WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМатематика, Геометрія, Статистика → Статистичне спостереження - Реферат

Статистичне спостереження - Реферат

Одержання якісної статистичної інформації значною мірою залежить від того, на якому рівні вона збирається. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Звичайно, централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншому розриву в часі між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) підготовка спостереження;

2) реєстрація статистичних даних;

3) формування бази даних.

Підготовка статистичного спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основніметодологічні питання: що і як вивчатиметься, на які запитання потрібно дістати відповіді. На цьому етапі вирішуються також організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження, що охоплює методологічні та організаційні питання.

На другому етапі збирають дані. Процес копіткий, що потребує чіткої взаємодії, скоординованості та оперативності всіх виконавчих служб. Чим коротший термін збирання, тим більш своєчасною та дешевою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота й вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються величезні обсяги корисної інформації, пошук якої обходиться недешево, а знайти її й використати іноді важко.

Програмно-методологічні питаннястатистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву. Крім того, добирається система ознак, що характеризують явище, ураховується можливість їх кількісної обробки та перевірки на точність.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий у послідовності їх виникнення та розв'язування (рис. 2.1).

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів.

Рис. 2.1. Програмно-методологічні питаннястатистичного спостереження

Так, країни ЄЕС регулярно вдаються до обстежень у сфері бізнесу. Метою окремих обстежень є визначення інвестиційної поведінки суб'єктів бізнесу та прогнозування її впливу на рівень виробничих потужностей і зайнятість населення країни. Іншим прикладом може бути обстеження суб'єктів малого бізнесу в Україні. Мета — якомога ретельніше вивчити стан виробничо-фінансової діяльності підприємств малого бізнесу заради сприяння їх подальшому розвитку в Україні.

Мета спостереження визначає його об'єкт. Об'єкт спостереження це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об'єкта дозволяє запобігти розбіжностям у тлумаченні результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних обмежувальних ознак. Скажімо, у попередньому прикладі слід обґрунтувати, яка сукупність суб'єктів малого бізнесу досліджуватиметься. Це може бути сукупність усіх зареєстрованих підприємств малого бізнесу або лише діючих. В останньому разі не буде оцінено ефективність упровадження малого бізнесу. Інша проблема — який суб'єкт бізнесу слід вважати малим? В Україні малим вважається підприємство з чисельністю зайнятих не більш як 50 осіб та обсягом виручки, що не перевищує 1 млн грн. Тому цензом буде максимально припустима кількість зайнятих та обсяг виручки.

Об'єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Під час перепису населення одиницею сукупності є кожна людина, у разі реєстрації проданих на біржі нерухомості об'єктів — кожна продана квартира. Проте не кожна одиниця сукупності може надати про себе інформацію. Тому в ході обстеження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член. Коли йдеться про реєстрацію проданих на біржах нерухомості квартир, одиницею спостереження є біржа. Отже, одиниця сукупності та одиниця спостереження можуть збігатися (як, зокрема, під час перепису). І відповідних прикладів існує чимало: у бюджетних обстеженнях господарств такими одиницями є домашні господарства, під час вивчення громадської думки населення — кожний респондент — людина, яка висловлює свою думку.

Визначивши носії ознак і джерела інформації, складають програму спостереження. Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення (грошовими, трудовими витратами та терміном реєстрації). Складають такий перелік запитань, який на підставі щонайменшої кількості залучених даних дає якнайбільше інформації. Цього можна досягти завдяки системному підходу. Запитання слід добирати так, щоб кожне мало самостійне призначення і водночас у комбінації з рештою запитань давало додаткову суміжну та побічну інформацію. Використовуючи блоки взаємозалежних узгоджених запитань, можна дослідити також внутрішні зв'язки об'єкта дослідження. Далі ці запитання деталізують, щоб сформувати набір ознак, які характеризують зазначений об'єкт обстеження та його одиниці.

Головними вимогами щодо подання ознак є простота формулювань, чітке тлумачення і однозначність. Так, під час перепису населення запитання про шлюбний стан особи потрібно поставити точніше, а саме: замість "перебування у шлюбі" має бути "перебування в зареєстрованому шлюбі". Це допоможе уникнути значних розбіжностей між даними поточного обліку і фактичними через незбіг кількості фактичних і юридичних шлюбів). Оскільки ознаки за формою вираження можуть бути не лише кількісними, а й атрибутивними, то в разі добору шкали вимірювання перевагу слід надати не лише більш інформативним ознакам (номінальній шкалі), а й ознакам із ширшими можливостями статистичної обробки (порядковій та метричній шкалам). На підставі сформованого переліку ознак розробляють статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз'яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об'єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, де роз'яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих запитань або відповідей. Проте чим вдаліше формулюються запитання та ознаки, тим менше роз'яснень вони потребують. Складаючи анкети, застосовують запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість можливих відповідей обмежується (не більше або не менше як дві-три відповіді). Наприклад, студентам економічної спрямованості під час опитування пропонувалося запитання: "Який характер роботи Вас приваблює?" (дайте не більш як дві відповіді).

1. Спокійний, ритмічний.

2. Творчий, аналітичний.

3. Такий, що потребує ділового спілкування.

4. Сприяє просуванню по службі.

Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення.

Скажімо, в анкеті, що з'ясовує якість національної телереклами, пропонується запитання: "Які негативні особливості притаманні національній телерекламі?".

Loading...

 
 

Цікаве