи державної статистики, а саме Держкомітет статистики України та його регіональні відділення — державні обстеження на макрорівні. До таких обстежень належать переписи (населення, земельного фонду, технологій тощо), обстеження соціально-демографічного та економічного характеру (обстеження міграційних потоків населення, неформальної зайнятості, бюджетів домогосподарств, діяльності суб'єктів бізнесу тощо).

2. Статистичні відділи міністерств і відомств — державні обстеження локального за тематикою характеру. Наприклад, обстеження, що їх проводять Державна податкова адміністрація, Комітет митного контролю, Державна служба приватизації майна тощо.

3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації — обстеження, що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або мотивації, поведінки та оцінок окремих суб'єктів суспільно-економічного життя.

До таких інститутів належать, зокрема, Інститут соціології, філіал Інституту суспільної думки Геллапа (Соціо-Геллап), Міжнародний інститут соціології, Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний центр дослідження проблем тенденцій діяльності економічного характеру, Генеральне агентство у справах економіки та фінансів при комітеті ЄС.

4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо) — обстеження на мікрорівні, що мають маркетингове або контрольне спрямування. Наприклад, маркетингові обстеження туристичних фірм, що мають на меті з'ясувати ринок споживачів, або обстеження комерційних банків з метою проаналізувати потреби фактичних і потенційних клієнтів щодо різних банківських послуг.

Кожний орган, що виконує спостереження, має забезпечити себе кваліфікованими кадрами як на етапі підготовки обстеження, його проведення, так і під час обробки результатів. Здебільшого у статистичному спостереженні беруть участь не лише статистики, а й особи різних професій. Наприклад, до проведення перепису населення залучають спеціально підготовлених обліковців-реєстраторів, статистиків-науковців, організаторів та аналітиків, а також програмістів, операторів ЕОМ, технічний персонал.

Наступним питанням є обґрунтування місця обстеження — пункту, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструються дані. Наприклад, під час телефонного опитування телеглядачів місцем обстеження є місце проживання респондентів. У разі обстеження осіб, котрі прибули з-за кордону, стосовно мети їх приїзду місцем обстеження буде районне відділення віз та реєстрацій (ВВІР). Для того щоб спостереження дало вірогідні та своєчасні дані, необхідно вирішити питання часу та періоду спостереження.

Час спостереження (об'єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Коли об'єктом спостереження є процес, то вибирають інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об'єктом спостереження є певний стан, то вибирають критичний момент — момент часу, станом на який реєструються дані. Наприклад, число угод, укладених на універсальній біржі, може реєструватися як за деякий період (протягом місяця), так і за станом на певні моменти — дні біржових торгів, що відбуваються, як правило, один раз на тиждень. Тут первинне спостереження реєструє угоди за моментами, а вторинне — за період.

Критичним моментом користуються під час перепису населення, коли потрібно точно зареєструвати його стан в один "момент".

Наприклад, критичним моментом перепису населення є час 24.00 з 4-го на 5 лютого. Зрозуміло, що переписати все населення країни в одну мить неможливо, тому крім часу спостереження встановлюється період спостереження — суб'єктивний час, протягом якого реєструються дані. Якщо період перепису населення становить, скажімо, 10 днів (з 05.02 по 14.02 включно), то наприклад, 10 лютого, всі дані про членів певного домогосподарства реєструються станом на початок перепису (05.02). Коли в домогосподарстві навіть на день реєстрації, але після початку перепису народилася дитина, переписом вона не враховується.

Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейтральний для об'єкта спостереження період. Наприклад, перепис плодовоягідних насаджень здійснюють у період їх цвітіння або плодоношення. Переписи населення призначаються на період найменшої його міграційної активності. Для України це зима — кінець січня, початок лютого. Опитування громадської думки провадиться в період стабільної, не загостреної соціально-економічної ситуації.

Для проведення будь-якого статистичного спостереження потрібне відповідне матеріально-технічне забезпечення: друкарські засоби, обчислювальна та множувальна техніка, транспортні засоби, статистичний інструментарій та рекламні носії. Останнє є важливим у разі підготовки макроспостережень, які потребують роз'яснень і повідомлень для широкого загалу.

Loading...

 
 

Цікаве